Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів: Лиски Т.О. (доповідач),

Бутенка В.І.,

Олексієнка М.М.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_3 до Державної митної служби України, Львівської митниці, третя особа - Голова Державної митної служби України - Калєтнік Ігор Григорович про визнання протиправним і скасування наказу, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Львівської митниці на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року, -

У жовтні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Державної митної служби України, Львівської митниці, третя особа - Голова Державної митної служби України - Калєтнік І. Г., у якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив визнати нечинним та скасувати наказ Державної митної служби України № 2253-к від 11 жовтня 2011 року в частині припинення з 12 жовтня 2011 року перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_3, старшого інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста "Краковець" Львівської митниці;

Поновити ОСОБА_3 на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста "Краковець" Львівської митниці та стягнути з Львівської митниці Державної митної служби України на користь позивача середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у справі, Львівська митниця звернулася з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 після закінчення в червні 2010 року Академії митної служби України був направлений в розпорядження Львівської митниці для роботи за спеціальністю та наказом Державної митної служби України № 1142-к від 18 червня 2010 року призначений з 02 серпня 2010 року на посаду старшого інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста "Краковець" Львівської митниці.

Під час проходження позивачем публічної служби, 16 вересня 2011 року до Львівської митниці надійшов лист Управління боротьби з організованою злочинністю ГУ МВС України у Львівській області № 24/7-7725 від 16 вересня 2011 року, який містив інформацію про незаконне ввезення транспортних засобів громадянами Польщі та України, зокрема громадянином України ОСОБА_8 На виконання вказаного листа, 19 вересня 2011 року провідним інспектором сектору аналітичної роботи оперативного відділу СБК та ПМП Львівської митниці Вишневецькою Л.Ю. до функціонального модуля "Орієнтування" (підрозділ фізичні особи) АСМО "Інспектор-2006" було внесено орієнтування терміном дії з 19 вересня 2011 року по 19 вересня 2012 року, згідно якого, при виявленні в зоні митного контролю громадянина України ОСОБА_8, необхідно невідкладно інформувати СБК та ПМП.

Згідно плану-завдання № 8 на здійснення контрольних заходів перевірки повноти та якості виконання зазначеного орієнтування, головним інспектором з питань протидії корупції Пусь О.Л. було встановлено, що 23 вересня 2011 року у робочу зміну з 08 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. ОСОБА_3, відповідно до Журналу виходу на роботу та розподілу функціональних обов'язків, виконував службові обов'язки на смугах руху №№ 2, 3 "зелений коридор" пункту пропуску "Краковець". Шляхом переогляду даних, внесених до функціонального модуля "ЕЖ ППП" АСМО "Інспектор-2006", був виявлений факт в'їзду в Україну 23 вересня 2011 року через пункт пропуску "Краковець" по "зеленому коридору" транспортного засобу Ford Galaxy під керуванням громадянина України ОСОБА_8 В'їзд вказаного транспортного засобу у зону митного контролю відбувся о 17 год. 33 хв., а виїзд о 17 год. 36 хв. Виведення його до "червоного коридору" та проведення митного огляду не здійснювалось. На контрольному талоні проходження по "зеленому коридору" транспортного засобу Ford Galaxy наявний відтиск ОНП № 620, закріплений за старшим інспектором ВМО № 4 митного поста "Краковець" ОСОБА_3

Крім того, за інформацією, наданою начальником відділу інформаційної роботи та митної статистики Малик А.Й. згідно службової записки № 20/22-1126-еп від 03 жовтня 2011 року, під час роботи 23 вересня 2011 року користувача ОСОБА_3 о 17 год. 32 хв. та о 17 год. 34 хв. відбулось спрацювання орієнтування за прізвищем " ОСОБА_8". Проте, відповідно до службової записки заступника начальника СБК та ПМП Ковалевської С.Ю. від 03 жовтня 2011 року № 16/28-2349-еп, у період з 20 вересня 2011 року по 23 вересня 2011 року посадові особи митного поста "Краковець" каналами електронного, поштового та факсимільного зв'язку з інформацією виявлення в зоні митного контролю громадянина України ОСОБА_8 не звертались.

