Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

судді - доповідача Мироненка О.В.

суддів - Сороки М.О.

Чумаченко Т.А.

провівши письмовий розгляд справи за позовом ПП "Укрчайпром" до Дзвінківської сільської ради Васильківського району Київської області про визнання рішення неправомірним, його скасування та зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою представника ПП "Укрчайпром" на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2013 року,

У жовтні 2012 року позивач звернувся в суд із позовом до Дзвінківської сільської ради Васильківського району Київської області про визнання неправомірним та скасування рішення Дзвінківської сільської ради Васильківського району Київської області № 335 від 10 серпня 2012 року "Про затвердження технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель сільських населених пунктів с. Дзвінкове та с. Перевіз Дзвінківської сільської ради Васильківського району Київської області" неправомірним та скасувати це рішення, а також зобов'язати відповідача подати до територіального управління Держкомзему та органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки інформацію щодо проведення відповідних змін у розрахунку платежів до бюджету, які пов'язані із зміною нормативної грошової оцінки земель.

Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2012 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2013 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, представник позивача звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення, ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити повністю, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню. Постанова суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій підлягає скасуванню, справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Судом встановлено, що 08 жовтня 2008 року між Дзвінківською сільською радою Васильківського району Київської області (орендодавцем) та ПП "Укрчайпром" (орендарем) було укладено договір оренди землі, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку. З правом її викупу, для будівництва та обслуговування майнового комплексу, що перебуває в державній власності, загальною площею 12,7982 га, в тому числі 12,7982 га під господарськими будівлями і дворами, які не використовуються в сільськогосподарському виробництві, розташовану на території с.Дзвінкове Дзвінківської сільської ради Васильківського району Київської області та відповідно до цього договору було складено акт приймання-передачі земельної ділянки від 08 жовтня 2008 року.

Судом також встановлено, що подана на державну експертизу технічна документація з нормативної грошової оцінки земель с.Дзвінкове Дзвінківської сільської ради Васильківського району Київської області, розроблена ДП "Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінено позитивно, що підтверджується висновком державної експертизи землевпорядної документації від 14 грудня 2010 року №1346-07НО.

Рішенням Дзвінківської сільської ради Васильківського району Київської області №42 від 19 лютого 2011 року затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель сільських населених пунктів Дзвінківської сільської ради с.Дзвінкове та с.Перевіз, яким визначено базову вартість одного квадратного метру земель населеного п пункту С.Дзвінкове в розмірі - 65,73 грн. та с.Перевіз - 61,39 грн. та введення у дію даної документації з 01 січня 2011 року.

Рішенням Дзвінківської сільської ради Васильківського району Київської області №52 від 12 травня 2011 року затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель сільських населених пунктів Дзвінківської сільської ради с.Дзвінкове та с.Перевіз, яким визначено базову вартість одного квадратного метру земель населеного пункту с.Дзвінкове в розмірі - 65,73 грн. та населеного пункту с.Перевіз у розмірі - 61,39 грн., введено в дію технічну документацію з 01 січня 2011 року, а також зазначено про втрату чинності рішення Дзвінківської сільської ради №42 від 19 лютого 2011 року.

Як вбачається з повідомлення Дзвінківської сільської ради Васильківського району Київської області про оприлюднення проекту регуляторного акту у відповідності до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (1160-15) з метою одержання зауважень та пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, в приміщенні сільської ради з 09 липня 2012 року оприлюднений проект рішення "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель сільських населених пунктів Дзвінківської сільської ради с.Дзвінкове та с.Перевіз". В приміщенні сільської ради з 09 липня 2012 року оприлюднювався проект рішення "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель сільських населених пунктів Дзвінківської сільської ради с.Дзвінкове та с.Перевіз" та аналіз регуляторного впливу зазначеного рішення.

12 липня 2012 року відповідачем на адресу ПП "Укрчайпром" направлено лист №232 про надання зауважень та пропозицій щодо проекту рішення про затвердження технічної документації, а також проект рішення та аналіз регуляторного впливу, що підтверджується витягом із журналу вихідної кореспонденції Дзвінківської сільської ради.

Дзвінківською сільською радою Васильківського району Київської області прийнято рішення №335 від 10 серпня 2012 року про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель сільських населених пунктів Дзвінківської сільської ради с.Дзвінкове та с.Перевіз, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель сільських населених пунктів Дзвінківської сільської ради та визначено базову вартість одного квадратного метру земель населеного пункту с.Дзвінкове в розмірі - 65,73 грн. та населеного пункту с.Перевіз у розмірі - 61,39 грн., введено в дію технічну документацію з 01 січня 2013 року, а також зазначено про втрату чинності рішенням №52 від 12 травня 2011 року.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань. Про оприлюднення проекту регуляторного акту з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений ст.1 з цього Закону. Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п'яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.

Рішення Дзвінківської сільської ради №335 від 10 серпня 2012 року опубліковано у громадсько-політичній газеті Васильківщини "Життя і слово" №63 (12162) від 15 серпня 2012 року.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд дійшов висновку щодо відсутності порушень вимог чинного законодавства з боку відповідача, оскільки відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Однак, з таким висновком суду, колегія суддів касаційної інстанції не може погодитися, оскільки він порушує норми процесуального закону.

