ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 листопада 2013 року м. Київ К/800/33252/13
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого судді Розваляєвої Т. С. (суддя-доповідач), суддів Мироненка О. В., Черпіцької Л. Т.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Житомирської митниці Державної митної служби України на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Господарський Торговий Дім" до Житомирської митниці Державної митної служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області про визнання протиправними та скасування рішення, стягнення суми,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Господарський Торговий Дім" звернулось з позовом до Житомирської митниці Державної митної служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості №101060000/2012/300592/2 від 06 вересня 2012 року та картку відмови в митному оформленні №101060000/2012/00603 від 06 вересня 2012 року, визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості № 101060000/2012/300604/2 від 11 вересня 2012 року та картку відмови в митному оформленні № 101060000/2012/00620 від 11 вересня 2012 року, визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості № 101060000/2012/300678/2 від 06 листопада 2012 року та картку відмови в митному оформленні № 101060000/2012/00728 від 06 листопада 2012 року, визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості № 101060000/2012/000686/2 від 12 листопада 2012 року та картку відмови в митному оформленні № 101060000/2012/00739 від 12 листопада 2012 року, стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Господарський Торговий Дім" 387 121 грн. 26 коп. надлишково сплачених митних платежів.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2013 року, позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
Задовольнивши позов, суди виходили з того, що 08 квітня 2012 року між ТОВ "Господарський Торговий Дім" (Покупець) та SHENZHEN LEXIN TRADING CO., LND (Продавець) укладений контракт №18/04/2012, за яким продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти на умовах FOB Shezhen China згідно Інкотермс - 2000 посуд та інші предмети домашнього вжитку. Асортимент, кількість та ціна вказуються у додатку до даного контракту. Порт відправки вказується в комерційному інвойсі, який додається до кожної поставки товару по даному контракту.
29 серпня 2012 року ТОВ "Господарський Торговий Дім" подана до Житомирської митниці ВМД №101060000/2012/014880 на митне оформлення партії товару в режимі "Імпорт-40", а саме: фарфорового кухонного посуду.
До декларації додані наступні документи: контракт від 18 квітня 2012 року, рахунок-фактуру, банківські платіжні документи на оплату товару, транспортні документи, специфікації каталоги, прайс-листи і калькуляції виробника товару, копію митної декларації країни виробника, видаткову накладну позивача, висновок ДП "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" від 28 серпня 2012 року № 12/660.
06 вересня 2012 року Житомирською митницею винесено рішення №101060000/2012/300592/2 про коригування митної вартості товарів, в якій митний орган самостійно визначив митну вартість товару за резервним методом.
На підставі цього ТОВ "Господарський Торговий Дім" видана картка відмови в митному оформленні № 101060000/2012/00603 від 06 вересня 2012 року.
При цьому Житомирською митницею зазначено, що товари не підлягають митному оформленню у зв'язку з неподанням на письмову вимогу митного органу додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до п. 3 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: виписки з бухгалтерської документації (калькуляція не містить назви сировини, технологічного процесу), копії митної декларації країни відправлення (вартість не відповідає заявленій).
10 вересня 2012 року ТОВ "Господарський Торговий Дім" подана до Житомирської митниці ВМД №101060000/2012/015790 на митне оформлення партії товару в режимі "Імпорт-40", а саме: фарфорового кухонного посуду.
До декларації додані наступні документи: контракт від 18 квітня 2012 року, рахунок-фактуру, банківські платіжні документи на оплату товару, транспортні документи, специфікації каталоги, прайс-листи і калькуляції виробника товару, копію митної декларації країни виробника, видаткову накладну позивача, висновок ДП "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" від 28 серпня 2012 року № 12/660.
11 вересня 2012 року Житомирською митницею винесено рішення № 101060000/2012/300604/2 про коригування митної вартості товарів, в якому митний орган самостійно визначив митну вартість товару за резервним методом.
В результаті цього ТОВ "Господарський Торговий Дім" видана картка відмови в митному оформленні № 101060000/2012/00620 від 11 вересня 2012 року.
При цьому Житомирською митницею зазначено, що товари не підлягають митному оформленню у зв'язку з тим, що документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, а саме: в копії митної декларації країни відправлення вартість не відповідає заявленій; у виписці з бухгалтерської документації не містяться реквізити, необхідні для ідентифікації товару. Крім того, на письмову вимогу митного органу не надано додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість.
06 листопада 2012 року ТОВ "Господарський Торговий Дім" подана до Житомирської митниці ВМД №101060000/2012/019850 на митне оформлення партії товару в режимі "Імпорт-40", а саме: фарфорового кухонного посуду.
До декларації додані наступні документи: контракт від 18 квітня 2012 року, рахунок-фактуру, банківські платіжні документи на оплату товару, транспортні документи, специфікації каталоги, прайс-листи і калькуляції виробника товару, копію митної декларації країни виробника, видаткову накладну позивача.
06 листопада 2012 року Житомирською митницею винесено рішення № 101060000/2012/300678/2 про коригування митної вартості товарів, в якій митний орган самостійно визначив митну вартість товару за методом 2б на основі інформації про митне оформлення подібних товарів, зокрема ВМД №10106000/2012/017106.
На підставі цього ТОВ "Господарський Торговий Дім" видана картка відмови в митному оформленні № 101060000/2012/00728 від 06 вересня 2012 року.
При цьому Житомирською митницею зазначено, що товари не підлягають митному оформленню у зв'язку з тим, що документи, зазначені у частині 2 статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності. Крім того, не подано на письмову вимогу митного органу додаткові документи для підтвердження митної вартості, відповідно до п. 3 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: виписки з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
12 листопада 2012 року ТОВ "Господарський Торговий Дім" подана до Житомирської митниці ВМД №101060000/2012/020297 на митне оформлення партії товару в режимі "Імпорт-40", а саме: фарфорового кухонного посуду.
