2а-11126/11/0170/16 Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про донарахування податку на додану вартість - 27.11.2013 Прийняття

ПАТ "ДТЕК Крименерго" звернулось у вересні 2011 року до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форма "Р" № 0000692300 від 16.06.2011 року, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання по ПДВ на суму 3 691 132,50 гривні, у тому числі за основним платежем 2 952 906,00 гривень за штрафними санкціями в сумі 738 226,50 гривень.

Постановою окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.11.2012 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2013 року, адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить касаційну скаргу задовольнити, скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивач в своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено процесуальне правонаступництво відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби її правонаступником Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинство України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.06.2011 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000692300, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 3 691 132,50 гривні, у тому числі основний платіж 2 952 906,00 гривень, штрафні санкції 738 226,50 гривень.

Передумовою збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість став акт № 210/23-0/00131400 від 27.05.2011 року планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.12.2010 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 1.4. статті 1, підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1. статті 4, підпункту 7.2.3. пункту 7.2., підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.1. пункту 7.4., підпункту 7.4.5. пункту 7.4., підпункту 7.5.1 пункту 7.5. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті встановлено заниження суми податку на додану вартість на 2 952 906,00 гривень.

Судами встановлено та вбачається з матеріалів справи, що донарахування відповідачем податку на додану вартість позивачу у розмірі 2 952 906,00 гривень сформувалось по господарським операціям позивача з: ПП "Харагротех", ТОВ "Строй АМВ Груп", ТОВ "Східна регіональна енергетична компанія", ТОВ "Будмонтажтехнологія", ТОВ "Бренд Строй", ТОВ "Кримбудіндустрія", ПП "Севелітсрой", ТОВ "Полігон", ТОВ "ОАСУ Енерго", ТОВ "Аайкон-Крим", ТОВ "Арк-Ной", ПП "Укрпродмаркет", ПП НВКФ "Діод-Плюс", ТОВ "ТК Сігма групп", ТОВ "Кримбудіндустрія", ТОВ "Кримоптторгюг", ПП "Севелітсрой", ПП "Наіліпші будівельні технології".

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню, оскільки позивачем були виконані усі необхідні вимоги, передбачені законом, щодо включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, а не сплата податку до бюджету контрагентами тягне негативні наслідки лише для останнього і не позбавляє позивача на податковий кредит, а тому висновки податкового органу, покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення, не відповідають закону.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, вважає їх правильними та обґрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до преамбули Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Для включення сплаченої (нарахованої суми) до складу податкового кредиту у відповідності до вищевказаного Закону, необхідно наявність належної податкової накладної, що відповідає вимогам підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та містить всі необхідні реквізити, передбачені формою податкової накладної та порядком її заповнення, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України № 165 від 30.05.1997 року (z0233-97) , а також придбання або виготовлення товарів (послуг) для їх подальшого використання у господарської діяльності платника податку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що усі податкові накладні, на підставі яких позивачем було складено податковий кредит, відповідають приписам закону, а товари (послуги) було отримано.

Судами вірно зазначено, що відповідальність за сплату до бюджету податку покладається на особу, що виписала податкову накладну, а саме постачальника товару (послуг). Витрати підприємства підтверджуються як такі, що використані в господарської діяльності (для отримання доходу), якщо прихід від постачальника товарно-матеріальні цінності, робот, послуг, відображується в бухгалтерському обліку підприємства на рахунках по обліку товарно матеріальних цінностей при їх надходженні, на рахунках витрат по роботам, послугам та списанню товарно-матеріальних цінностей. Первинними документами, що підтверджують проведення господарських операцій по руху товарно-матеріальних цінностей підприємства є спеціалізовані форми-накладна-вимога на отпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (форма № М-11), прибутковий ордер (форма № М-4), первинним документом, що підтверджує надання послуги є акт виконаних послуг, виконання будівельних робіт підтверджуєтья актами спеціалізованих форм КБ-3 та КБ-2в.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що між позивачем (покупець) та ПП "Харагротех" (продавець) було укладено договір № 04/112 від 30.03.2009 року на покупку товару-бурільно-кранової установці БКУ-1М на базі трактора Т-150К№56431, вартість товару 415 200,00 гривень (податок на додану вартість 69 200,00 гривень), товар поставлений на облік позивачем по рахунку 10 (основні засоби), на нього нараховувалася амортизація.

Судами досліджені наявні в матеріалах справи товарна накладна № 2508 від 25.08.2009 року на придбання бурільно-кранової установці БКУ-1М на базі трактора Т-150К№56431, вартість товару 425 200,00 гривень (податок на додану вартість 69 200,00 гривень), акт вводу до експлуатації бурільно-кранової установці БКУ-1М на базі трактора Т-150К№56431 на суму 346 000,00 гривень за 28.08.2009 року, платіжні доручення на суму 415 200,00 гривень.

