Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів: Лиски Т.О. (доповідач),

Бутенка В.І.,

Олексієнка М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Теплицькому районі Вінницької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Гайсинському районі Вінницької області про стягнення заборгованості касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Теплицькому районі Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2012 року, -

У грудні 2011 року Управління Пенсійного фонду України в Теплицькому районі Вінницької області звернулося до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Гайсинському районі Вінницької області, у якому просило стягнути з відповідача та включити в акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання суми витрат за період з 01 січня 2011 року по листопад 2011 року включно, на загальну суму 254202,67 грн.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2012 року, відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у справі, Управління Пенсійного фонду України в Теплицькому районі Вінницької області звернулося з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в Теплицькому районі Вінницької області та Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Гайсинському районі Вінницької області були підписані Акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Гайсинському районі Вінницької області не було прийнято до заліку витрати на виплату та доставку сум щомісячної державної адресної допомоги за січень - листопад 2011 року включно, на загальну суму 254202,67 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення державної адресної допомоги, суди попередніх інстанцій виходили із того, що Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV (1105-14) та постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" від 26 березня 2008 року № 265 (265-2008-п) не встановлено обов'язку Фонду відшкодовувати державну адресну допомогу.

Такий висновок судів попередніх інстанцій відповідає обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права.

Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом, передбачений статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", відповідно до якої останній зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у разі настання страхового випадку.

Аналіз положень постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 (265-2008-п) , якою передбачено надання щомісячної державної адресної допомоги, дає підстави вважати, що така допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Пунктом 4 цієї постанови встановлено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.

Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року за N5-4/4 (z0376-03) затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Пунктом 4 вказаного Порядку передбачено перелік виплат, які відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України, серед якого відсутня щомісячна державна адресна допомога та витрати по її доставці, передбачені постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 26 березня 2008 року "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" (265-2008-п) .

Таким чином, відмовляючи позивачу у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що вказана допомога Фондом не відшкодовується.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Теплицькому районі Вінницької області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.