Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Загороднього А.Ф.,

суддів Білуги С.В.,

Гаманка О.І.,

та секретаря Бруя О.Д.,

за участю: представника Державної митної служби України та Житомирської митниці - Щеглової Л.В.,

розглянувши в судовому засіданні касаційні скарги Державної митної служби України та Житомирської митниці на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Державної митної служби України, Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення заробітку, -

У червні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Державної митної служби України, Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування наказу Держаної митної служби України від 21 травня 2012 року № 1038-к в частині припинення перебування позивача на державній службі та наказ Житомирської митниці від 21 травня 2012 року № 183-к та поновлення на посаді начальника митного поста "Виступовичі" Житомирської митниці, а також стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року, позовні задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано наказ Державної митної служби України від 21 травня 2012 року № 1038-к щодо перебування на державній службі в митних органах та наказ Житомирської митниці від 21 травня 2012 року № 183-к щодо звільнення позивача з посади начальника митного поста "Виступовичі" Житомирської митниці. Поновлено ОСОБА_3 на посаді начальника митного поста "Виступовичі" Житомирської митниці з 21 травня 2012 року та зобов'язано Житомирську митницю нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21 травня 2012 року по 17 серпня 2012 року.

На зазначені рішення судів першої та апеляційної інстанцій Державна митна служба України та Житомирська митниця подали касаційні скарги, в яких посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, ставлять питання про скасування судових рішень та прийняття нового, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Колегія суддів, перевіривши доводи касаційних скарг та заперечень на них, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, не вбачає порушень судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішень, і тому вважає, що касаційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 20 вересня 1994 року ОСОБА_3 працював в митних органах, та з 08 лютого 2012 року обіймав посаду начальника митного поста "Виступовичі" Житомирської митниці.

Наказом голови Державної митної служби України від 21 травня 2012 року № 1038-к припинено перебування ОСОБА_3 на державній службі згідно вимог пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" за порушення Присяги державних службовців. Зазначений наказ було реалізовано наказом Житомирської митниці від 21 травня 2012 року № 183-к.

Підставою для припинення перебування позивача на державній службі і звільнення із займаної посади слугував акт службового розслідування від 28 квітня 2012 року, яким встановлено, що позивачем порушено вимоги підпунктів 2.1.2, 2.3.1, 2.8 посадової інструкції начальника митного поста "Виступовичі", відповідно до яких начальник митного поста забезпечує дотримання посадовими особами митного поста вимог законодавства України, здійснює постійний контроль за додержанням службовими особами митного поста правил митного контролю та етики поведінки, виявляє причини та умови, що сприяють здійсненню контрабанди та порушень митних правил і вживає необхідні заходи для їх усунення.

Наведені обставини, на думку відповідачів, стали можливими внаслідок неналежного контролю з боку начальника митного поста "Виступовичі" Житомирської митниці ОСОБА_3 за діями підпорядкованого особового складу.

Відповідно до пункту 6 статті 30 Закону України "Про державну службу" крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України (322-08) , державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону. З тексту Присяги державного службовця слідує, що державний службовець присягається суворо дотримуватись Конституції (254к/96-ВР) та законів України, сумлінно виконувати свої обов'язки.

Статтею 14 Закону України "Про державну службу" передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

Відповідно до положень статті 31 Дисциплінарного статуту митної служби України, затвердженого Законом України від 6 вересня 2005 року № 2805-IV (2805-15) , з метою з'ясування всіх обставин вчинення посадовою особою митної служби дисциплінарного правопорушення керівник митного органу має право призначити службове розслідування. Застосуванню дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення передує обов'язкове службове розслідування.

Крім того, згідно положень статті 408 Митного кодексу України, чинного на час існування спірних правовідносин, правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України "Про державну службу" (3723-12) , тобто норми Закону України "Про державну службу" (3723-12) можуть застосовуватись щодо посадових осіб митної служби лише у тій частині, що не урегульована спеціальним митним законодавством, у тому числі, і нормами Дисциплінарного статуту митної служби України (2805-15) .

В преамбулі Дисциплінарного статуту митної служби України (2805-15) зазначено, що цей Статут визначає суть службової дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання, у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень. Регулювання правового становища державних службовців, що працюють у митних органах, здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про державну службу" (3723-12) .

Тобто і в частині регулювання правового становища державних службовців при застосуванні положень Дисциплінарного статуту митної служби України вимоги Закону України "Про державну службу" (3723-12) враховуються, але здійснюється таке регулювання за нормами спеціальних законів, зокрема, Дисциплінарного статуту митної служби України.

При цьому, припинення державної служби на підставі пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" (порушення присяги) є крайнім заходом відповідальності державного службовця, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності, а тому, якщо підставою для припинення державної служби є порушення посадовою особою митної служби службової дисципліни, неможливість застосування за таке порушення до посадової особи заходів дисциплінарного впливу аж до звільнення з митного органу, повинно бути мотивовано.

Обов'язковість такого мотивування обумовлена тим, що застосування заходів дисциплінарного впливу до посадових осіб митної служби України чітко урегульовано розділом 4 Дисциплінарного статуту митної служби України (2805-15) , який визначає види дисциплінарних стягнень та порядок їх застосування, що має наслідком забезпечення належного захисту законних прав та інтересів працівників при вирішенні питань їх дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до положень статті 27 Статуту дисциплінарне стягнення має відповідати тяжкості вчиненого дисциплінарного правопорушення та ступеню вини особи. При визначенні виду стягнення керівник митного органу повинен враховувати характер правопорушення, обставини, за яких воно було вчинене, попередню поведінку посадової особи митної служби, її ставлення до служби і стаж роботи в митних органах.

Застосувавши за вчинення дій, які кваліфіковані як неналежне виконання позивачем своїх посадових обов'язків, тобто є порушенням службової дисципліни відповідно до визначення статті 21 Дисциплінарного статуту митної служби України (2805-15) , положення пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" (порушення присяги), відповідач тим самим позбавив позивача права на належний захист своїх законних прав та інтересів відповідно до положень розділу 4 Дисциплінарного статуту митної служби України.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. Доказування правомірності рішення, означає також і доказування фактичних обставин, за яких може бути прийнято відповідне рішення.

Однак, в оскаржуваному наказі голови Державної митної служби України від 21 травня 2012 року № 1038-к, відповідачем не конкретизовано, які саме дії вчинив ОСОБА_3 в порушення пункту 6 статті 30 Закону України "Про державну службу", не наведено конкретних фактів несумлінного виконання позивачем своїх службових обов'язків, а висновки викладені в зазначеному наказі та акті службового розслідування ґрунтуються на припущеннях та не відповідають дійсним обставинам справи.

Колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку щодо поновлення ОСОБА_3 на службі, з огляду на те, що звільнення позивача було проведено незаконно, оскільки при винесенні Державною митною службою України оскаржуваного наказу про звільнення було порушено порядок накладення дисциплінарного стягнення, з огляду на те, що службове розслідування з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку проведено відповідачем за відсутності необхідних доказів, які б підтверджували протиправність поведінки позивача.

Також, судами першої та апеляційної інстанцій було правильно вирішено питання щодо стягнення з Житомирської митниці на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 21 травня 2012 року по 17 серпня 2012 року.

Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційні скарги Державної митної служби України та Житомирської митниці залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Державної митної служби України, Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення заробітку - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.