Обґрунтованість сум податкового кредиту по податку на додану вартість підтверджується дослідженими судами попередніх інстанцій бухгалтерськими документами: накладною на прихід позивачу від "Харків ресурси" ріжучого устрію Бара на суму 98 700,00 гривень, актом виконаних робіт по договору № 34578 від 10.12.2009 року по збору та налагодженню ріжучого устрою з приводом на суму 76 700,00 гривень, платіжними дорученнями на суму 76 700,00 гривень, накладною від постачальника "Харатекс" на прихід трактору МТЗ-82 на суму 99 600,00 гривень, платіжними дорученнями на суму 99 600,00 гривень. Прихід до складу вищезазначеного товару зі зборкою, налагодженням конструктивно закінченого пристрою підтверджено дослідженим судами прибутковим ордером № 362 від 23.12.2009 року в сумі первинної вартості без податку на додану вартість 229 166,67 гривень для обліку на балансовому рахунку 10 (основні засоби). Будь-яких доказів того, що ПП "Харагротех" на момент видачі податкових накладних позивачу, був неналежним платником податків, а саме, мав скасовану реєстрацію або скасоване свідоцтво платника на додану вартість відповідачем не надано.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що розбіжності з актом перевірки у розмірі 98 583,33 гривні (за липень, серпень, грудень 2009 року) в бік збільшення податкового кредиту утворилося за рахунок того, що відповідачем не враховано, що податковий кредит підтверджений податковими накладними, що відповідають вимогам підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", придбані товари (послуги) отримані та використовувалися в господарської діяльності, що направлена на отримання доходу, тому відповідачем протиправно донараховано податкове зобов'язання по податку на додану вартість позивачу в цієї частині та відповідної частині штрафних санкцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивачем від ТОВ "Буд АМБ Групп" було отримано товар - АСБ 103х150, згідно накладної № 14/09-кр від 14.09.2010 року на суму 40 000,00 гривень (податок на додану вартість 6666,67 гривень), який був отриманий по довіреності № 247 від 14.09.2010 року, розрахунки з постачальником зроблені в повному обсязі, що підтверджується проведенням їх по рахунку КД631, списання товару підтверджено дослідженими судами відповідними актами прийомки виконаних робіт, звітами про витрати основних засобів в будівництві в співставленні з виробничими нормами к акту КБ-2, з доданням накладних-вимог на отпуск матеріалів матеріально відповідальних осіб та записами в оборотно-сальдових відомостях по рахунку 209 (інші матеріали). Податкові накладні на загальну суму 40 000,01 гривень від ТОВ "Буд АМБ Групп" відображені в реєстрі отриманих податкових накладних та відображені у податковому кредиті в вересні 2010 року. Будь-яких доказів того, що ТОВ "Буд АМБ Групп" на момент видачі податкових накладних позивачу, було неналежним платником податків, а саме, мало скасовану реєстрацію або скасоване свідоцтво платника на додану вартість відповідачем не надано.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку про те, що розбіжності з актом перевірки в розмірі 6666,67 гривень (серпень, вересень 2009 року) в бік збільшення податкового кредиту утворилося за рахунок того, що відповідачем не враховано, що податковий кредит підтверджений податковими накладними, що відповідають вимогам підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", придбані товари (послуги) отримані та використовувалися в господарської діяльності, що направлена на отримання доходу, тому відповідачем протиправно донараховано податкове зобов'язання по податку на додану вартість позивачу в цієї частині та відповідної частині штрафних санкцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач отримав від ТОВ "Східна регіональна енергетична компанія" товар-ізолятор ПСД-70 на суму 37 440,00 гривень (податок на додану вартість 6240,00 гривень), що підтверджується дослідженими судами накладною та податковими накладними на загальну суму 37 440,00 гривень від ТОВ "Східна регіональна енергетична компанія". Розрахунки з постачальником зроблені в повному обсязі, що підтверджується проведенням їх по рахунку КД631, списання товару підтверджено дослідженими судами відповідними актами-прийомки виконаних робіт, звітами про витрати основних засобів в будівництві в співставленні з виробничими нормами к акту КБ-2, з доданням накладних-вимог на отпуск матеріалів матеріально відповідальних осіб та записами в оборотно-сальдових відомостях по рахунку 209 (інші матеріали). Будь-яких доказів того, що ТОВ "Східна регіональна енергетична компанія" на момент видачі податкових накладних позивачу було неналежним платником податків, а саме, мало скасовану реєстрацію або скасоване свідоцтво платника на додану вартість, відповідачем не надано.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку про те, що розбіжності з актом перевірки в розмірі 6240,00 гривень (серпень 2009 року) в бік збільшення податкового кредиту утворилося за рахунок того, що відповідачем не враховано, що податковий кредит підтверджений податковими накладними, що відповідають вимогам підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", придбані товари (послуги) отримані та використовувалися в господарської діяльності, що направлена на отримання доходу, тому відповідачем протиправно донараховано податкове зобов'язання по податку на додану вартість позивачу в цієї частині та відповідної частині штрафних санкцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що між позивачем та ТОВ "Будмонтажтехнологія", було укладено договір на надання транспортних послуг № 1 від 14.04.2010 року, предметом якого є надання замовнику транспортних послуг по використанню вантажного автомобіля і напівпричіпа Бахчисарайським РЕС, випуск автомобіля на лінію в технічно придатному стані. Згідно акту № ОУ-0000119 від 07.04.2010 року прийому виконаних робіт (наданих послуг) від ТОВ "Будмонтажтехнологія" транспортні послуги надані на суму 25 314,00 гривень (податок на додану вартість 4219,00 гривень). Також, встановлено, що в відомості кредиторів ПАТ "Крименерго" по контрагенту ТОВ "Будтехнології" відображена заборгованість перед постачальником по стану на 31.07.2010 року в розмірі 25 314,00 гривень. ТОВ "Будтехнології" позивачу надана податкова накладна № 174 від 07.04.2010 року з номенклатурою поставки-транспортні послуги на суму 25 314,00 гривень (податок на додану вартість 4219,00 гривень), яка відображена позивачем в складі податкового кредиту за липень 2010 року. Будь-яких доказів того, що ТОВ "Будтехнології" на момент видачі податкових накладних позивачу, було неналежним платником податків, а саме, мало скасовану реєстрацію або скасоване свідоцтво платника на додану вартість відповідачем не надано.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку про те, що розбіжності з актом перевірки в розмірі 4219,00 гривень (квітень 2009 року) в бік збільшення податкового кредиту утворилося за рахунок того, що відповідачем не враховано, що податковий кредит підтверджений податковими накладними, що відповідають вимогам підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", придбані товари (послуги) отримані та використовувалися в господарської діяльності, що направлена на отримання доходу, тому відповідачем протиправно донараховано податкове зобов'язання по податку на додану вартість позивачу в цієї частині та відповідної частині штрафних санкцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що між позивачем (замовник) та ТОВ "Бренд Строй" (виконавець) було укладено договір на виконання проектно-кошторисних робіт № 795/05-147-П від 29.11.2010 року, предметом договору є виконання робочого проекту та кошторисної документації на об'єкті ПСД "Реконструкція ТП-972 місто Алушта с. Лазурне Алуштинський РЕС".

