2270/5406/12 Про поновлення на роботі в органах Міністерства внутрішніх справ України та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу - 03.12.2013 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_2 та Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області, третя особа - Хмельницький міський відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області про поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати, -

У лютому 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області, третя особа - Хмельницький міський відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області про поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 червня 2012 року скасовано постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року адміністративний позов задоволено повністю. Скасовано наказ УМВС України в Хмельницькій області від 17 грудня 2009 року № 323 о/с "По особовому складу", поновлено позивача на посаді старшого дільничного інспектора сектору дільничних інспекторів міліції Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області та стягнуто з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23 грудня 2009 року по день поновлення на посаді.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині стягнення з Управління міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 23 грудня 2009 року по день поновлення на посаді.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Також, на зазначене рішення суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції в частині відмови в стягнення з Управління міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу та прийняття нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті рішення, і тому вважає, що касаційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції та змінене рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 1998 ОСОБА_2 проходить службу в органах внутрішніх справ України.

Наказом Управління МВС України в Хмельницькій області від Хмельницькій області від 17 грудня 2009 року № 323 о/с № 323 о/с позивача звільнено з органів МВС в запас Збройних Сил за пунктом 64 "є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за порушення дисципліни) з 22 грудня 2009 року.

Підставою для прийняття зазначеного наказу став висновок службового розслідування від 16 листопада 2009 року, яким встановлено, що 13 листопада 2009 року позивач зі своїм товаришем на ім'я ОСОБА_5 в нічний час відпочивали в приміщенні кафе "Картопляники", розташованого по вул. Свободи, 1-А в м. Хмельницькому, вживали спиртні напої (пиво). Згодом між його товаришем ОСОБА_5 та іншим відвідувачем на ім'я ОСОБА_4 виник конфлікт. Позивач підійшов до них, намагаючись їх розборонити та припинити конфлікт, однак ОСОБА_4 без всяких підстав вдарив його, в результаті чого він отримав тілесні ушкодження. Згідно протоколу медичного обстеження для встановлення стану сп'яніння №9664 від 14 листопада 2009 року станом на 10:40 у позивача встановлено стан алкогольного сп'яніння.

Відповідно до підпункту "є" пункту 64 Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

Разом з тим, статтею 5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до статті 12 зазначеного Статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Порядок накладення дисциплінарного стягнення встановлений статтею 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, який визначає, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем не надано доказів на підтвердження того, в чому саме проявилось порушення дисципліни позивачем, що стало підставою для його звільнення з органів внутрішніх справ, також не доведено факту створення саме позивачем конфліктної ситуації з відвідувачем кафе. У зв'язку з чим, суди дійшли висновку про неповноту проведеного службового розслідування.

Крім того, вироком Хмельницького міськрайонного суду від 27 травня 2010 року встановлені обставини події 14 листопаду 2009 року у приміщенні ресторану "Картоплянка" по вул. Свободи, 1А, у м. Хмельницькому за участю позивача, згідно якого позивач не був ініціатором будь-якого конфлікту, а навпаки, намагався припинити хуліганські дії ОСОБА_4, який визнаний винним і засуджений за вчинення злочинів, передбачених частиною 1 статті 122 та частиною 1 статті 296 Кримінального кодексу України, які вчинив відносно позивача, визнаного в справі потерпілим.

Наведене свідчить про те, що обставини, встановленні під час судового розгляду зазначеної кримінальної справи, та обставин вказані у висновку службового розслідування, відрізняються та суперечливими.

Також, судами першої та апеляційної інстанцій досліджено, що наказ Управління МВС України в Хмельницькій області від 17 грудня 2009 року №323 о/с про звільнення позивача з органів МВС не містить відомостей про те, в чому саме полягало порушення дисципліни позивачем.

Відповідно до пункту 10 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України від 06 грудня 1991 року № 552, при проведенні службового розслідування повному, об'єктивному і всебічному дослідженню підлягають: 10.1. Подія порушення (час, місце, спосіб, інші обставини). 10.2. Наявність вини працівника органів внутрішніх справ у скоєнні порушення, мета та мотиви порушення. 10.3. Обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності порушника як ті, що пом'якшують чи обтяжують його відповідальність. 10.4. Характеристика особи, яка скоїла порушення (ставлення до служби, поведінка до порушення). 10.5. Причини та умови, що сприяли скоєнню порушення. 10.6. Характер і розмір нанесених порушенням збитків.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. Доказування правомірності рішення, означає також і доказування фактичних обставин, за яких може бути прийнято відповідне рішення.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку поновивши ОСОБА_2 на посаді, з огляду на те, що звільнення позивача було проведено незаконно, оскільки при винесенні Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області оскаржуваного наказу про звільнення позивача було порушено порядок проведення службової перевірки встановлений пунктом 10 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, а саме: службове розслідування з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку проведено відповідачем за відсутності необхідних доказів, зібраних у встановленому законом порядку, які б підтверджували протиправність поведінки позивача, а зазначені протиріччя під час проведення службового розслідування не досліджувалися.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо скасування наказу Управління МВС України в Хмельницькій області від 17 грудня 2009 року №323 о/с та поновлення ОСОБА_2 на посаді старшого дільничного інспектора сектору дільничних інспекторів міліції Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області, оскільки звільнення позивача було проведено безпідставно, а застосоване до нього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади, не відповідає характеру та тяжкості вчиненого ним порушення.

При цьому, колегія суддів зазначає про правомірність висновків суду апеляційної інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Управління міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки ОСОБА_2 проходив службу в Хмельницькому міському відділі Управління Міністерства внутрішніх справ України, що є окремою юридичною особою, яка здійснює нарахування та виплату заробітної плати позивачу передбачену в кошторисі видатків та штатному розписі Хмельницького міського відділу.

Однак, з урахуванням того, що суд першої інстанції в порушення частини 1 статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, не залучив до участі у справі в якості співвідповідача Хмельницький міський відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області, а ОСОБА_2 звернувся з позовними вимогами в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, до неналежного відповідача - Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Разом з тим, колегія суддів зазначає про те, що наведене не позбавляє позивача права повторно звернутися до місцевого окружного суду з позовом до Хмельницького міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційні скарги ОСОБА_2 та Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року та постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року, змінену рішенням суду апеляційної інстанції, у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області, третя особа - Хмельницький міський відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області про поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати - без змін.