З приводу виявлених фактів, ОСОБА_3 надані письмові пояснення начальнику Львівської митниці, в яких позивач зазначив, що 23 вересня 2011 року під час митного контролю транспортного засобу Ford Galaxy під керуванням громадянина ОСОБА_8, здійснив візуальний огляд транспортного засобу та на наявність орієнтувань не звернув уваги. Спрацювання орієнтування не помітив через великий потік автотранспорту, оскільки за робочу зміну оформив більше 450 транспортних засобів по напрямку "в'їзд в Україну".

03 жовтня 2011 року начальником Львівської митниці направлено Подання про припинення перебування на державній службі старшого інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста "Краковець" Львівської митниці ОСОБА_3, за результатами розгляду якого, 11 жовтня 2011 року головою Державної митної служби України Калєтніком І.Г. прийнятий наказ № 2253-к про припинення 12 жовтня 2011 року перебування позивача на державній службі в митних органах відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України "Про державну службу" за порушення Присяги державних службовців.

Відповідно до статті 413 Митного кодексу України (який був чинний на час виникнення спірних відносин; далі - МК) посадові особи митної служби України, вперше прийняті на службу до митних органів, приймають Присягу.

Пунктом 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" передбачено, що державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої у статті 17 цього Закону.

Текст Присяги наведено у частині другій статті 17 Закону України "Про державну службу": "Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції (254к/96-ВР) та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки".

Отже, як порушення Присяги слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.

Як порушення Присяги, так і дисциплінарне правопорушення може бути наслідком недотримання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) норм, а дисциплінарне правопорушення пов'язується лише з порушенням правових вимог щодо проходження публічної служби.

Відповідно до частин 1, 2 статті 14 Закону України "Про державну службу" за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює, до державного службовця застосовуються дисциплінарні стягнення; до службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу, як попередження про неповну службову відповідність і затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Згідно зі статтею 408 МК правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Кодексом і лише в частині, що ним не регулюється, - Законом України "Про державну службу" (3723-12) .

Відповідно до частини 2 статті 410 зазначеного Кодексу у митній службі України діє Статут, який затверджується законом.

В абзацах першому та другому преамбули Статуту зазначено, що цей Статут визначає суть службової дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання, у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень; регулювання правового становища державних службовців, що працюють у митних органах, здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про державну службу" (3723-12) .

Відповідно до статті 21 Статуту порушення службової дисципліни - це протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема, невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.

Згідно зі статтею 22 Статуту до діянь, які є порушеннями службової дисципліни, належать: 1) порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, державної служби, а також наказів та розпоряджень безпосередніх та/або прямих керівників; 2) порушення порядку здійснення митного контролю та митного оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до статті 31 Статуту з метою з'ясування всіх обставин вчинення посадовою особою митної служби дисциплінарного правопорушення керівник митного органу має право призначити службове розслідування.

Системний аналіз спеціальних і загальних норм, наведених у статті 21, частині першій статті 22, статті 31 Статуту, статтях 14, 17, 30 Закону України "Про державну службу", свідчить, що за вчинення посадовими особами митної служби України порушень службової дисципліни, дисциплінарних правопорушень допускається застосування дисциплінарних стягнень, визначених у частині другій статті 22 Статуту, частині другій статті 9 Закону України "Про державну службу", найбільш суворим з яких є звільнення.

У пункті 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" визначено не окремий вид відповідальності державних службовців за порушення Присяги, а спеціальну підставу для припинення державної служби. Саме ж припинення державної служби відбувається у формі звільнення.

Отже і порушення Присяги, і дисциплінарне правопорушення може бути наслідком недотримання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) засад проходження публічної служби. Таким чином, припинення державної служби у зв'язку з порушенням Присяги та дисциплінарна відповідальність державних службовців може бути наслідком існування схожих фактичних підстав у разі вчинення державним службовцем достатньо близьких за характером одне до одного дисциплінарного або іншого правопорушення.

Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності повинен бути не меншим, ніж під час звільнення з митного органу за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстав припинення державної служби за порушення Присяги, мають бути встановлені внаслідок ретельного службового розслідування, яке регулюється Інструкцією.

Звільнення за порушення присяги може мати місце лише тоді, коли достеменно доведено, що державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можливо кваліфікувати як порушення Присяги.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що Львівською митницею не доведено вчинення позивачем таких порушень, які могли б бути підставою для застосування до нього такої найсуворішої санкції відповідальності державного службовця, як звільнення за порушення Присяги.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.