ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"27" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/7121/12
|
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Сороки М.О., Мироненка О.В., Чумаченко Т.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради (далі - УПСЗН) про стягнення коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 10 серпня 2011 року і ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 2 листопада 2011 року, -
в с т а н о в и в:
У червні 2011 року ОСОБА_4 звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона як мати малолітнього ОСОБА_5 має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Посилаючись на те, що отримує цю допомогу у меншому розмірі, ніж передбачено Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12)
, просила суд зобов'язати УПСЗН виплатити їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до положення статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років та виплатити вказану допомогу з 16.10.2010 по момент винесення рішення.
Постановою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 10 серпня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 2 листопада 2011 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів доходить висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 є матір'ю малолітнього ОСОБА_5 та отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку як застрахована особа в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" (107-17)
та розділу 11, розділу 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів" (107-17)
стаття 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" викладена в наступній редакції: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Статтею 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" передбачено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12)
та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (2240-14)
призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 45 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12)
та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (2240-14)
призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 (1751-2001-п)
, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 р. - 50 відсотками, з 1 січня 2009 р. - 75 відсотками, з 1 січня 2010 р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.
Оскільки в 2010 році відповідач виплачував позивачеві допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у встановленому Кабінетом Міністрів України розмірі, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України також погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій і доводи касаційної скарги його не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки оскаржувані судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.
Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд,
у х в а л и в:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 10 серпня 2011 року і ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 2 листопада 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення ї копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235- 244-2 КАС України.