Крім того, судами встановлено, що між позивачем (замовник) та ТОВ "Бренд Строй" (виконавець) було укладено договір на виконання проекто-кошторисних робіт № 794-05/150-П від 29.11.2010 року, предметом якого є виконання робочого проекту та кошторисної документації на об'єкті ПСД "Реконструкція ПС 35/6 кВ "Орджоникидзе" Феодосійського ВРЕС". Також, судами встановлено, що між позивачем (замовник) та останнім (виконавець) було укладено договір на виконання проектно-кошторисних робіт № 953-05/177-П від 09.12.2010 року, предметом договору є виконання робочого проекту та кошторисної документації на об'єкті ПСД "Реконструкція виробничої бази Красногвардейської ділянки Жовтневого РЕС". Також між позивачем (замовник) та ТОВ "Бренд Строй" (виконавець) було укладено договір на виконання проекто-кошторисних робіт № 854-05/178-П від 09.12.2010 року, предметом якого є виконання робочого проекту та кошторисної документації на об'єкті ПСД "Реконструкція адміністративно-виробничої будівлі Ленінського РЕС пгт. Леніно, вул. Висоцького, 5".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що акти виконаних робіт за період жовтень-грудень 2010 року відображені позивачем в бухгалтерському обліку підприємства в жовтні та грудні 2010 року, усього прихід від постачальника склав за жовтень 2010 року 208 526,40 гривень, грудень 2010 року 877 925,98 гривень. Судами досліджені наявні в матеріалах справи податкові накладні по контрагенту на загальну суму 1 086 452,36 гривні (податку на додану вартість 181 075,39 гривень), які увійшли до складу податкового кредиту у листопаді 2010 року. Будь-яких доказів того, що ТОВ "Бренд Строй" на момент видачі податкових накладних позивачу, було неналежним платником податків, а саме, мало скасовану реєстрацію або скасоване свідоцтво платника на додану вартість відповідачем не надано.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку про те, що розбіжності з актом перевірки в розмірі 181 075,27 гривень (жовтень, грудень 2010 року) в бік збільшення податкового кредиту утворилося за рахунок того, що відповідачем не враховано, що податковий кредит підтверджений податковими накладними, що відповідають вимогам підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", придбані товари (послуги) отримані та використовувалися в господарської діяльності, що направлена на отримання доходу, тому відповідачем протиправно донараховано податкове зобов'язання по податку на додану вартість позивачу в цієї частині та відповідної частині штрафних санкцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що між позивачем та ТОВ "Кримбудіндустрія", було укладено договори на виконання підрядних робіт на об'єктах: Ялтинський ГЕС ПС 110/10 кВ, Ялта, зміна приймача-передувача, ДФЗ-201 ВЛ 110 кВ "Ялта-Сімферопольське" на суму 6666,67 гривень; Сімферопольський ВРЕС ПС 110/10 кВ "Набережна" Організація захисту ВЛ -110 кВ "Набережна-Сімферопольська" на суму 200 000,00 гривень; Реконструкція КЛ-10 кВ Л-23 РП-85-ТП 626, Радянська-КомсомольськийТЕЦ в м. Сімферополі СГЕС на суму 299 664,00 гривні; Реконструкція КЛ-10 кВ ТП147-ТП408 в м. Сімферополі, по вул. Желябова, зміна КЛ 0,4кВ від ТП-383р2кТЩ-180в в м. Сімферополі СГЕС на суму 255 246,00 гривень; Реконструкція ВЛ-10кВ ПС "Північна" Л16-ТП481 в м. Сімферополі (Абдал) СНЕС на суму 268 162,00 гривні; Реконструкція відпайок від ВЛ-0,4кВ в Роздольненському та Красноперекопському РЕС на суму 296 099,29 гривень; Реконструкція будівлі ПС110/10 кВ "Північна" СВРЕС на суму 299 899,20 гривень; Реконструкція ПС110/10кВ "Північна", прокладка кабелю у будівлі нового ОПУ СВРЕС на суму 295 926,00 гривень; Реконструкція РПБ СГЕС по вул. Трансформаторній, 3 в м. Сімферополі, виробничо-побутовий комплекс на суму 249 511,08 гривень; Модернізація устроїв РЗА на ПС ВАТ "Крименерго" зв'язку 110кВ "Сімферопольська" ТЕЦ СВРЕС ВАТ "Крименерго" на суму 249 220,00 гривень; Реконструкція ВЛ-10 кВ ПС "Віліно" Л-24 від ТП 746-Л-16 ПС "Віліно" ТП 92 Бахчисарайський РЕС на суму 93 485,00 гривень; встановлення кондиціонера в будівлях РКЦ та РПБ Ніжнегірського, Жовтневого, Керченського, Сакського, Євпаторійського, Ленінського, Феодосійського, Сімферопольського РЕС, будівлі виконавчої дирекції по вул. Київськой, 74/б, 76, вул. Горького, 12 в м. Сімферополі на суму 297 235,20 гривень.

Судами встановлено, що до договорів надані акти прийомки виконаних підрядних робіт (КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт (витрат) (КБ-3), акти прийомки-передання обладнання, що змонтоване на об'єкті, акти прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, акти робочої технічної комісії про прийняття до експлуатації об'єктів за період липень, грудень 2009 року. Також, встановлено, що до наданого звідного регістру по амортизаційних відрахуванням за період з 01.08.2009 року по 31.12.2010 року позивачем від постачальника ТОВ "Кримбудіндустрія" віднесено в липні 2009 року витрати на реконструкцію основних засобів на загальну суму 134 970,76 гривень.

