Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

при секретарі судового засідання Кошелєві С.В.

з участю представників позивача : Фоменко О.Б., Латарія Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу контрольно-ревізійного управління в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27.01.2010р. та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2010р. у справі

за позовом Контрольно-ревізійного управління в Луганській області

до відповідача Служби автомобільних доріг у Луганській області

про зобов'язання вчинити дії

та за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕЛД-ІНТЕР+" про визнання акту та вимоги недійсними,-

12.12.2008р. до суду надійшов позов контрольно-ревізійного управління в Луганській області (далі КРУ) про зобов'язання Служби автомобільних доріг у Луганській області (далі Служба автодоріг) виконати вимогу позивача в частині відшкодування завданих збитків. Свої вимоги позивач мотивував тим, що, за наслідками проведеної ревізії, КРУ направило Службі автодоріг вимогу із зобов'язанням вчинити дії по усуненню порушень вимог законодавства. Оскільки відповідач частково не виконав вимогу, позивач (з урахуванням зміни позовних вимог) просив зобов'язати Службу автодоріг виконати вимогу щодо відшкодування завданих державі збитків на суму 825292,32грн.

Під час розгляду справи товариство з обмеженою відповідальністю "ФЕЛД-ІНТЕР+" (далі Товариство) звернулось з позовом про визнання акту та вимоги КРУ недійсними та про відмову у задоволенні позову щодо відшкодування завданих збитків. Свої вимоги Товариство мотивувало тим, що КРУ дійшло помилкового висновку про те, що Служба автодоріг у господарських відносинах з Товариством діяла з порушенням чинного законодавства.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27.01.2010р. в задоволенні позову КРУ відмовлено. Позов Товариства задоволено частково : визнано недійсними акт ревізії та вимога в частині, що стосується необґрунтованого завищення вартості робіт на суму 777889,69грн. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2010р. постанову місцевого суду в частині визнання недійсним акту ревізії скасовано, в іншій частині постанову залишено без змін.

Не погодившись з судовими рішеннями, КРУ звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило їх скасувати, задовольнити позов та відмовити в задоволенні вимог Товариства. При цьому, скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог КРУ та безпідставно задовольнили позов Товариства.

Заслухавши суддю-доповідача, представників позивача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що, за наслідками проведеної ревізії, складено акт від 22.07.2008р. №06-21/26 та 7.08.2008р. направлено в адресу Служби автодоріг вимогу №06-14/6166 про усунення виявлених ревізією порушень. Зокрема, у вимозі йдеться про те, що внаслідок завищення вартості та обсягів виконаних робіт відповідачем безпідставно сплачено Товариству та іншим юридичним особам 1096,32грн. На цій підставі Службу автодоріг зобов'язано забезпечити відшкодування зайвої оплати завищеної вартості та обсягів робіт на 3171,91грн.

Відповідачем частково виконано вимогу КРУ щодо вжиття заходів по відшкодуванню завданих державі збитків, в зв'язку з чим позивачем уточнено позовні вимоги та поставлено питання про стягнення 825292,32грн. (т.1 а.с.106).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" (далі Закон №2939-XII (2939-12) ), в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Для реалізації покладених на органи КРУ завдань п.7 ст. 10 та ст. 15 Закону №2939-XII їм надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, які є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються. Проте, з огляду на приписи статті 71 КАС України, саме на органи КРУ покладено обов'язок доведення законності та обґрунтованості своїх вимог щодо здійснення дій з відшкодування безпідставно грошових коштів, які, на думку КРУ, безпідставно витрачено підконтрольною установою.

Здійснивши аналіз долучених до справи доказів, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що позивачем не доведено належним чином обґрунтованість висновків КРУ щодо завищення обсягів та вартості виконаних робіт на суму 825292,32грн. і доводи касаційної скарги правильність цих висновків не спростовують. При цьому колегія суддів враховує, що часткове добровільне виконання Службою автодоріг вимог КРУ само по собі не свідчить про обґрунтованість висновків позивача щодо неефективного використання відповідачем грошових коштів в сумі 825292,32грн.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що Товариство не є підконтрольною організацією, в розумінні приписів Закону №2939-XII (2939-12) . Отже ані висновки, викладені в акті перевірки КРУ за наслідками ревізії підконтрольної організації, якою є Служба автодоріг, ані вимога КРУ від 7.08.2008р. №06-14/6166 не зобов'язує Товариство вчиняти будь-які дії та не створює для нього правових наслідків обов'язкового характеру.

Таким чином, у відносинах з Товариством органи КРУ не здійснюють владних управлінських функцій, а висновки що містяться в акті КРУ від 22.07.2008р. не порушують законних прав та охоронюваних інтересів Товариства що унеможливлює задоволення його адміністративного позову.

Відповідно до статті 225 КАС України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Оскільки судами прийнято помилкове рішення щодо задоволення позовних вимог Товариства про визнання недійсним вимоги КРУ, судові рішення в цій частині підлягають скасуванню.

Керуючись статтями 221, 223, 225, 230, 232, 254 КАС України, -

Касаційну скаргу контрольно-ревізійного управління в Луганській області задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27.01.2010р. та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2010р. в частині часткового задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕЛД-ІНТЕР+" скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог про визнання недійсною вимоги контрольно-ревізійного управління в Луганській області від 7.08.2008р. №06-14/6166.

В решті постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27.01.2010р. та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2010р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст.ст. 235- 244 КАС України.