Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів: Черпіцької Л.Т. Маслія В.І. Калашнікової О.В. провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Державної інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 квітня 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2011 року у справі № 2-29/4830-2008А/5002 за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим до Закритого акціонерного товариства "Євпаторіяжилбуд-2005" про стягнення коштів, -

У квітні 2008 року Державна інспекція з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим звернулась з позовом до Закритого акціонерного товариства "Євпаторіяжилбуд-2005" про стягнення економічних санкцій в сумі 771,00 грн. та штрафу в сумі 1542,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за період з 01.06.2006 року до 31.03.2007 року відповідач неправомірно здійснював нарахування необґрунтовано завищеної платні за проживання, а також не надав калькуляційні розрахунки вартості комунальних послуг до органів місцевого самоврядування для погодження, що стало підставою для прийняття рішення про застосування економічних санкцій. Однак, у добровільному порядку економічні та штрафні санкції до доходу державного бюджету відповідач не перерахував, рішення позивача не виконав.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 квітня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2011 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями Державна інспекція з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим звернулась з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалите нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у період з 22.03.2007 р. по 11.04.2007 р. Державною інспекцією з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим було проведено перевірку діяльності ЗАТ "Євпаторіяжилбуд-2005" щодо дотримання вимог правильності формування, встановлення та застосування плати за проживання в гуртожитках, які належать відповідачу за період з 01.04.2006 р. по 31.03.2007 р., за результатами якої складено Акт № 0166 від 11.04.2007 року.

Вказаною перевіркою встановлено, що ЗАТ "Євпаторіяжилбуд-2005" з 01.06.2006 року застосовувало тарифи з оплати за одне місце проживання у розмірі 49,18 грн. і за понаднормову площу - у розмірі 5,76 грн./1 кв. м., які не були погоджені органом місцевого самоврядування. В результаті даного порушення сума необґрунтовано отриманої виручки склала - 771,00 грн.

24.04.2007 на підставі Акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 47 про вилучення у ЗАТ "Євпаторіяжилбуд-2005" в дохід Державного бюджету 771,00 грн. фінансових санкції та 1542,00 грн. штрафу на підставі статті 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення".

ЗАТ "Євпаторіяжилбуд-2005" оскаржило рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим від 24.04.2007 року № 47 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у судовому порядку.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 листопада 2010 року у задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства "Євпаторіяжилбуд-2005" до Державної інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим про скасування рішення від 24.04.2007 року № 47 відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2011 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 листопада 2012 року, рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної інспекції з контролю за цінами в АР Крим № 47 від 24.04.2007 року.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Згідно зі ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку, що скасування рішення Державної інспекції з контролю за цінами в АР Крим № 47 від 24.04.2007 року є підставою для відмови в задоволенні позову про стягнення вказаної суми.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судами повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовано до них норми матеріального права.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим відхилити, а постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 квітня 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.