Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Головчук С.В., Пасічник С.С.,розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 23 квітня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2013 року,

У лютому 2013 року ОСОБА_4 пред'явив до Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси (далі - Управління) позов про визнання протиправними дій щодо відмови відповідача в зарахуванні половини строку навчання у вищих навчальних закладах до стажу роботи, яка дає право на пенсійне забезпечення за вислугою років згідно із Законом України "Про прокуратуру" (1789-12) , зобов'язання Управління зарахувати позивачу половину строку навчання у вищих навчальних закладах, після закінчення яких він отримав вищу юридичну освіту за спеціальністю "Правознавство", до стажу роботи, що дає право на пенсійне забезпечення за вислугою років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) , а саме: половину строку навчання з 1 вересня 1991 року по 10 квітня 1996 року - 2 роки 3 місяці 19 днів.

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 23 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2013 року, позов задоволено.

В касаційній скарзі Управління просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що ОСОБА_4 не має права на пенсійне забезпечення за статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у зв'язку з тим, що вислуга років у нього менша, ніж передбачено законодавством, оскільки до вислуги років зараховується половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, а не на юридичних факультетах вищих навчальних закладів.

В запереченні на касаційну скаргу ОСОБА_4 вважає її доводи необґрунтованими, просить залишити без змін рішення судів.

Сторонами не заявлено клопотань про касаційний розгляд справи за їх участю, тому вона вирішується в порядку письмового провадження.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з урахуванням таких обставин і норм чинного законодавства.

Відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення незалежно від віку за наявності на день звернення з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року вислуги років не менше 20 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років 6 місяців.

До вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на прокурорських посадах, перелічених у статті 56 цього Закону, в тому числі половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах.

Спірні правовідносини виникли з приводу зарахування певного строку навчання до вислуги років прокурора.

Судами в цій частині встановлено, що ОСОБА_4 з 1 вересня 1991 року по 27 вересня 1993 року проходив навчання в Одеському університеті на юридичному факультеті за спеціальністю "Правознавство" на денній формі навчання, а потім у зв'язку з переводом в інший вуз - з 20 жовтня 1993 року по 10 квітня 1996 року у Великотирновському університеті Республіки Болгарія на юридичному факультеті і здобув вищу освіту за спеціальністю "Правознавство" та кваліфікацію юриста. Після цього він був прийнятий на роботу в органи прокуратури і працював на різних прокурорських посадах.

На звернення ОСОБА_4 від 20 серпня 2012 року Управління листом від 27.08.2012р. повідомило, що станом на 20 серпня 2012 року він не має права на пенсійне забезпечення відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", оскільки його вислуга років на день звернення становить 18 років 28 днів і в неї не зараховано половину строку навчання на юридичних факультетах у вищих навчальних закладах.

Частиною 1 статті 46 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурорами і слідчими можуть призначатися громадяни України, які мають вищу юридичну освіту, необхідні ділові і моральні якості.

Вищий адміністративний суд України в листі від 25.12.2006 р. "Узагальнення судової практики розгляду справ, пов`язаних з перерахунком пенсій деяким категоріям державних службовців та науковим (науково-педагогічним) працівникам" та в Рекомендаціях від 23.08.2007 р. № 07.2-10/1 "Про деякі питання практики розгляду справ, пов'язаних з перерахунком пенсій деяким категоріям осіб публічної служби та науковим (науково-педагогічним) працівникам" висловив правову позицію, згідно з якою половина строку навчання у вищому навчальному закладі (стаціонарна форма), після навчання в якому особа отримала вищу юридичну освіту за спеціальністю "правознавство", підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) .

З урахуванням того, що після закінчення вищого учбового закладу і здобуття вищої юридичної освіти за спеціальністю "правознавство" ОСОБА_4 до виходу на пенсію працював у прокуратурі, правильним є висновок судів про необхідність зарахування половини строку навчання до вислуги років, що дає право на пенсійне забезпечення.

Однак зайвими є наведені в мотивувальних частинах судових рішень підрахунки судами вислуги років позивача, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури, станом на 30 вересня 2012 року, оскільки позовні вимоги не стосувалися вирішення питання про право ОСОБА_4 на пенсійне забезпечення за Законом України "Про прокуратуру" (1789-12) , загалом, та на вказану дату, зокрема.

Статтею 224 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

При касаційному розгляді справи таких порушень не встановлено.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси залишити без задоволення, а постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 23 квітня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.