Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., Усенко Є.А., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Вінницької об'єднаної держаної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2013 року

у справі № 802/1979/13-а

за позовом Дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" відкритого

акціонерного товариства "ДАК" Автомобільні дороги України"

до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції

Вінницької області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

Дочірнє підприємство "Вінницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" (надалі також - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (надалі також - відповідач) про скасування податкового повідомлення - рішення від 11 січня 2013 року № 0000042300.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової від 11 січня 2013 року № 0000042300.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2013 року апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби залишено без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року - без змін.

Відповідач в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення вимог матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2013 року і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Фактичною підставою для донарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток правних підприємств у розмірі 390260,00 грн., на підставі податкового повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 19 грудня 2012 року № 3388/22/32054743, про порушення позивачем вимог пункту 135.2, підпункту 135.4.1 пункту 135.4, підпункту 135.5.7 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.1 статті 137, пунктів 138.1, 138.2, 138.4, 138.8 статті 138, підпунктів 139.1.9, 139.1.12 пункту 139.1 статті 139, пункту 145.1 статті 145, пункту 152.4 статті 152 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України (2755-17) ) та наказу ДПА України від 24 січня 2011 року № 36 "Про заповнення розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся всього в сумі 366306,00 грн., у тому числі: за 2 квартал 2011 року в сумі 25123 грн.; за 2-3 квартал 2011 року в сумі 145686 грн.; за 2-4 квартал 2011 року в сумі 270491 грн.; за півріччя 2012 року в сумі 95815 грн. та завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування всього в сумі 432613,00 грн., тому числі за 1 квартал 2012 року в сумі 432613 грн.

Вказані висновки відповідача, зокрема, ґрунтуються на наступному:

- філією "Шаргородський райавтодор" в порушення пункту 145.1 статті 145 ПК України по ряду основних засобів занижені мінімально допустимі строки корисного їх використання, зокрема, по групі "машини та обладнання" рахунок 104 по 47-и об'єктах застосований строк амортизації в 2,3 або 4 роки при мінімально допустимому згідно норм ПК України (2755-17) - 5 років. При нарахуванні амортизації застосовувались строки корисного використання основних засобів, обумовлені наказом № 27 від 1 квітня 2011 року начальника філії "Шаргородський райавтодор", у зв'язку з чим філією завищено амортизацію на основні засоби в цілому за період, що перевірявся, на 39901 грн., в тому числі за 2-й квартал 2011 року - 8408 грн., 2-3 квартали 2011 року - 16474 грн., 2-4 квартали 2011 року - 24992 грн., 1-й квартал 2012 року - 9732 грн., півріччя 2012 року - 14909 грн.;

- філією "Тиврівський райавтодор" занижені мінімально допустимі строки корисного використання основних засобів, зокрема, по групі "Споруди" рахунок 103 по 5-ти об'єктах застосований строк амортизації в 10 років при мінімально допустимому по ПК України (2755-17) - 15 років, по 9-ти одиницях транспортних засобів (рахунок 105) застосований строк амортизації в 1, 2, 3 та 4 роки при мінімально допустимому - 5 років, із групи "Машини та обладнання" рахунок 104 по 31-ій одиниці застосований строк амортизації в 1, 2, 3, 4 роки при мінімально допустимому - 5 років, із групи "Інструменти, прилади, інвентар (меблі)" рахунок 106 по 6-ти одиницях застосований строк амортизації нижчий мінімально допустимого в 4 роки (2 роки по електронно-обчислюваних машинах, дві одиниці цієї групи рахуються на 106 рахунку), в результаті чого завищена сума амортизації за період з 1 квітня 2011 року по 30 червня 2012 року в сумі 72051,56 грн., в тому числі 2-4 квартали 2011 року - 48457,04 грн., 1 квартал 2012 року - 15147,38 грн., 2 квартал 2012 року - 8447,14 грн. При нарахуванні амортизації застосовувались строки корисного використання основних засобів, обумовлені наказом № 62 від 1 квітня 2011 року начальника філії "Тиврівський райавтодор".

Пункт 145.1 статті 145 Податкового кодексу України визначає класифікацію груп основних засобів та інших необоротних активів і мінімально допустимі строки їх амортизації.

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється наказом по підприємству при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не менше ніж визначено в пункті 145.1 і призупиняється на період його виводу з експлуатації (для реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших причин) на підставі документів, які свідчать про виведення таких основних засобів з експлуатації). При визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід ураховувати: очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності; фізичний та моральний знос, що передбачається; правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори. Строк корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання, але він не може бути меншим, ніж визначено в пункті 145.1 цієї статті. Амортизація об'єкта основних засобів нараховується, виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання (крім виробничого методу нарахування амортизації). Амортизація основних засобів провадиться до досягнення залишкової вартості об'єктом його ліквідаційної вартості (підпункти145.1.2-145.1.4 пункту 145.1 статті 145 ПК України).

Так, згідно з пунктом 6 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України (2755-17) , для визначення переліку об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за групами відповідно до пункту 145.1 статті 145 цього Кодексу з метою нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу застосовуються дані інвентаризації, проведеної за станом на 1 квітня 2011 року.

Відповідно до абзацу 6 пункту 6 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України (2755-17) , строк корисного використання об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу визначається платником податку самостійно з урахуванням дати введення їх в експлуатацію, але не менше мінімально допустимих строків корисного використання, визначених пунктом 145.1 статті 145 цього Кодексу.

Філією "Шаргородський райавтодор" та філією "Тиврівський райавтодор" проведено інвентаризацію основних засобів станом на 1 квітня 2011 року та встановлено строки їх корисного використання з врахуванням пункту 145.1 статті 145 ПК України відповідно до наказу № 62 від 1 червня 2011 року начальника філії "Тиврівський райавтодор" та наказу №27 від 1 квітня 2011 року начальника філії "Шаргородський райавтодор". В зазначених наказах вказані найменування основних засобів, дати введення їх в експлуатацію, вартість, що підлягає амортизації та строки використання.

Мінімальні строки корисного використання, встановлені пунктом 145.1 статті 145 ПК України, повинні встановлюватися за даними інвентаризації станом на 1 квітня 2011 року та відраховуватися з 1 квітня 2011 року. При цьому, в такий строк не включається період, протягом якого об'єкт був в експлуатації, тобто не має значення чи був зазначений об'єкт в експлуатації до 1 квітня 2011 року.

Позивачем в наказах визначені строки використання основних засобів відраховуючи з 1 квітня 2011 року з врахуванням строків введення їх в експлуатацію. При цьому зазначені строки відповідають або перевищують мінімально допустимі строки, встановлені пунктом 145.1 статті 145 ПК України. Зазначене відповідає вимогам абзацу 6 пункту 6 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України (2755-17) .

Висновки відповідача про порушення позивачем вимог пунктів 138.1, 138.2, 138.4, 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9, пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України ґрунтуються на тому, що останнім завищено собівартість реалізованих товарів на суму 957449 грн., які були придбані у ФОП Шафієва Гачай Джамелледин Огли, що призвело до заниження податку на прибуток в 2011 році на 127970,85 грн. та в 2012 році на 84221,34 грн., то судом враховується наступне.

Зазначені висновки податкового органу зроблені на підставі акту від 20 липня 2012 року № 1543/1721/2140423230 про результати планової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи підприємця Шафієва Гачай Джамелледин Огли, за період з 1 січня 2010 року по 31 грудня 2011 року, яким встановлено безтоварність господарських операцій між останнім та ТОВ "Аврора РК". Придбані в ТОВ "Аврора РК" товарно-матеріальні цінності ФОП Шафієвим Гачай Джамелледин Огли, було реалізовано позивачу.