Судами досліджені наявні в матеріалах справи акти виконаних робіт за період з 01.07.2009 року по 31.12.2010 року від постачальника ТОВ "Кримбудіндустрія" на суму 3 259 750,04 гривень, які відображені на ДТ 15603 "капітальні витрати"-КД63105 "розрахунки з постачальниками"-2 716 458,37 гривень, та на ДТ644 "податковий кредит"-КД63105 "розрахунки з постачальниками-543 291,67 гривня". Крім того, судами досліджені податкові накладні за період з 01.08.2009 року по 31.12.2010 року від постачальника ТОВ "Кримбудіндустрія" на загальну суму 2 840 969,77 гривень (податок на додану вартість 473 393,96 гривні), які відображені у реєстрі отриманих податкових накладних.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ТОВ "Кримбудіндустрія" були укладені: договір підряду № 165 від 03.08.2009 року, предметом договору є виконання робіт по візуально-оптичному, ультразвуковому та магнітопорошковому контролю зварних швів основного металу крану пневмоколесного г/п 25 тн.-1єд.; договір підряду № 166 від 03.08.2009 року, предметом якого є виконання робіт по візуально-оптичному, ультразвуковому та магнітопорошковому контролю зварних швів основного металу крану пневмоколесного г/п 25 тн.-1єд.; договір підряду № 161 від 29.07.2009 року, предметом якого є виконання робіт по візуально-оптичному, ультразвуковому та магнітопорошковому контролю зварних швів основного металу крану гусеничного г/п 25 тн.-1єд.; договір підряду № 161 від 29.07.2009 року, предметом якого є виконання робіт по візуально-оптичному, ультразвуковому та магнітопорошковому контролю зварних швів основного металу крану баштаногоКБ-403 г/п 8 тн.-1єд.; договір підряду №160 від 21.07.2009, предметом якого є виконання робіт по візуально-оптичному, ультразвуковому та магнітопорошковому контролю зварних швів основного металу крану автомобільного г/п 25 тн.-1єд.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що факт виконання робіт підтверджуються дослідженими судами наданими актами прийомки виконаних підрядних робіт (КБ-2в), довідками про вартість виконаних будівельних робіт (витрат) (КБ-3) до вищезазначених договорів. Крім того судами встановлено, що згідно до оборотної відомості кредиторів ПАТ "Крименерго" по контрагенту ТОВ "Кримбудіндустрія" за період липень, серпень 2009 року прихід по постачальнику склав 8128,80 гривень. Також, встановлено, що у відомості кредиторів ПАТ "Крименерго" по контрагенту відображена оплата по Дт рахунку 631 "розрахунки з вітчизняними постачальниками" Кт рахунку 371 "розрахунки з різними дебіторами" у сумі 8128,80 гривень, заборгованість перед постачальником відсутня. Також, встановлено, що податкові накладні від ТОВ "Кримбудіндустрія" на загальну суму 8127,19 гривень (податок на додану вартість 1354,53 гривні) відображені в реєстрі податкових накладних за липень 2009 року. Будь-яких доказів того, що ТОВ "Кримбудіндустрія" на момент видачі податкових накладних позивачу було неналежним платником податків, а саме, мало скасовану реєстрацію або скасоване свідоцтво платника на додану вартість відповідачем не надано.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку про те, що розбіжності з актом перевірки в розмірі 473 494,96 гривні (липень 2009 року, грудень 2010 року) та у розмірі 1354,53 гривні (за липень 2009 року) в бік збільшення податкового кредиту утворилося за рахунок того, що відповідачем не враховано, що податковий кредит підтверджений податковими накладними, що відповідають вимогам підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", придбані товари (послуги) отримані та використовувалися в господарської діяльності, що направлена на отримання доходу, тому відповідачем протиправно донараховано податкове зобов'язання по податку на додану вартість позивачу в цієї частині та відповідної частині штрафних санкцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що між позивачем та ПП "Севілитстрой" було укладено договори на виконання підрядних робіт за вересень-грудень 2010 року: реконструкція ПС 110/35/10 Ніжньогірська, ПС Керченська, ФВРЕС; будівництво розвантажувальної КТП-10/0,4кВ для розвантажування КТП в с. Совхозне Красноперекопського РЕС; монтаж розвантажувальної ЗПТ в п. Гурзуф Ялтинська ГЕС; Реконструкція лінії ПС "Лучісте"-ПС "Алушта"; Реконструкція мереж 04кВ з встановлюванням зовнішніх щитів обліку в Жовтневому, Красноперекопському, Ленінському РЕС; Реконструкція мереж 04кВ з виносом щитів обліку в Красноперекопському, Ленінському, Ніжньогірському РЕС; Будівництво розвантажувальної КТП-10/0,4кВ для розвантажування КТП-238 с. Долінка Красноперекопського РЕС; ремонт приміщення ПАТ "Крименерго" по вул. Київської та Менделеева в м. Сімферополі; Реконструкція живлячих мереж в Ленінському, Жовтневому, Сакському РЕС; Реконструкція розподіляючих мереж в Ленінському, Жовтневому, Сакському РЕС; Реконструкція розподіляючих мереж в Ніжньогірському, Красноперекопському, Роздольненському РЕС; Ніжньогірський РЕС "Реконструкція ВЛ-0,4 кВ від ЗТП п. Ніжгьогірськ"; Реконструкція ПС110/10 кВ Ялта ЯГЕС, реконструкція загальнобудівельні роботи; Реконструкція ПС110/10 кВ "Завокзальне"; КЛ кВ ТП-1-ТП-2, ТП1-ТП2,ТП 174- ТП2 Алуштинської РЕС; ЄВРЕС реконструкція ПС 110/35/10 "Дохідна".

Судами встановлено, що факт виконання вказаних договорів підтверджується дослідженими судами попередніх інстанцій актами прийомки виконаних підрядних робіт, довідками вартості виконаних будівельних робіт (витрат), актами прийомки-передачі обладнання, змонтованого на об'єкті, актами прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, актами робочої технічної комісії про прийняття до експлуатації об'єктів вартістю до 1 млн. грн. Також, встановлено, що згідно до відомості кредиторів ПАТ "Крименерго" по ПП "Севелітстрой" (по рахунку 63105) та актів виконаних робіт за період 4 квартали 2010 року, актів вводу до експлуатації, прихід від постачальника склав 9 907 922,78 гривні, які відображені на рахунках: 232 "виробництво"-108 727,40 гривень, на рахунку 209 "інші матреріали"-81 457,98 гривень, на рахунку 92 "адміністративні витрати"-51 544,80 гривні, на рахунку 156 (1) "капітальні інвестування"-9 666 191,60 гривня.Оплата позивачем за договорами підтверджується наявними в матеріалах справи та дослідженими судами платіжними дорученнями на суму 2 562 530,69 гривень. Крім того, судами встановлено, що податкові накладні від ПП "Севілитстрой" на суму 1 821 252,13 гривні відображені у реєстрі отриманих податкових накладних. В матеріалах справи також наявні та досліджені судами накладні ПП "Севілитстрой" на загальну суму 306 216,31 гривень (податок на додану вартість 51 036,05 гривень).

