Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Бутенко В.І., Винокуров К.С., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної виконавчої служби України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29.01.2013 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.03.2013 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Державної виконавчої служби України, Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження,

У грудні 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Державної виконавчої служби України з вимогами про скасування постанови.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29.01.2013 р. позовні вимоги задоволено частково. Скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про закінчення виконавчого провадження ВП № 25314450 від 27.11.2012 р.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.03.2013 р. апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29.01.2013 р. у справі залишено без задоволення, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29.01.2013 р. у справі залишено без змін.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови не з'ясовано питання правонаступництва ліквідованої юридичної особи - Луганського апеляційного господарського суду та не вжито відповідних дій, спрямованих на встановлення правонаступника, отже постанова Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про закінчення виконавчого провадження ВП № 25314450 від 27.11.2012 р. прийнята передчасно, без додержання вимог ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження".

У касаційній скарзі представник Державної виконавчої служби України, з посиланням на порушення норм матеріального і процесуального права, допущених судами, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відхилення касаційної скарги з урахуванням наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04.08.2010 р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.10.2010 р., задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_3 щодо проведення перерахунку заробітної плати та надбавки за вислугу років. Визнано неправомірною бездіяльність ДСА України щодо неприйняття заходів з повного фінансування заробітної плати позивачки з 19.08.2009 з розрахунку посадового окладу в розмірі 9,8 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат, а з 22.05.2008, надбавки за вислугу років у розмірі 40% від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас; визнано неправомірною бездіяльність Міністерства фінансів України щодо неприйняття заходів з повного фінансування заробітної плати з 19.08.2009 р. з розрахунку посадового окладу в розмірі 9,8 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат, а з 22.05.2008 р. надбавки за вислугу років у розмірі 40% від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас; зобов'язано Луганський апеляційний господарський суд провести перерахунок позивачці з 22.05.2008 р. надбавки за вислугу років у розмірі 40% від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, а з 19.08.2009 р. перерахунок заробітної плати, визначивши розмір з урахуванням посадового окладу у розмірі 9,8 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення оплат. Після перерахунку здійснити виплати недоплачених сум з утриманням обов'язкових податків та зборів з одночасним поданням до ДСА України змін до посадового окладу; зобов'язано Міністерство фінансів України профінансувати вказані виплати; зобов'язано ДСА України виділити Луганському апеляційному господарському суду з єдиного рахунку Державного бюджету України № 35213015004024, відкритого у Державному казначействі України МФО 820172, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, кошти для проведення виплат з урахуванням раніше проведених оплат.

На виконання даної постанови у адміністративній справі № 2а-4299/10/1270 були видані виконавчі листи у відношенні до кожного з відповідачів.

05.11.2010 р. видано виконавчий лист № 2а-4299/10/1270 про зобов'язання Луганського апеляційного господарського суду провести перерахунок відповідно до рішення суду. 21.03.2011 р. за виконавчим листом державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження № ВП 25314450.

Державним виконавцем 27.11.2012 р. винесена постанова про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із ліквідацією боржника Луганського апеляційного господарського суду та відсутністю правонаступників.

Оскаржувана постанова прийнята відповідачем на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку із ліквідацією боржника Господарського апеляційного суду Луганської області та невизначеністю правонаступника ліквідованої юридичної особи. Відповідно до ст. 49 цього закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва. Указом Президента України від 12.08.2010 р. № 811/2010 "Питання мережі господарських судів України" (811/2010) та згідно наказу Державної судової адміністрації України від 20.08.2010 р. № 122 "Про проведення ліквідації окремих апеляційних судів" Луганський апеляційний господарський суд ліквідовано.

Державна реєстрація Луганського апеляційного господарського суду припинена, про що наявний запис в Єдиному Державному реєстрі від 10 березня 2011 року за № 1382111000/6000064.

Зі змісту п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що правонаступництво в рамках виконавчого провадження слід визначати з точки зору можливості виконання обов'язків ліквідованого боржника іншою особою.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року N 2453-VI суди загальної юрисдикції утворюються та ліквідовуються Президентом України за поданням Міністра юстиції України на підставі пропозиції голови відповідного вищого спеціалізованого суду. Указом Президента України "Питання мережі господарських судів України" від 12.08.2010 р. № 811/2010 (811/2010) Луганський апеляційний господарський суд ліквідовано, згідно додатку до зазначеного Указу, за територіальною юрисдикцією Луганську область віднесено до Донецького апеляційного господарського суду.

Відповідно до ст. 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють: Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди - щодо фінансового забезпечення діяльності цих органів; Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів загальної юрисдикції, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України та Державної судової адміністрації.

Обґрунтованими є висновки судів попередніх інстанцій про те, що доказів того виконання обов'язків ліквідованої юридичної особи - боржника у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва відповідачем не надано.

Таким чином, постанова Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про закінчення виконавчого провадження ВП № 25314450 від 27.11.2012 прийнята без додержання вимог ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки обов'язковою умовою закінчення виконавчого провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону є встановлення факту недопущення правонаступництва у виконавчому провадженні.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Державної виконавчої служби України відхилити, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29.01.2013р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.03.2013 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтями 235- 237 Кодексу адміністративного судочинства України.