ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"04" грудня 2013 р. м. Київ К/9991/16573/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Малиніна В.В.,
Весельської Т.Ф.,
Ситникова О.Ф.,
провівши у порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи
за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Єнакієве Донецької області до Державного підприємства "Орджонікідзевугілля" в особі структурного підрозділу "Шахта Ольховатська" про стягнення пені,
провадження в якій відкрито за касаційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Єнакієве Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2011 року та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2012 року,
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2011 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Єнакієве Донецької області (далі - відділення Фонду) звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з Державного підприємства "Орджонікідзевугілля" в особі структурного підрозділу "Шахта Ольховатська" (далі - Підприємство) пеню в сумі 181048 грн 45 коп. за порушення строків перерахування сум страхових внесків.
Підприємство, яке є юридичною особою, зареєстроване платником страхових внесків у відділенні Фонду з 2 червня 2005 року.
У результаті проведеної відділенням Фонду з 4 по 5 жовтня 2011 року перевірки Підприємства щодо правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати страхових внесків до Фонду та їх витрачання за період з 1 жовтня 2010 року по 30 вересня 2011 року був складений акт перевірки від 5 жовтня 2011 року № 207 (далі - Акт), відповідно до якого заборгованість Підприємства зі сплати страхових внесків склала 3 456 278 грн 59 коп., на яку позивач нарахував пеню в сумі 181048 грн 45 коп.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2012 року, в задоволенні позов відмовлено.
У поданій касаційній скарзі відділення Фонду, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування ухвалених ними рішень та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися в процесі її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, керувався Рішенням Конституційного Суду України від 30 травня 2001 року № 7-рп/2001 (v007p710-01)
у справі за конституційним зверненням відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" щодо офіційного тлумачення положень пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України, частин першої, третьої статті 2, частини першої статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про відповідальність юридичних осіб), відповідно до якого за приписами положення пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України засади цивільно-правової відповідальності, а також діяння, що є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями як підстави кримінальної, адміністративної, дисциплінарної відповідальності, та відповідальність за такі діяння визначаються виключно законами України і не можуть бути предметом регулювання підзаконними нормативно-правовими актами.
Частиною другою статті 52 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон № 1105-XIV (1105-14)
), яка діяла до 1 січня 2011 року, було передбачено, що за прострочення сплати страхового внеску до Фонду зі страхувальника стягується пеня згідно із законом. З прийняттям і вступом у дію Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (2464-17)
(далі - Закон № 2464-VI (2464-17)
) наведена вище норма матеріального права була скасована, а нарахування пені при несвоєчасному або неповному нарахуванні та перерахуванні страхових внесків не передбачено.
З 1 січня 2011 року на підставі постанови Фонду від 30 листопада 2010 року № 31 втратила чинність і Інструкція, відповідно до якої відділення Фонду виявило порушення порядку сплати страхових внесків.
У той же час відповідно до абзацу п'ятого пункту 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 2464-VI (2464-17)
стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
На думку колегії суддів, заборгованість у зв'язку з несплатою страхових внесків, а відтак і пеня за весь період 2010 року, має бути стягнута і після 1 січня 2011 року, оскільки така заборгованість зі сплати внесків та пеня виникли в період дії частини другої статті 52 Закону № 1105-XIV.
Крім того, аналогічну правову позицію Верховний Суд України вже висловив у постановах від 19 лютого 2013 року (справа № 21-432а12) та від 15 жовтня 2013 року (справа № 21-332а13).
Оскільки при вирішенні спору суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права то оскаржені судові рішення підлягають скасуванню, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
З огляду на викладене, керуючись статтями 220-1, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Єнакієве Донецької області задовольнити частково.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2011 року та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2012 року скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.
Судді В.В.Малинін
Т.Ф.Весельська
О.Ф.Ситников