Судами зазначено, що списання робіт підтверджуються наданими актами прийомки виконаних робіт, звітами про витрати основних матеріалів в будівництві в співставленні з виробничими нормами к актам (КБ-2), з доданням накладних вимог на отпуск матеріалів матеріально відповідальних осіб послуг та записами в оборотно-сальдових відомостях по рахунку 209 "інші матеріали". Також, судами досліджені акт звірки ПАТ "Крименерго" по контрагенту ПП "Севілитстрой" ті звідна відомость кредиторів по рахунку 631 "розрахунки з постачальниками" по субрахункам 63102 та 63104 та встановлено, що прихід по постачальнику склав за жовтень-грудень 2010року 306 216,31 гривень. Оплата за поставлений товар відображена по рахункам в сумі 306 216,31 гривень (облік передплати за поставлені матеріали проводився по рахунку 3771 "розрахунки з іншими кредиторами"). Судами встановлено, що податкові накладні від ПП "Севілитстрой" на загальну суму 306 216,31 гривень (податок на додану вартість 51 036,05 гривень) відображені в реєстрі податкових накладних за жовтень-грудень 2010 року. Будь-яких доказів того, що ПП "Севілитстрой" на момент видачі податкових накладних позивачу було неналежним платником податків, а саме, мало скасовану реєстрацію або скасоване свідоцтво платника на додану вартість, відповідачем не надано.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку про те, що розбіжності з актом перевірки в розмірі 1 828 518,09 гривень (жовтень-грудень 2010 року) та у розмірі 51 036,05 гривень (за жовтень-грудень2010 року) в бік збільшення податкового кредиту утворилося за рахунок того, що відповідачем не враховано, що на суму 1 821 252,13 гривні, на суму 376,01 гривень та на суму 51 036,00 гривень податковий кредит підтверджений дослідженими судами податковими накладними, що відповідають вимогам підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", придбані товари (послуги) отримані та використовувалися в господарської діяльності, що направлена на отримання доходу, а сума 7641,97 гривня - це арифметична помилка відповідача в розрахунках за жовтень 2010 року, тому відповідачем протиправно донараховано податкове зобов'язання по податку на додану вартість позивачу в цієї частині та відповідної частині штрафних санкцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивачем у ТОВ "Полігон" було придбано обладнання на загальну суму 340 362,42 гривні (податок на додану вартість 56 727,07 гривень, а всього прихід від постачальника за період серпень, жовтень, грудень 2010 року склав 349 306,42 гривень, який відображено на рахунку ДТ15 "капітальні інвестівання"-КД631 "розрахунки с постачальниками"-289 505,35 гривень, ДТ92 "адміністративні витрати"-КД631-1583,33 гривні, ДТ64 "податковий кредит"-КД631-58 217,74 гривень. Списання товару підтверджується дослідженими судами попередніх інстанцій актами вводу до експлуатації обладнання. Оплата товару позивачем підтверджується на суму 349 656,40 гривень та відображена в бухгалтерському регістрі за період серпень, жовтень, грудень 2010 року. Податкові накладні від ТОВ "Полігон" відображені в реєстрі отриманих накладних за період серпень, жовтень, грудень 2010 року на загальну суму 340 362,42 гривні (податок на додану вартість 56 727,07 гривень). Будь-яких доказів того, що ТОВ "Полігон" на момент видачі податкових накладних позивачу було неналежним платником податків, а саме, мало скасовану реєстрацію або скасоване свідоцтво платника на додану вартість, відповідачем не надано.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку про те, що розбіжності з актом перевірки в розмірі 56 727,07 гривень (серпень, жовтень, листопад, грудень 2010 року) в бік збільшення податкового кредиту утворилося за рахунок того, що відповідачем не враховано, податковий кредит підтверджений податковими накладними, що відповідають вимогам підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", придбані товари (послуги) отримані та використовувалися в господарської діяльності, що направлена на отримання доходу, тому відповідачем протиправно донараховано податкове зобов'язання по податку на додану вартість позивачу в цієї частині та відповідної частині штрафних санкцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивачем у ТОВ "ОАСУ Енерго" було придбано товару на загальну суму 22 822,00 гривні (податок на додану вартість 3803,67 гривні, а всього прихід від постачальника за лютий 2010 року склав 22 822,00 гривні, який відображено на рахунку ДТ209 "інші матеріали"-КД631 "розрахунки с постачальниками"-19018,33 гривень, ДТ64 "податковий кредит"-КД631-3803,67 гривні. Оплата позивачем за товар відображена по ДТ рахунку 631 "розрахунки з вітчизняними постачальниками"-Кт рахунку 371 "розрахунки з різними дебіторами" в сумі 22 822,00 гривні в грудні 2010 року, у постачальника на 31.12.2010 року відображена дебіторська заборгованість (переплата) на суму 22 822,00 гривень, яка закрита у лютому 2012 року. Також, судами встановлено, що податкова накладна від ТОВ "ОАСУ Енерго" відображена в реєстрі отриманих накладних за грудень 2010 року на загальну суму 22 822,00 гривень (податок на додану вартість 3803,67 гривні). Будь-яких доказів того, що ТОВ "ОАСУ Енерго" на момент видачі податкової накладної позивачу було неналежним платником податків, а саме, мало скасовану реєстрацію або скасоване свідоцтво платника на додану вартість, відповідачем не надано.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку про те, що розбіжності з актом перевірки в розмірі 3803,67 гривні (лютий 2010 року) в бік збільшення податкового кредиту утворилося за рахунок того, що відповідачем не враховано, податковий кредит підтверджений податковими накладними, що відповідають вимогам підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", придбані товари (послуги) отримані та використовувалися в господарської діяльності, що направлена на отримання доходу, тому відповідачем протиправно донараховано податкове зобов'язання по податку на додану вартість позивачу в цієї частині та відповідної частині штрафних санкцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що між філіалом ПАТ "Крименерго" БМ "Крименергобуд" та ПП "Айкон Крим" було укладено договір купівлі-продажу № 198 від 05.01.2010 року, моментом поставки товару вважається дата, що вказується в товарній накладної. Також, встановлено, що первинні бухгалтерські документи підтверджують поставку товарів та послуг від постачальника ПП "Айкон Крим", за період березень-травень 2010 року, всього на суму 2319,80 гривень (податок на додану вартість 386,63 гривень), у акті відсутнє посилання на договір, є посилання на рахунок 221 від 11.03.2010 року, а всього прихід від постачальника за період березень-травень 2010 року склав 91 732,03 гривні. Також, встановлено, що згідно відомості кредиторів ПАТ "Крименерго" по контрагенту всього відображений прихід в сумі 125 171,95 гривня. ДТ631-КД371 "розрахунки з вітчизняними постачальниками" у сумі 125 171,95 гривня (ДТ631-КД371 "розрахунки з різними дебіторами", на рахунку 371 відображені передплати, перераховані раніше постачальнику по банку), заборгованість перед постачальником відсутня.

