Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Малиніна В.В.,

Весельської Т.Ф.,

Ситникова О.Ф.,

провівши в порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи

за позовом Прокурора Фрунзенського району міста Харкова в інтересах Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі міста Харкова до приватного акціонерного товариства "Видавництво "Харків" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства "Видавництво "Харків" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2012 року,

У серпні 2011 року Прокурор Фрунзенського району міста Харкова в інтересах Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі міста Харкова (далі - УПФ) звернувся до суду з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства "Видавництво "Харків" (далі -Підприємство), яке є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 1788-XII (1788-12) ) працівникам за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - список № 1), за березень - квітень 2011 року в сумі 15803 грн 62 коп.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2012 року, позовні вимоги задоволено - стягнуто з Підприємства заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 в сумі 15803 грн 62 коп.

В обґрунтування касаційної скарги Підприємство посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвалених ними рішень та відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що передбачений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до ПФУ, затвердженої постановою управління ПФУ від 19 грудня 2003 року № 21-1 (z0064-04) (далі - Інструкція) порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій покладає на підприємства обов'язок відшкодувати ПФУ зазначені витрати за списками № № 1 та 2.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV (1058-15) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV (1058-15) в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII (1788-12) . У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV (1058-15) підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону № 1788-XII, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями.

Отже, висновок судів попередніх інстанцій у справі, що розглядається, про обов'язок Підприємства відшкодувати управлінню УПФ витрати на виплату і доставку пенсії, призначеної відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону № 1788-XII працівнику за списком № 1, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Аналогічна правова позиція вже була неодноразово висловлена Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 13 лютого 2012 року (№ 21-401а11).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судові рішення судів попередніх інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 222, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Видавництво "Харків" залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам та оскарженню не підлягає.