Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів: Лиска Т.О. (доповідач),

Бутенка В.І.,

Олексієнка М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції у Київській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року,

У листопаді 2011 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до відповідача в якому, просила суд визнати протиправними дії державного виконавця ВДВС Бориспільського МУЮ у Київській області Дмитренка Т.В. щодо прийняття постанови від 20.10.2011 про закінчення виконавчого провадження №28292882 та скасувати вказану постанову.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року позов було задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця ВДВС Бориспільського МУЮ у Київській області Дмитренка Т.В. від 20.10.2011 р. №28292882 про закінчення виконавчого провадження.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року апеляційну скаргу ВДВС Бориспільського МУЮ у Київській області задоволено, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року скасовано й закрито провадження у вищевказаній справі.

У касаційній скарзі на рішення суду апеляційної інстанції позивач ставить питання про його скасування в зв'язку з неправильним застосуванням норм процесуального права та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в провадженні ВДВС Бориспільського МУЮ у Київській області перебувало виконавче провадження №28292882, яке було відкрите на підставі виконавчого листа, виданого Бориспільським міськрайонним судом Київської області з примусового виконання судового рішення від 11 травня 2011 року у цивільній справі № 2-579/11

20 жовтня 2011 року державним виконавцем ВДВС Бориспільського МУЮ у Київській області Дмитренком Т.В. винесена постанова про закінчення виконавчого провадження ВП № 28292882.

Не погоджуючись з вказаною постановою державного виконавця позивач оскаржила її до Київського окружного адміністративного суду.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки предметом оскарження є дії державного виконавця у виконавчому провадженні з примусового виконання судового рішення, прийнятого в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з вказаним висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 17 КАС України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно з частиною першою статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Статтею 82 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

За змістом ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на вказані норми, а також з урахуванням того, що виконавче провадження було відкрито з примусового виконання судового рішення, прийнятого в порядку цивільного судочинства, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо необхідності скасування постанови Київського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року та закриття провадження у справі, оскільки дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки судове рішення постановлено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 222, 223, 230, 231 КАС України колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.