В зв'язку із встановленням безпідставного формування ФОП Шафієвим Гачай Джамелледин Огли податкових зобов'язань з ДП "Вінницький облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України", задекларованих в декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму ПДВ 103170 грн., за листопад 2011 року на суму ПДВ 88315 грн., позаплановими невиїзними документальними перевірками позивача з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинах із ФОП Шафієвим Гачай Джамелледин Огли за листопад 2011 року (акт перевірки № 2193/22/32054743 від 20 вересня 2012 року) та серпень 2011 року (акт перевірки 1733/2201/32386477 від 12 листопада 2012 року), встановлено порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 ПК України, а саме завищення податкового кредиту в частині придбання товарів по взаємовідносинах із ФОП Шафієвим Гачай Джамелледин Огли за листопад 2011 року на суму 88315грн. та серпень 103170грн..

За наслідками зазначених актів податковим органом були прийняті податкові повідомлення рішення № 0000562330 від 3 жовтня 2012 року та № 0000522330 від 6 вересня 2012 року.

Не погодившись з результатами перевірок позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення до Вінницького окружного адміністративного суду, в результаті чого були прийнятті судові рішення,які набрали законної сили, по справам № 2а/0270/5615/12 від 21 грудня 2012 року та № 2а/0270/5614/12 від 15 січня 2013 року, якими зазначені податкові повідомлення-рішення були визнані протиправними та скасовані.

Під час розгляду судом справ № 2а/0270/5615/12 та № 2а/0270/5614/12, судом досліджувалися первинні документи, що підтверджують господарські операції позивача та ФОП Шафієвим Гачай Джамелледин Огли.

Шафієвим Гачай Джамелледин Огли (Продавець) та ДП "Вінницький облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" (Покупець) було укладено договір № 04/01/06 від 4 січня 2006 року, відповідно до пункту 1.2 якого предметом поставки товару є: мазут М-40, М-100, бітум, асфальтобетон, гудрон, фарба розміточна, скло кульки, авто послуги. Згідно з п. 2.1.2 договору кожна партія товару визначається специфікацією, в якій зазначається термін поставки товару, найменування товару, кількість товару та ціна, що повинна постачатися в конкретній партії. На відвантажену партію товару продавець надає одержувачу всі бухгалтерські документи і сертифікати (паспорт) якості.

Судами досліджено первинні документи, зокрема, видаткові накладні, податкові накладні, довіреності, платіжні дорученнями. Встановлено, що перевезення товару здійснювалось за рахунок позивача автотранспортним засобом постачальника, як передбачено умовами Договору.

На підтвердження використання отриманого товару в господарській діяльності позивача судом досліджено надані акти приймання виконаних будівельних робіт, відомості ресурсів.

На підставі дослідження зазначених документів суд дійшов висновку про реальність операцій позивача щодо придбання матеріальних цінностей від ФОП Шафієва Гачай Джамелледин Огли, оскільки ці операції призвели до зміни майнового стану платника податків, метою їх придбання було їх подальше використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139. 1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені. Учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Водночас передбачене частиною першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні.

Разом з тим, як слідує з матеріалів справи, обставини реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом, відповідачем не спростовані в ході вирішення спору у розглядуваній справі.

При цьому, Вищий адміністративний суд України звертає увагу на те, що господарські відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на факт реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом за умови ненадання податковим органом доказів, які б спростовували відповідність наданих платником податків документів податкового обліку дійсності.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 11 січня 2013 року № 0000042300 дійшли вірного висновку, що позивачем не допущено порушень вимог чинного законодавства.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалені по справі рішення є законними і обґрунтованими, а зазначена в касаційній скарзі позиція відповідача не знаходить свого підтвердження матеріалами справи та не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За таких обставин, Вищий адміністративний суд України, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржувані рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Вінницької об'єднаної держаної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби відхилити, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь справі та може бути переглянута з підстав встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.