Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого судді Розваляєвої Т. С. (суддя-доповідач), суддів Мироненка О. В., Черпіцької Л. Т.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2012 року у справі за позовом Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів до Київської міської ради, третя особа: Громадська організація "Громадське об'єднання забудовників мікрорайону "Жуляни" про визнання протиправним та скасування рішення,

Заступник прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів звернувся з позовом до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 18 грудня 2008 року № 922/922 (ra0922023-08) .

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2012 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів, прокурор звернувся з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

В запереченнях на касаційну скаргу третя особа просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що рішенням Київської міської ради від 18 грудня 2008 року № 922/922 (ra0922023-08) затверджено містобудівне обґрунтування щодо внесення змін до містобудівної документації та визначення параметрів окремого об'єкта містобудування - будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд та ведення садівництва у мікрорайоні Жуляни у Солом'янському та Голосіївському районах м. Києва. Внесено зміни до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, а саме: територію, яка передається відповідно до цього рішення, вилучено із зони зелених насаджень загального користування та переведено за функціональним призначенням до території садибної житлової забудови. Передано громадянам, за умови виконання пункту 8 цього рішення, у приватну власність земельні ділянки, загальною площею 99 га, для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд у мікрорайоні Жуляни у Солом'янському та Голосіївському районах м. Києва.

Вказуючи на порушення норм чинного законодавства при прийнятті спірного рішення, прокурор звернувся з цим позовом.

Так, прокурор зазначив, що в порушення вимог статті 118 ЗК України (в редакції на час прийняття оскаржуваного рішення) рішення прийняте без попереднього вирішення питання про надання дозволу на розробку проекту відведення, без погодження із органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічними органами.

За наслідками розгляду цього позову суд першої інстанції прийшов до висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, щодо відсутності підстав для його задоволення.

Колегія суддів погоджується з висновками судів.

При розгляді справи судом касаційної інстанції встановлено, що на розгляді адміністративних судів знаходилася справа № 2а-16463/10/2670 за позовом заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення № 922/922 від 18 грудня 2008 року (ra0922023-08) .

В межах цієї справи на розгляд суду прокурор поставив аналогічні питання щодо порушення норм законодавства України.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 листопада 2013 року, в задоволенні позову відмовлено.

При цьому суди встановили наявність проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, які узгоджені із органами, переліченими в статті 118 Земельного кодексу України. Вказані проекти досліджені судом і їх копії наявні у матеріалах справи.

Доказів, які б підтверджували доводи прокурора про відсутність таких узгоджень, ним не надано, про що зазначили суди у прийнятих рішеннях.

Частиною 1 статті 72 КАС України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи викладене, оскільки оцінка доводам прокурора щодо законності рішення від 18 грудня 2008 року № 922/922 (ra0922023-08) надана судами в межах справи № 2а-16463/10/2670, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення цього позову.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд

Касаційну скаргу прокурора м. Києва відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.