Крім того, судами встановлено, що відповідно до наказу "Про облікову політику" № 106 від 22.02.2011 року списання ТМЦ виробництва здійснюється по середньо вагомої собівартості. Списання товарів та послуг підтверджено дослідженими судами попередніх інстанцій актами виконаних робіт, звітами про витрати основних матеріалів в будівництві в співставленні з виробничими нормами акт КБ-2, з доданням накладних вимог на відпуск матеріалу матеріально відповідальних осіб та записами в оборотно-сальдових відомостях по рахунках 209 "виробничі запаси". Будь-яких доказів того, що ПП "Айкон Крим" на момент видачі податкових накладних позивачу, було неналежним платником податків, а саме, мало скасовану реєстрацію або скасоване свідоцтво платника на додану вартість, відповідачем не надано.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку про те, що розбіжності з актом перевірки в розмірі 15 288,67 гривень (березень, травень2010 року) в бік збільшення податкового кредиту утворилося за рахунок того, що відповідачем не враховано, податковий кредит підтверджений податковими накладними, що відповідають вимогам підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", придбані товари (послуги) отримані та використовувалися в господарської діяльності, що направлена на отримання доходу, тому відповідачем протиправно донараховано податкове зобов'язання по податку на додану вартість позивачу в цієї частині та відповідної частині штрафних санкцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що між позивачем та ПП "Айкон Крим" було укладено договір № 34/89 від 17.03.2009 року, предметом договору є передача видпрацьованих гумово-технічних виробів, зношених покришок "з металевими та текстильним кордом", вантажних та легкових автомобілів, сільськогосподарської техніки та іншої техніки різних типів (далі - утиль), з метою їх подальшої утилізації, також шляхом залучення к процесу утилізації третіх осіб. Виконання вказаного договору підтверджується дослідженими судами прийомо-здаточними актами по РЕСам ВАТ "Крименерго", по постачальнику послуг ПП "Арк-Ной" за період травень-липень 2009 року на прийомку зношених автопокришок, всього 16181 кг на загальну суму 7281,45 гривня (податок на додану вартість 1213,58 гривень). Також, встановлено, що згідно до оборотної відомості кредиторів ПАТ "Крименерго" по контрагенту ПП "Айкон Крим" вартість послуг постачальника відображена в серпні 2009 року на суму 7281,45 гривня. Також, встановлено, що згідно відомості позивача по контрагенту оплата за договором відображена по ДТ рахунку 631 "розрахунки з вітчизняними постачальниками" у сумі 7281,45 гривня та по Кт рахунку 371 "розрахунки з різними дебіторами" заборгованість перед постачальником на 31.08.2009 року відсутня.

