Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі: Пасічник С.С., Рецебуринського Ю.Й., Тракало В.В., Черпака Ю.К., Юрченка В.В. (суддя - доповідач), перевіривши заяву управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 4 вересня 2013 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області до закритого акціонерного товариства "Росава" про стягнення заборгованості,

Відповідно до статті 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 239-2 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Згідно з положеннями статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Як вбачається з ухвали Вищого адміністративного суду України від 4 вересня 2013 року, про перегляд якої подана заява, суд касаційної інстанції скасував рішення суду апеляційної інстанції та залишив в силі рішення суду першої інстанції, яким, зокрема, відмовлено у задоволенні позову управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області до закритого акціонерного товариства "Росава" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно Списку № 1 та Списку № 2, в розмірі 762 384,64 грн. При цьому Вищим адміністративним судом України зазначено про незаконність позовних вимог управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області в зв'язку з тим, що до розрахунку витрат на виплату і доставку пенсій, призначених за Списком № 1, позивач включив осіб, що набули право на пенсію до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) . Проте до набрання чинності цим Законом, тобто до 1 січня 2004 року, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій підприємствами не відшкодовувалися, а покривались за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а тому підстави для стягнення позивачем витрат на виплату та доставку пенсій для таких осіб відсутні.

В заяві про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 4 вересня 2013 року позивач порушує питання про скасування зазначеної постанови, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , пункту 6.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 (z0064-04) , що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

При цьому заявник посилається на ухвали та постанови Вищого адміністративного суду України від 31 жовтня 2013 року, 15 жовтня 2013 року, 18 червня 2013 року, 22 травня 2013 року, 28 травня 2013 року, 21 лютого 2013 року, 1 листопада 2012 року, 24 травня 2012 року, 31 жовтня 2013 року, 17 жовтня 2013 року, 10 жовтня 2013 року, 16 жовтня 2012 року, 30 серпня 2012 року, 9 серпня 2012 року, 19 червня 2012 року, 7 квітня 2011 року, 12 березня 2013 року, 25 липня 2013 року, 21 лютого 2013 року, 27 листопада 2012 року, 16 жовтня 2012 року, 20 березня 2012 року, 17 січня 2012 року, 17 листопада 2011 року, 10 листопада 2011 року, 2 грудня 2010 року, 16 вересня 2008 року. Колегії суддів Вищого адміністративного суду України у постановлених рішеннях погодилися з рішеннями судів попередніх інстанцій про задоволення позовів управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області щодо стягнення з підприємств заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно Списку № 1 або скасували рішення судів попередніх інстанції та ухвалили нові рішення про задоволення відповідних позовів. Так, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31 жовтня 2013 року колегія суддів зазначила, що обов'язок відшкодовувати витрати на виплату та доставку пенсій є імперативним та не встановлює виключень щодо дати призначення пенсій, а слова "починаючи з дня набрання чинності цим Законом" необхідно розуміти як дату виникнення такого обов'язку, а не дату призначення пенсій.

Саме цю невідповідність у застосуванні положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) заявник вважає неоднаковим застосуванням одних і тих самих норм права та підставою для перегляду судового рішення Верховним Судом України.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність факту неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Керуючись статтями 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Допустити до провадження Верховного Суду України адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області до закритого акціонерного товариства "Росава" про стягнення заборгованості.

Ухвала оскарженню не підлягає.