Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Головчук С.В., Пасічник С.С.,розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі про визнання протиправною відмови у проведенні перерахунку та виплаті пенсії, зобов'язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року,

В липні 2012 року ОСОБА_4 пред'явила позов до Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі про визнання неправомірною відмову в перерахунку пенсії та зобов'язання провести з 01.01.2012 р. перерахунок пенсії, призначеної їй на доньку ОСОБА_5 у зв'язку з втратою годувальника, померлого в період перебування на державній службі, виплатити донараховані суми за минулий період (з 01.01.2012 р.) і в подальшому виплачувати пенсію у збільшеному розмірі.

Позов обґрунтувала тим, що з березня 2008 року вона отримує пенсію на малолітню доньку ОСОБА_5 по втраті годувальника - державного службовця, померлого в період перебування на державній службі (померлий ОСОБА_6 був суддею апеляційного суду Тернопільської області). У квітні 2012 року вона звернулась до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням з 01.01.2012 р. заробітної плати працюючим суддям. Вважала неправомірною відмову в перерахунку пенсії з тієї підстави, що Кабінетом Міністрів України після 06.02.2008 р. не приймалось рішення про підвищення заробітної плати державним службовцям, оскільки заробітна плата суддів визначається виключно Законом України "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) , а не урядовими актами.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року, позов задоволено: визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі у проведенні перерахунку і виплаті пенсії; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі починаючи з 01.01.2012 р. провести перерахунок і виплату раніше призначеної пенсії ОСОБА_4 на доньку ОСОБА_5 у зв'язку з втратою годувальника - державного службовця ОСОБА_6, померлого під час роботи на державній службі, виходячи з розміру заробітної плати працюючих суддів, визначеного статтею 129 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", з урахуванням проведених виплат.

У касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі, посилаючись на порушення судами статті 37-1 Закону України "Про державну службу" і постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 р. № 865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" (865-2000-п) , просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що з березня 2008 року ОСОБА_4 отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника на малолітню доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 На момент смерті ОСОБА_6 працював суддею апеляційного суду Тернопільської області та мав стаж роботи на посаді судді 21 рік 7 місяців 13 днів.

У квітні 2012 року ОСОБА_4 звернулася до управління Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії з 01.01.2012 р. на підставі довідки апеляційного суду Тернопільської області від 03.04.2012 р. № 142/12 про те, що заробітна плата працюючого на відповідній посаді судді з 01.01.2012 р. становить 14 163 грн.

Листом від 19.04.2012 р. № 122/Х-11 відповідач відмовив у проведенні перерахунку пенсії на підставі наданої довідки, мотивуючи своє рішення тим, що пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 р. № 865 (865-2000-п) передбачено проведення перерахунку раніше призначених пенсій в разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України і останнє таке підвищення відбулося з 01.02.2008 р. на підставі постанови Уряду від 06.02.2008 р. № 34.

Частиною десятою статті 37 Закону України "Про державну службу" (в редакції станом на березень 2008 року) встановлено, що в разі смерті особи у період перебування на державній службі за наявності у померлого годувальника стажу державної служби не менше 10 років непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (при цьому дітям - незалежно від того, чи були вони на утриманні померлого годувальника), призначається пенсія у зв'язку з втратою годувальника на одного непрацездатного члена сім'ї у розмірі 70 відсотків суми заробітної плати померлого годувальника, на яку нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з частиною одинадцятою статті 37 вказаного Закону право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника на умовах, передбачених частиною десятою цієї статті, мають також непрацездатні члени сім'ї померлої особи, яка отримувала пенсію за цим Законом.

За змістом частини четвертої статті 43 Закону України "Про статус суддів" (чинного на момент смерті ОСОБА_6) судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу", або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання.

Таким чином, пенсійне забезпечення непрацездатних членів сім'ї померлої особи, яка отримувала або мала право на пенсію за Законом України "Про державну службу" (3723-12) , регулюється цим Законом.

Відповідно до статті 37-1 Закону України "Про державну службу" в разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

В силу статті 129 Закону України від 07.07.2010 р. № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", яка введена в дію з 01.01.2012 р., розмір суддівської винагороди регулюється цим Законом, Законом України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Виходячи з цього, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що підвищення суддівської винагороди у зв'язку з прийняттям Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) є підставою для перерахунку позивачу раніше призначеної пенсії по втраті годувальника. При цьому посилання відповідача в даному випадку на відсутність рішення Кабінету Міністрів України про відповідне підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям є безпідставним з огляду на приписи статті 129 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року - без зміни.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.