Судами встановлено, що нявна в матеріалах справи податкова накладна № 64 від 31.08.2009 року від ПП "Арк-Ной" з номенклатурою товару-зношені автошини на суму 7281,45 гривня (податок на додану вартість 1213,57 гривень) відображена в реєстрі податкових накладних за вересень 2009 року за № 319. Будь-яких доказів того, що ПП "Арк-Ной" на момент видачі податкових накладних позивачу було неналежним платником податків, а саме, мало скасовану реєстрацію або скасоване свідоцтво платника на додану вартість,відповідачем не надано.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку про те, що розбіжності з актом перевірки в розмірі 1213,58 гривень (за серпень 2009 року) в бік збільшення податкового кредиту утворилося за рахунок того, що відповідачем не враховано, податковий кредит підтверджений податковими накладними, що відповідають підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", придбані товари (послуги) отримані та використовувалися в господарської діяльності, що направлена на отримання доходу, тому відповідачем протиправно донараховано податкове зобов'язання по податку на додану вартість позивачу в цієї частині та відповідної частині штрафних санкцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що між позивачем та ПП "Укрпродмаркет" було укладено договір купівлі-продажу від 13.01.2010 року, предметом якого є будівельні та продовольчі товари. В матеріалах справи є витратні накладні від ПП "Укрпродмаркет" на загальну суму 30 502,00 гривні (податок на додану вартість 5083,67 гривні). Також, встановлено, що згідно до оборотної відомості кредиторів ПАТ "Крименерго" по контрагенту ПП "Укрпродмаркет" за період лютий 2010 року прихід по постачальнику склав 30 502,00 гривні. Встановлено, що у відомості кредиторів ПАТ "Крименерго" по контрагенту ПП "Укрпродмаркет" відображена оплата по Дт рахунку 631 "розрахунки з вітчизняними постачальниками" Кт рахунку 371 "розрахунки з різними дебіторами" в сумі 30 502,00 гривні, заборгованість перед постачальником відсутня. Списання отриманого товару (соку, молока) підтверджується дослідженою судами відомістю для отримання спеціального харчування робітників позивача, що працюють з шкодливими умовами праці.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що наявні в матеріалах справи податкові накладні від ПП "Укрпродмаркет" на загальну суму 30 502,02 гривень (податок на додану вартість 5083,67 гривнігрн.) відображені в реєстрі податкових накладних за період січень, квітень 2010 року. Будь-яких доказів того, що ПП "Укрпродмаркет" на момент видачі податкових накладних позивачу, було неналежним платником податків, а саме, мало скасовану реєстрацію або скасоване свідоцтво платника на додану вартість відповідачем не надано.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку про те, що розбіжності з актом перевірки в розмірі 5083,67 гривні (за лютий, квітень 2010 року) в бік збільшення податкового кредиту утворилося за рахунок того, що відповідачем не враховано, податковий кредит підтверджений податковими накладними, що відповідають підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", придбані товари (послуги) отримані та використовувалися в господарської діяльності, що направлена на отримання доходу, тому відповідачем протиправно донараховано податкове зобов'язання по податку на додану вартість позивачу в цієї частині та відповідної частині штрафних санкцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що згідно до оборотної відомості кредиторів ПАТ "Крименерго" по контрагенту ПП "НВКФ Діод-Плюс" за період грудень 2010 року прихід по постачальнику склав 72 236,95 гривень. В матералах справи є витратні накладні від ПП "НВКФ Діод-Плюс" за період грудень 2010 року на загальну суму 72 236,95 гривень (податок на додану вартість 12 039,49 гривень). Також, встановлено, що у відомості кредиторів ПАТ "Крименерго" по контрагенту ПП "НВКФ Діод-Плюс" відображена оплата по Дт рахунку 631 "розрахунки з вітчизняними постачальниками" Кт рахунку 371 "розрахунки з різними дебіторами" в сумі 70 236,95 гривень, заборгованість перед постачальником відсутня. Списання товарів та послуг підтверджується дослідженими судами актами виконаних робіт, звітами про витрати основних матеріалів у будівництві в співставленні з виробничими нормами акт КБ-2, з доданням накладних вимог на відпуск матеріалу матеріально відповідальних осіб та записами в оборотно-сальдових відомостях по рахунках 20 "виробничі запаси".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що наявні в матеріалах справи податкові накладні від ПП "НВКФ Діод-Плюс" на загальну суму 72 239,95 гривень (податок на додану вартість 12 039,49 гривень) відображені в реєстрі податкових накладних за грудень 2010 року. Будь-яких доказів того, що ПП "НВКФ Діод-Плюс" на момент видачі податкових накладних позивачу, було неналежним платником податків, а саме, мало скасовану реєстрацію або скасоване свідоцтво платника на додану вартість, відповідачем не надано.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку про те, що розбіжності з актом перевірки в розмірі 12 039,49 гривень (за грудень 2010 року) в бік збільшення податкового кредиту утворилося за рахунок того, що відповідачем не враховано, податковий кредит підтверджений податковими накладними, що відповідають підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", придбані товари (послуги) отримані та використовувалися в господарської діяльності, що направлена на отримання доходу, тому відповідачем протиправно донараховано податкове зобов'язання по податку на додану вартість позивачу в цієї частині та відповідної частині штрафних санкцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що між позивачем та ТОВ "Сігма Групп" було укладено договір поставки № П-13, предметом якого є матеріали для виготовлення теслярних виробів, фурнітура, комплектуючі до теслярних виробів та супутні матеріали у асортименті. В матеріалах справи наявні накладні ТОВ "Сігма групп" на загальну суму 314 667,58 гривень (податок на додану вартість 52 444,60 гривень). Списання робіт підтверджуються дослідженими судами актами прийомки виконаних робіт, звітами про витрати основних матеріалів в будівництві в співставленні з виробничими нормами к актам (КБ-2), з доданням накладних вимог на відпуск матеріалів матеріально відповідальних осіб послуг та записами в оборотно-сальдових відомостях, до вищезазначених договорів. Також, встановлено, що згідно до оборотної відомості кредиторів ПАТ "Крименерго" по контрагенту ТОВ "Сігма Групп" за період січень-квітень 2010 року прихід по постачальнику склав 314 667,58 гривень. Також, встановлено судами, що у відомості кредиторів ПАТ "Крименерго" по контрагенту відображена оплата по Дт рахунку 631 "розрахунки з вітчизняними постачальниками" Кт рахунку 371 "розрахунки з різними дебіторами" (де раніше було відображено передплату по розрахунковому рахунку постачальника) в сумі 314 667,58 гривень, заборгованість перед постачальником станом на 30.04.2010 року відсутня.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що наявні в матеріалах справи податкові накладні від ТОВ "Сігма Групп" на загальну суму 314 667,77 гривень (податок на додану вартість 52 440,61 гривень) відображені в реєстрі податкових накладних за січень-квітень 2010 року. Будь-яких доказів того, що ТОВ "Сігма Групп" на момент видачі податкових накладних позивачу, було неналежним платником податків, а саме, мало скасовану реєстрацію або скасоване свідоцтво платника на додану вартість відповідачем не надано.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку про те, що розбіжності з актом перевірки в розмірі 52 444,63 гривні (за січень-квітень 2010 року) в бік збільшення податкового кредиту утворилося за рахунок того, що відповідачем не враховано, що податковий кредит підтверджений податковими накладними, що відповідають підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", придбані товари (послуги) отримані та використовувалися в господарської діяльності, що направлена на отримання доходу, тому відповідачем протиправно донараховано податкове зобов'язання по податку на додану вартість позивачу в цієї частині та відповідної частині штрафних санкцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що між позивачем ВАТ "Крименерго" СМУ "Крименергобуд" (покупцем) та ТОВ "Крим опт торг юг резерв" (постачальником) було укладено договір № 1/010, ціна товару та вартість поставки визначається по цінам постачальника, діючих на момент виписки рахунку (здійснення відвантаження) та фіксуються у відвантажувальних документах (накладних) при кожної поставці партії товару, загальна вартість поставки по договору складається зі сум, що вказані в рахунках про сплату та накладних. В матеріалах справи наявні накладні ТОВ "Крим опт торг юг резерв" на загальну суму 41 294,04 гривні (податок на додану вартість 6882,34 гривні). Списання робіт підтверджуються дослідженими судами актами прийомки виконаних робіт, звітами про витрати основних матеріалів в будівництві в співставленні з виробничими нормами к актам (КБ-2), з доданням накладних вимог на отпуск матеріалів матеріально відповідальних осіб послуг та записами в оборотно-сальдових відомостях, до вищезазначених договорів. Також, встановлено судами, що згідно до оборотної відомості кредиторів ПАТ "Крименерго" по контрагенту ТОВ "Крим опт торг юг резерв" за грудень 2010 року Прихід по постачальнику склав 41 294,04 гривні.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що наявні в матеріалах справи податкові накладні від ТОВ "Крим опт торг юг резерв" на загальну суму 26 904,97 гривні (податок на додану вартість 4484,16 гривні) відображені в реєстрі податкових накладних за грудень 2010 року. Будь-яких доказів того, що ТОВ "Крим опт торг юг резерв" на момент видачі податкових накладних позивачу було неналежним платником податків, а саме, мало скасовану реєстрацію або скасоване свідоцтво платника на додану вартість, відповідачем не надано.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку про те, що розбіжності з актом перевірки в розмірі 4484,16 гривні (за грудень 2010 року) в бік збільшення податкового кредиту утворилося за рахунок того, що відповідачем не враховано, що податковий кредит підтверджений податковими накладними, що відповідають вимогам підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", придбані товари (послуги) отримані та використовувалися в господарської діяльності, що направлена на отримання доходу, тому відповідачем протиправно донараховано податкове зобов'язання по податку на додану вартість позивачу в цієї частині та відповідної частині штрафних санкцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що між ВАТ "Крименерго" СМУ "Крименергобуд" (покупцем) та ТОВ "Найліпші будівельні технології" (постачальником) було укладено договір № 14/12 від 01.12.2009 року, ціна товару та вартість поставки визначається по цінам постачальника, діючих на моент виписки рахунку (здійснення відвантаження) та фіксуються у відвантажувальних документах (накладних) при кожної поставці партії товару, загальна вартість поставки по договору складається зі сум, що вказані в рахунках про сплату та накладних. В матеріалах справи наявні накладні ТОВ "Найліпші будівельні технології" на загальну суму 908 702,62 гривні. Судами встановлено, що всього прихід товарів та послуг від постачальника за період листопад 2009 року - грудень 2010 року підтверджується дослідженими судами попередніх інстанцій первинними бухгалтерськими документами на суму 908 702,62 гривні. Списання робіт підтверджуються дослідженими судами актами прийомки виконаних робіт, звітами про витрати основних матеріалів в будівництві в співставленні з виробничими нормами к актам (КБ-2), з доданням накладних вимог на отпуск матеріалів матеріально відповідальних осіб послуг та записами в оборотно-сальдових відомостяхпо рахункам 209 "інші матеріали". Також, судами встановлено, що до складу податкового кредиту ПАТ "Крименерго" віднесло податку на додану вартість по контрагенту ТОВ "Найліпші будівельні технології" за період листопад 2009 року - грудень 2010 року на підставі податкових накладних на загальну суму 918 449,87 гривень (податок на додану вартість 153 074,98 гривні), які відображені в реєстрі податкових накладних за період листопад 2009 року - грудень 2010 року. Будь-яких доказів того, що ТОВ "Найліпші будівельні технології" на момент видачі податкових накладних позивачу було неналежним платником податків, а саме, мало скасовану реєстрацію або скасоване свідоцтво платника на додану вартість, відповідачем не надано.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку про те, що розбіжності з актом перевірки в розмірі 150 632,00 гривень за період листопад 2009 року - грудень 2010 року в бік збільшення податкового кредиту утворилося за рахунок того, що відповідачем не враховано, що податковий кредит підтверджений податковими накладними, що відповідають вимогам вимогам підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", придбані товари (послуги) отримані та використовувалися в господарської діяльності, що направлена на отримання доходу на суму 1,12 гривня за рахунок допущення відповідачем округлення в акті перевірки на суму 2444,00 гривні за рахунок того, що відповідачем не врахована податкова накладна № 346 від 19.03.2010 року на загальну суму 14 664,00 гривні (податку на додану вартість 2444,00 гривні) на прихід щитів НКУ ВУ 250-02 у кількості 14 шт., яка відображена у реєстрі податкових накладних (прихід товару підтверджено дослідженими судами накладними всього на суму 14 664,00 гривні).