До декларації додані наступні документи: контракт від 18 квітня 2012 року, рахунок-фактуру, банківські платіжні документи на оплату товару, транспортні документи, специфікації каталоги, прайс-листи і калькуляції виробника товару, копію митної декларації країни виробника, видаткову накладну позивача.
12 листопада 2012 року Житомирською митницею винесено рішення № 101060000/2012/300686/2 про коригування митної вартості товарів, в якій митний орган самостійно визначив митну вартість товару за резервним методом.
На підставі цього ТОВ "Господарський Торговий Дім" видана картка відмови в митному оформленні № 101060000/2012/00739 від 12 листопада 2012 року.
Житомирською митницею зазначено, що товари не підлягають митному оформленню у зв'язку з тим, що документи, зазначені у частині 2 статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, а також не подано на письмову вимогу митного органу додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: виписки з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
З метою уникнення матеріальних збитків, пов'язаних зі зберіганням, транспортуванням товару, позивачем подані до Житомирської митниці нові ВМД № 101060000/2012/020320, № 101060000/2012/017008, № 101060000/2012/019886, № 101060000/2012/017106, які заповнені із зазначенням митної вартості, яку визначив відповідач, а також сплачені митні платежі в загальній сумі 830 000 грн 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 775 від 12 листопада 2012 року, № 659 від 26 вересня 2012 року, № 768 від 06 листопада 2012 року та № 664 від 27 вересня 2012 року.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (4495-17)
від 13 березня 2012 року, № 4495-VI.
Відповідно до ст. 49 Кодексу встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами 1, 2 статті 52 МК України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно із частинами 1, 2 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини 3 статті 53 Кодексу у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною 4 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).
Згідно із частиною 1 статті 54 Кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Суди першої та апеляційної інстанцій погодилися з доводами відповідача про те, що митниця має повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності визначення митної вартості товару, однак зазначили, що такі повноваження мають бути реалізовані лише за наявності обґрунтованих підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.
Під час розгляду даної справи судами не встановлено обставин, які б свідчили про існування достатніх підстав для виникнення обґрунтованого сумніву у Житомирської митниці щодо вартості імпортованого товару з наступних підстав.
До матеріалів справи позивач надав докази, які свідчать, що у Житомирської митниці при визначенні митної вартості товарів та під час здійснення консультації з позивачем було достатньо інформації, за якою митний орган міг застувати метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а саме: контракт від 18 квітня 2012 року № 18/04/2012; лист державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний цент моніторингу зовнішніх товарних ринків" від 28 серпня 2012 року № 12/660; інвойс від 24 липня 2012 року № LX12074; платіжні доручення; експортні декларації; специфікації № LX12074, № LX12090, № LX12055 до контракту від 18 квітня 2012 року № 18/04/2012; розрахунки ціни товарів; прайс - листи; комерційні інвойси від 05 серпня 2012 року № LX12054, від 28 вересня 2012 року № LX12090, від 20 вересня 2012 року № LX12055.
Крім того, генеральним директором SHENZHEN LEXIN TRADING CO., LND своєю заявою повідомлено, що згідно розрахунку експортної декларації останнє притримується трьох знаків після коми, але в рахунку фактурі вказано 2 знаки після коми. Таким чином сума в рахунку фактурі № LX12074 буде трохи відрізнятися від суми в експортній декларації, що не порушує правил і норм митниці в Китаї.
Відповідно до довідок MULTICONT HUNGARY INTERNATIONAL FORWARDING від 27 серпня 2012 року № 74/008 та від 07 вересня 2012 року № 75/008 вартість морського фрахту і транспортні витрати контейнера 1х20 DV YMLU 2878658 та контейнерів 2х20 DV YMLU 3006773, YMLU 2990338 за маршрутом Шекоу, Шеньжень (Китай) - Житомир (Україна), відповідно, становить 3890,00 доларів США та 7760,00 доларів США.
Згідно із контрактом № 18/04/2012 від 18 квітня 2012 до вартості товару включено ціна самого товару, ціна експортного упакування і маркірування, транспортування до порту відправки, навантажувальних робіт, витрати зі сплати митного оформлення та інші витрати в країні відправлення. Поставка товару здійснюється на умовах FOB SHENZHEN, CHINA (INCOTERMS-2010).
Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (ІНКОТЕРМС), введених в дію 01 січня 2000 року, правилами комерційного терміну FOB (франко-борт порту відвантаження) визначено, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Термін зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. До обов'язків продавця за правилами цього терміну входить зобов'язання одержати на власний ризик і за власний рахунок будь-яку експортну ліцензію або інший офіційний дозвільний документ і виконати, де це належить, усі митні формальності, необхідні для експорту товару, та зобов'язання здійснити завантаження товару на борт судна, призначеного продавцем, у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами, в названому порту відвантаження, у спосіб, що відповідає звичаям порту.
Отже, витрати на перевезення та завантаження за поручні судна здійснювалися контрагентом позивача, заводом SHENZHEN LEXIN TRADING CO., LND.
Таким чином, на думку судів, у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Суд касаційної інстанції приходить до висновку, що при розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій не порушено норм матеріального та процесуального права, оцінка обставинам у справі дана повно та правильно. Доводи митниці щодо часткових недоліків в поданих позивачем документах не є достатніми для визнання законними оскаржуваних рішень відповідача.
Враховуючи викладене, та керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу Житомирської митниці Державної митної служби України відхилити, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.
Судді: