Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого судді Розваляєвої Т. С. (суддя-доповідач), суддів Мироненка О. В., Черпіцької Л. Т.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діана-Київ" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діана-Київ" до Київської обласної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, третя особа - Прокуратура Київської області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення суми,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Діана-Київ" звернулось з позовом до Київської обласної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, третя особа - Прокуратура Київської області про визнання протиправним та скасування рішень митниці про визначення митної вартості №№ 125000006/2010/912263/1, 125000006/2010/912258/1 від 09.12.2010р., № 125000006/2011/110302/1 від 31.01.2011р., № 125000006/2011/110434/1 від 09.02.2011р., № 125000006/2011/110558/1 від 18.02.2011р., № 125000006/2011/110584/1 від 21.02.2011р., № 125000006/2011/110607/1 від 22.02.2011р., №№ 125000006/2011/110635/1, 25000006/2011/110636/1 від 24.02.2011р., № 12500006/2011/110693/1 від 28.02.2011р., № 125000006/2011/110816/1 від 10.03.2011р., № 125000006/2011/111184/1 від 05.04.2011р., №№ 125000006/2011/111424/1, 125000006/2011/111423/1, 125000006/2011/111422/1 від 21.04.2011р., № 125000006/2011/111483/1 від 26.04.2011р., № 125000006/2011/111387/1, 125000006/2011/111386/1 від 19.04.2011р., № 125000006/2011/111421/1 від 21.04.2011р., 125000006/2011/111324/1, 125000006/2011/111329/1, 125000006/2011/111328/1, 25000006/2011/111327/1 від 14.04.2011р., №№ 125000006/2011/111292/1, 125000006/2011/111288/1, 125000006/2011/111286/1, 125000006/2011/111287/1 від 12.04.2011 р., № 125000006/2011/111385/1 від 19.04.2011р., №№ 125000006/2011/111482/1, 125000006/2011/111484/1 від 26.04.2011р., №№ 125000006/2011/111611/1, 125000006/2011/111612/1, 125000006/2011/111613/1, 125000006/2011/111614/1, 125000006/2011/111615/1, 125000006/2011/111616/1, 125000006/2011/111617/1 від 04.05.2011р., №№125000006/2011/111680/1, 125000006/2011/111682/1 від 10.05.2011р., №№ 125000006/2011/111698/1, 125000006/2011/111707/1 від 12.05.2011р., № 125000006/2011/111774/1 від 17.05.2011р., № 125000006/2011/111809/1 від 19.05.2011р., № 125000006/2011/111842/1 від 23.05.2011р., №125000006/2011/111863/1, 125000006/2011/111865/1, 125000006/2011/111866/1, 125000006/2011/111869/1, 125000006/2011/111870/1 від 25.05.2011р., №№ 125000006/2011/111958/1, 125000006/2011/111962/1 від 31.05.2011р., №№ 125000006/2011/111981/1, 125000006/2011/111982/1, 125000006/2011/111983/1 від 01.06.2011р., № 125000006/2011/112003/1 від 02.06.2011р., №№ 125000006/2011/112031/1, 125000006/2011/112032/1, 125000006/2011/112036/1 від 06.06.2011р., №№ 125000006/2011/112101/1, 125000006/2011/112102/1 від 10.06.2011р., №№ 125000006/2011/112124/1, 125000006/2011/112125/1, 125000006/2011/112126/1 від 14.06.2011р., №№ 125000006/2011/112178/1, 125000006/2011/112179/1, 125000006/2011/112180/1, 125000006/2011/112181/1, 125000006/2011/112186/1, 125000006/2011/112187/1 від 17.06.2011р., № 125000006/2011/112217/1 від 21.06.2011р., № 125000006/2011/112247/1 від 23.06.2011р., № 125000006/2011/112293/1, 125000006/2011/112294/1 від 30.06.2011р., №№ 125000006/2011/112329/1, 125000006/2011/112332/1 від 04.07.2011р., № 125000006/2011/112359/1 від 07.07.2011р., №№ 125000006/2011/112385/1, 125000006/2011/112389/1, 125000006/2011/112390/1 від 11.07.2011р., №№ 125000006/2011/112440/1, 125000006/2011/112442/1 від 15.07.2011р., №№ 125000006/2011/112464/1, 125000006/2011/112465/1, 125000006/2011/112466/1 від 18.07.2011р.,№ 125000006/2011/112508/1 від 21.07.2011р., №№ 125000006/2011/112547/1, 125000006/2011/112548/1, 125000006/2011/112549/1 від 25.07.2011р., № 125000006/2011/112563/1 від 26.07.2011р., №№ 125000006/2011/112576/1, 125000006/2011/112577/1 від 28.07.2011р., №№ 125000006/2011/112610/1, 125000006/2011/112609/1, 125000006/2011/112608/1, 125000006/2011/112607/1 від 01.08.2011р., № 125000006/2011/112619/1 від 02.08.2011р., №125000006/2011/112645/1 від 04.08.2011р., зобов'язання застосувати митну вартість, заявлену за ціною договору у деклараціях митної вартості № 125000009/2011/165354 від 09.12.2010р., № 