В мотивувальній частині рішення суд апеляційної інстанції в якості належного доказу посилається на рішення виконавчого комітету Дзвінківської сільської ради № 30 від 29 червня 2012 року, затвердженого рішенням № 336 від 10 серпня 2012 року, в якому зазначено, що оприлюднення регуляторних актів, які діють на території Дзвінківської сільської ради проводити в приміщені ради та шляхом розміщення оголошень по населених пунктах.

Проте, суд не звернув увагу на те, що відповідач затвердив рішення про оприлюднення регуляторних актів в приміщені сільської ради вже в серпні 2012 року, тобто в день прийняття оспорюваного рішення № 335 від 10 серпня 2012 року. Крім того, по номеру рішення вбачається, що воно було прийняте наступним днем після оспорюваного рішення.

Вищезазначене свідчить про те, що на час прийняття оспорюваного рішення відповідачем не було дотримано вимоги ст. 9, 35 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", а наявний в матеріалах справи доказ є неналежним і не повинен братись судом до уваги, оскільки не містить інформації доказування.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, порушуючи вимоги ст.ст. 70, 71 КАС України не звернув увагу, а суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки поясненням відповідача з приводу наданого ним єдиного доказу - повідомлення про оприлюднення регуляторного акту. Зокрема, в судовому засіданні відповідач повідомив, що на території Дзвінківської сільської ради та в її приміщені відсутні спеціальні відведені місця для розміщення оголошень, а також відсутнє рішення Дзвінківської сільської ради про затвердження спеціально відведених місць для розміщення оголошень та розміщення проектів регуляторних актів.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції не надали належної правової оцінки доказам, наявним в матеріалах справи, не врахували пояснення відповідача з приводу наданих доказів та не вірно застосували приписи ст. 13 Закону, що свідчить про прийняття ними оскаржуваного судового рішення зі справи з довільним тлумаченням наведених норм чинного законодавства України.

Також, суд, у своєму рішенні, посилався на витяг із журналу вихідної кореспонденції відповідача, який на їх думку є достатнім доказом належного інформування позивача про проект оспорюваного рішення та аналіз регуляторного впливу, а відтак дотримання відповідачем процедури оприлюднення оспорюваного регуляторного акту.

Абзацом 27 п.2 та п.61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року визначено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), а документом, який підтверджує вміст поштового відправлення є бланк опису вкладення, на якому проставляється відбиток календарного штемпеля.

З огляду на викладене, належним доказом надіслання відповідачем листа з відповідними документами позивачу може бути опис вкладення разом з розрахунковим документом, а доказом отримання позивачем листа є штамп про отримання. (Таку позицію також викладено в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 16,11.2011 року (v2091760-11) ).

Відповідно до ст.ст. 71, 86, КАС України (2747-15) , ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Однак докази позивача взагалі не прийняті до уваги та їм не надано належної правової оцінки та обґрунтування.

Окрім того, судами не враховано те, що в даному випадку спір є публічно-правовим та його дія розповсюджується не тільки на позивача, а й на інших суб'єктів господарювання в межах сільських населених пунктів с. Дзвінкове та с. Перевіз Дзвінківської сільської ради Васильківського району, а нормами Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (1160-15) визначено оприлюднення таких актів, в друкованих засобах масової інформації.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд апеляційної інстанції у своїй ухвалі посилається на офіційне видання - громадсько-політичну газету "Життя та Слово", в якому було оприлюднене оспорювань рішення відповідача, суд апеляційної інстанції зазначає, що оспорювань рішення відповідає вимогам ч.5ст. 12 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", проте не враховує той факт, що при наявності друкованого засобу масової інформації, відповідач зобов'язаний був оприлюднити у встановленому порядку аналіз регуляторного впливу оскаржуваного рішення, повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акту та сам проект оскаржуваного рішення, а опублікував в районній газеті вже затверджений даний регуляторний акт.

Порушення вимог закону щодо оприлюднення проекту регуляторного акта призвело також до порушення прав та охоронюваних законом інтересів невизначеної кількості осіб, оскільки свої зауваження та пропозиції щодо проекту міг подати як позивач, так і інші громадяни, суб'єкти господарювання, права яких закріплено статтею 6 Закону.

Згідно ст. 36 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений.

У разі виявлення будь-якої з цих обставин орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до закону скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушенням.

Ухвалюючи рішення, судами попередніх інстанцій залишені поза увагою зазначені норми, не досліджено питання набрання чинності зазначеним рішенням відповідача та правомірності визначення в ньому положення про введення в дію з 01.01.2013 року з урахуванням приписів Податкового кодексу України (2755-17) .

З огляду на викладене вище, постанова суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій прийняті з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті підлягають скасуванню. Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

За правилами ч.2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись статтями 222, 227, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу представника ПП "Укрчайпром" задовольнити частково.

Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2013 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.