Крім того, щодо висновків відповідача стосовно нікчемності господарських операцій позивача з його контрагентами, то колегія суддів касаційної інстанції погоджується з судами попередніх інстанцій, які дійшли до вірного висновку, що жодний закон не надає права органу державної податкової служби самостійно, у позасудовому порядку визнавати нікчемними правочини та данні, вказані платником у податкових деклараціях, доки інше не буде встановлено рішенням суду, що набрало законної сили, оскільки необхідно дотримуватись принципу презумпції правомірності правочину, визначеного в частині 1 статті 204 Господарського кодексу України.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли до вірного висновку, що відповідач всупереч правилам, закріпленим у статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не довів жодним доказом у справі правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та не спростував доводи і надані суду докази у даній справі, а також вмотивовані висновки суду першої інстанції.

Щодо застосування санкцій у податковому повідомленні-рішенні від 16.06.2011 року № 0000692300, яке обумовлено визначенням суми грошового зобов'язання за результатами документальної перевірки, то колегія суддів вважає, що оскільки судами встановлено помилковість відповідних висновків податкового органу, то і для застосування штрафних санкцій не має правових підстав.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у порушенні вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, зокрема, не доведено обґрунтованість збільшення позивачу суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 3 691 132,50 гривень, а надані позивачем письмові пояснення, зокрема, матеріалами справи підтверджено реальне виконання сторонами правочинів, встановлено факт сплати позивачем постачальникам, в тому числі податку на додану вартість в ціні товару, є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України

Таким чином, враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли до вірного висновку про те, що у податкового органу не було визначених законом підстав щодо збільшення позивачу суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 3 691 132,50 гривні, у тому числі основний платіж 2 952 906,00 гривень та штрафні санкції 738 226,50 гривень, тому спірне податкове повідомлення-рішення від 16.06.2011 року № 0000692300 підлягає визнанню протиправним та скасуванню.