125000009/2011/512305 від 31.01.2011р., № 125000009/2011/512863 від 09.02.2011р., № 125000009/2011/513510 від 18.02.2011р., № 125000009/2011/513613 від 21.02.2011 р., № 125000009/2011/513727 від 22.02.2011р., № 125000009/2011/513857 від 24.02.2011р., № 125000009/2011/513858 від 24.02.2011р., № 125000009/2011/513998 від 28.02.2011р., № 125000009/2011/514582 від 10.03.2011р., № 125000009/2011/516211 від 05.04.2011р., № 125000009/2011/516607 від 12.04.2011р., № 125000009/2011/516599 від 12.04.2011р., № 125000009/2011/516596 від 12.04.2011р., № 125000009/2011/516597 від 12.04.2011р., № 125000009/2011/516807 від 14.04.2011р., № 125000009/2011/516829 від 14.04.2011р., № 125000009/2011/516827 від 14.04.2011р., № 125000009/2011/516812 від 14.04.2011р., № 125000009/2011/517099 від 19.04.2011р., № 125000009/2011/517098 від 19.04.2011р, № 125000009/2011/517101 від 19.04.2011р., № 125000009/2011/517253 від 21.04.2011р., № 125000009/2011/517252 від 21.04.2011р., № 125000009/2011/517247 від 21.04.2011р., № 125000009/2011/517258 від 21.04.2011р., № 125000009/2011/517524 від 26.04.2011р., № 125000009/2011/517523 від 26.04.2011р., № 125000009/2011/517519 від 26.04.2011р., № 125000009/2011/517949 від 04.05.2011р., № 125000009/2011/517945 від 04.05.2011р., № 125000009/2011/517940 від 04.05.2011р., № 125000009/2011/517938 від 04.05.2011р., № 125000009/2011/517935 від 04.05.2011р., № 125000009/2011/517933 від 04.05.2011р., № 125000009/2011/517930 від 04.05.2011р., № 125000009/2011/518279 від 10.05.2011р., № 125000009/2011/518278 від 10.05.2011р., № 125000009/2011/518496 від 12.05.2011р., № 125000009/2011/518495 від 12.05.2011р., № 125000009/2011/518796 від 17.05.2011р., № 125000009/2011/518992 від 19.05.2011р., № 125000009/2011/519191 від 23.05.2011р., № 125000009/2011/519336 від 25.05.2011р., № 125000009/2011/519334 від 25.05.2011р., № 125000009/2011/519331 від 25.05.2011р., № 125000009/2011/519328 від 25.05.2011р., № 125000009/2011/519327 від 25.05.2011р., № 125000009/2011/519797 від 31.05.2011р., № 125000009/2011/519798 від 31.05.2011р., № 125000009/2011/519878 від 01.06.2011р., № 125000009/2011/519881 від 01.06.2011р., № 125000009/2011/519880 від 01.06.2011р., № 125000009/2011/519973 від 02.06.2011р., № 125000009/2011/520136 від 06.06.2011р., № 125000009/2011/520140 від 06.06.2011р., № 125000009/2011/520138 від 06.06.2011р., № 125000009/2011/520475 від 10.06.2011р., № 125000009/2011/520476 від 10.06.2011р., № 125000009/2011/520578 від 14.06.2011р., № 125000009/2011/520577 від 14.06.2011р., № 125000009/2011/520575 від 14.06.2011р., № 125000009/2011/520870 від 17.06.2011р., № 125000009/2011/520871 від 17.06.2011р., № 125000009/2011/520869 від 17.06.2011р., № 125000009/2011/520867 від 17.06.2011р., № 125000009/2011/520866 від 17.06.2011р., № 125000009/2011/520862 від 17.06.2011р., № 125000009/2011/521108 від 21.06.2011р., № 125000009/2011/521271 від 23.06.2011р., № 125000009/2011/521451 від 29.06.2011р., № 125000009/2011/521453 від 29.06.2011р., № 125000009/2011/521748 від 04.07.2011р., № 125000009/2011/521749 від 04.07.2011р., № 125000009/2011/521915 від 07.07.2011р., № 125000009/2011/522167 від 11.07.2011р., № 125000009/2011/522169 від 11.07.2011р., № 125000009/2011/522170 від 11.07.2011р., № 125000009/2011/522473 від 15.07.2011р., № 125000009/2011/522470 від 15.07.2011р., № 125000009/2011/522585 від 18.07.2011р., № 125000009/2011/522584 від 18.07.2011р., № 125000009/2011/522582 від 18.07.2011р., № 125000009/2011/522862 від 21.07.2011р., № 125000009/2011/523026 від 25.07.2011р., № 125000009/2011/523028 від 25.07.2011р., № 125000009/2011/523030 від 25.07.2011р., № 125000009/2011/523110 від 26.07.2011р., № 125000009/2011/523214 від 28.07.2011р., № 125000009/2011/523213 від 28.07.2011р., № 125000009/2011/523516 від 01.08.2011р., № 125000009/2011/523515 від 01.08.2011р., № 125000009/20117523513 від 01.08.2011р., № 125000009/2011/523512 від 01.08.2011р., № 125000009/2011/523554 від 02.08.2011р., № 125000009/2011/523718 від 04.08.2011р., стягнення з Головного управління Державного казначейства у Київській області надмірно сплаченого ввізного мита у сумі 311 057,08 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2013 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

