Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Малиніна В.В.,

Весельської Т.Ф.,

Ситникова О.Ф.,

провівши у порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи

за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" до Чернівецького прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування постанови,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 9 вересня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2012 року,

У липні 2011 року Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" пред'явило у суді позов до Чернівецького прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування постанови від 25 червня 2011 року № 6 про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень та накладення штрафу в сумі 8500 грн.

Зазначило, що вважає дану постанову протиправною, оскільки вона прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема, Закону України від 10 січня 2002 року № 2920-III "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень" (2920-14) (далі - Закон № 2920-III (2920-14) ).

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 9 вересня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2012 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В обґрунтування касаційної скарги Львівська залізниця посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а також неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування прийнятих ними рішень та задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися судами в процесі її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17 червня 2011 року о 5 год. 15 хв. під час здійснення прикордонного контролю потягу № 6481 сполученням Ларга-Чернівці працівниками Державної прикордонної служби України Чернівецького прикордонного загону було виявлено громадянина Республіки Молдова ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка на паспортний контроль пред'явила паспорт громадянина Молдови серії НОМЕР_1, дія якого закінчилась 31 березня 2010 року, намагаючись при цьому здійснити спробу незаконного перетину Державного кордону України, чим порушено статтю 1 Закону № 2920-III.

Враховуючи відсутність у громадянки Республіки Молдова ОСОБА_6 документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, 17 червня 2011 року складено протокол № 2199/0006 про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних перевезень (а.с. 9-11).

Згідно пункту 10 Протоколу перевізником не виконано обов'язок перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, що призвело до спроби перевезення через державний кордон України пасажира - громадянина Республіки Молдова - без необхідних документів для в'їзду до держави прямування.

На підставі зазначеного протоколу 25 червня 2011 року начальником Чернівецького прикордонного загону полковником Круком О.І. винесена постанова № 6 про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень, якою на Відокремлений підрозділ Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" "Пасажирське вагонне депо "Чернівці" накладено штраф у розмірі 8500 грн (а.с. 7-8).

Відповідно до преамбули Закону № 2920-III (2920-14) цей Закон відповідно до Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї та Протоколу проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю, що доповнюють Конвенцію Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності, Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми встановлює відповідальність перевізників за невиконання обов'язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність, але не справжність, у пасажирів документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажирів через державний кордон України без необхідних документів, а також визначає порядок застосування цієї відповідальності.

Згідно зі статтями першою та другою Закону № 2920-III (2920-14) підприємства (їх об'єднання), установи, організації, фізичні особи - підприємці, які здійснюють міжнародні пасажирські перевезення (далі - перевізники), за невиконання обов'язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, несуть відповідальність у вигляді штрафу від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожного такого пасажира, але не більше двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за одне перевезення. Справи про правопорушення, передбачені статтею 1 цього Закону, розглядають відповідні органи охорони державного кордону України. Від імені органів охорони державного кордону України розглядати справи про правопорушення та накладати штрафи мають право начальники органів охорони державного кордону України та їх заступники.

Відповідно до частин другої та четвертої статті 22-1 Закону України "Про залізничний транспорт" перевізник при перевезенні пасажира у міжнародному залізничному сполученні зобов'язаний до початку перевезення перевірити наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, та відмовити у перевезенні пасажиру, який на його вимогу не пред'явив необхідні документи. За невиконання обов'язку перевірити перед початком перевезення пасажира у міжнародному залізничному сполученні наявність у нього документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, перевізник несе відповідальність, передбачену законом.

Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що за таких обставин оскаржувана постанову відповідачем винесено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України (254к/96-ВР) та чинним законодавством.

Посилання позивача на те, що суди попередніх інстанцій при ухваленні рішень у справі не врахували вимоги Технології прикордонного та митного контролю у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон для залізничного сполучення, затверджену наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України, Державної митної служби України, Міністерства транспорту та зв'язку України від 6 жовтня 2009 року № 745/926/1032 (z1036-09) є безпідставними, оскільки остання застосовується лише під час здійснення прикордонного та митного контролю пасажирських поїздів міжнародного сполучення у пунктах пропуску через державний кордон для залізничного сполучення. Позивачем же допущено порушення вимог норм чинного законодавства до початку перевезення, що виразилось у неперевірці наявності у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог позивача.

За обставин, коли суди всебічно і повно встановили всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної оцінки наявних в ній доказів, з'ясували дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосували норми матеріального права, що регулюють спірні відносини, а доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують, ухвалені ними рішення слід залишити в силі, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 220-1, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 9 вересня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.