В запереченнях на касаційну скаргу відповідач - Київської обласна митниця - просив відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в 2010-2011 роках в межах контракту поставки № 2 від 02 лютого 2000 року позивачем на митну територію України ввезено товар, а саме: товар за кодом товар 6807900090 ("погонна" бітумна плитка); товар за кодом 6807900090 ("конькова" бітумна плитка); товар за кодом 6807101029 (єндовий килим); товар за кодом 6807101029 (наплавляємий килим); товар за кодом 6807101029 (підкладочний килим).

Для здійснення митного оформлення товару позивачем подано вантажно-митні декларації, в яких митна вартість товару визначена за методом № 1 - за ціною угоди.

До ВМД позивачем додані інвойси, сертифікати про походження товару, довідки про транспорті витрати, рахунки-фактури про надання транспортно-експедеційних послуг, договір про перевезення вантажу, інформаційний лист про калькуляцію на продукцію б/н від 25 травня 2010 року, прайс-лист виробника, товаро-транпортні накладні, експертний висновок Київської торгово-промислової палати щодо якісних та вартісних характеристик товарів № Ц-242 від 10 червня 2010 року, інформаційний лист про біржові торги продукцією б/н від 25 травня 2010 року.

Для підтвердження митної вартості товару митницею витребувано у позивача копію ВМД країни відправника, калькуляцію собівартості від виробника товару, прайс-лист.

Позивачем витребувані документи не надані.

Оскаржуваними рішеннями митницею скореговано митну вартість ввезеного товару та визначено митну вартість товару за шостим методом.

Не погоджуючись з такими рішеннями митниці, позивач звернувся з позовом до суду.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що підстави для задоволення позову відсутні.

Колегія суддів вважає такі висновки судів передчасними.

Митна вартість визначається та декларується за правилами, викладеними у статтях 260, 262, 264- 273 МК України (в редакції до 01 червня 2012 року).

На виконання цих правил Кабінет Міністрів України постановою № 1766 від 20 грудня 2006 року (1766-2006-п) затвердив Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, а також постановою № 339 від 8 квітня 2008 року (339-2008-п) - Порядок здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів (які діяли на час спірних відносин).

Відповідно до частини першої статті 265 МК України митний орган, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями цього Кодексу, має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів.

Зі змісту частин першої-п'ятої статті 266 МК України вбачається, що визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість), 6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Аналіз наведених норм, а також положень зазначених вище Порядків дає підстави дійти висновку, що митні органи, дійсно, мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Позивач вказує на неправомірність дій відповідача відносно визначення митної вартості товару за шостим методом без послідовного застосування попередніх п'яти, як це встановлено частиною п'ятою статті 266 МК України, а також без обґрунтування неможливості їх застосування.

Матеріали справи свідчать про те, що на оскаржуваних рішеннях відсутні записи про проведення процедури консультації.

Між тим, суди першої та апеляційної інстанцій такі обставини у справі не перевірили та не дали оцінку тому, чи дотримано митницею вказаного порядку, передбаченого чинним законодавством.

Крім того, колегія суддів зазначає наступне.

Підставою для прийняття оскаржуваних рішень митниця зазначила те, що позивач є дистриб'ютором його контрагента за договором, а отже вказані особи є взаємопов'язаними.

З цього приводу касаційний суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 267 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що зазначені відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен повідомити про це декларантові та надати йому можливість для відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. На вимогу декларанта таке повідомлення здійснюється у письмовій формі.

Для цілей цього Кодексу особи вважаються пов'язаними між собою тільки в разі, якщо: 1) вони є посадовими особами або керівниками підприємств один у одного; 2) вони є партнерами у спільній підприємницькій або іншій діяльності, яку не заборонено законодавством; 3) вони є роботодавцем і найманим працівником; 4) будь-яка особа прямо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; 5) один з них прямо або опосередковано контролює іншого; 6) обидва вони прямо або опосередковано контролюються третьою особою; 7) разом вони прямо або опосередковано контролюють третю особу; 8) вони є членами однієї сім'ї.

Особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов'язаними для цілей цього Кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один з критеріїв частини п'ятої цієї статті.

При продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант доведе, що така вартість є максимально наближеною до вартості однієї з нижченаведених операцій, яка здійснювалася одночасно з оцінюваними товарами або майже в той же час: 1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 271 цього Кодексу; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 272 цього Кодексу.

У разі застосування вимог частини сьомої цієї статті належним чином враховується наявна у митного органу та подана декларантом інформація щодо різниці в комерційних умовах продажу, кількісних показниках, елементах і витратах, зазначених у частині другій цієї статті, та витратах, які звичайно понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець не пов'язані між собою, і не понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець пов'язані між собою.

Визначення вартості операцій, зазначених у пунктах 1 - 3 частини сьомої цієї статті, здійснюється за ініціативою декларанта і тільки з метою порівняння. Вартість цих операцій не може використовуватися замість вартості операцій з оцінюваними товарами.

Використані декларантом відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Із змісту вказаних норм вбачається, що пов'язаними особами є посадові особи або керівники підприємств один у одного, партнери у спільній підприємницькій або іншій діяльності, яку не заборонено законодавством, роботодавець і найманий працівник, будь-яка особа, яка прямо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них, якщо один з них прямо або опосередковано контролює іншого, якщо обидва вони прямо або опосередковано контролюються третьою особою, якщо разом вони прямо або опосередковано контролюють третю особу, якщо вони є членами однієї сім'ї.

Між тим, зазначаючи про те, що позивач та його контрагент є пов'язаними особами, суд апеляційної інстанції не вказав жодну з цих умов.

Крім того, для правильного вирішення справи не достатньо лише встановити факт пов'язаності осіб, оскільки іншою обставиною, яка підлягає доказуванню є те, що такі відносини між позивачем та його контрагентом вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За вказаними нормами законодавства митний орган повинен повідомити про це декларантові та надати йому можливість для відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Пунктом 9 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року N 1766 (1766-2006-п) , визначено, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів у разі, коли продавець та покупець пов'язані між собою, декларант подає за наявності митному органові: бухгалтерські та банківські документи покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; документи, що підтверджують участь продавця у здійсненні розподілу прибутку, одержаного від провадження діяльності покупцем, якщо продавець є власником акцій або частини статутного капіталу покупця; довідку про відсутність у покупця фінансових зобов'язань перед продавцем, які прямо чи опосередковано стосуються купівлі-продажу оцінюваних товарів; бухгалтерські документи виробника, що підтверджують вартість товарів; довідку про вартість у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам.

Між тим, судами встановлено, що для підтвердження митної вартості товару митницею витребувано у позивача копію ВМД країни відправника, калькуляцію собівартості від виробника товару, прайс-лист.

Порівняння витребуваних у позивача документів та тих, що підлягають подачі при ввезені товару пов'язаною особою, вказує на те, що метою витребовування останніх не є вирішення питання щодо впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

При розгляді справи суди зазначили про обґрунтований сумнів митниці щодо реальної вартості товару, придбаного позивачем, оскільки надані прайс-листи можуть вказувати на вартість товару для покупця, якому позивач в майбутньому продаватиме товар. При цьому позивач міг отримати цей товар зі знижкою.

Для спростування таких доводів митниця мала можливість витребувати розрахункові документи (платіжні доручення, банківські виписки тощо). Не позбавлені такого права і суди при розгляді справи. Проте, такі обставини у справі не досліджувалися.

Неповне з'ясування обставин у справі є підставою для скасування рішень судів та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, та керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діана-Київ" задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2013 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.