Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим

на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 січня 2009 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2010 року

у справі № 2-19/3873-2008А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Магнолія"

до Державної податкової інспекції в місті Алушті Автономної Республіки Крим

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Магнолія" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в місті Алушті Автономної Республіки Крим (далі - відповідач) про визнання протиправним та нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000092301/0 від 29 січня 2008 року.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 січня 2009 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Алушті АР Крим № 0000092301/0 від 29 січня 2008 року.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2010 року постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 січня 2009 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ в м. Алушті АР Крим, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 січня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2010 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ в м. Алушті АР Крим провела планову виїзну перевірку ТОВ "Пансіонат "Магнолія" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2006 року по 30 вересня 2007 року, за результатами якої був складений акт від 18 січня 2008 року № 40/23/33255008.

За висновками акту перевірки позивачем були порушені, зокрема, вимоги пункту 16.3 статті 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток від діяльності, що підлягає патентуванню, на загальну суму 14520,00 грн., у тому числі по періодах: за 9 місяців 2006 року - 5916,00 грн., за 2006 рік - 5817,00 грн., за 1 квартал 2007 року - 144,00 грн., за 1 півріччя 2007 року - 959,00 грн., за 9 місяців 2007 року - 8703,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки було вказано, що позивач у період з 21 червня 2006 року по 30 вересня 2007 року здійснював діяльність, що підлягає патентуванню - здійснював торгову діяльність у барі, для чого придбавав торгові патенти. Разом з цим, ТОВ "Пансіонат "Магнолія" окремо не визначався податок на прибуток від діяльності, що підлягає патентуванню.

29 січня 2008 року ДПІ в м. Алушті АР Крим на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000092301/0, яким на підставі підпункту "б" підпункту 4.2.2. статті 4, підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначила ТОВ "Пансіонат "Магнолія" суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток у розмірі 19920,50 грн., в тому числі: 14520,00 грн. - за основним платежем, 5400,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволення, а оспорюване податкове повідомлення-рішення - без змін.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, з посиланням на висновок судово-економічної експертизи Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 04 грудня 2008 року № 1695, виходив з того, що оскільки ТОВ "Пансіонат "Магнолія" у періоді, який перевірявся, отримало збитки, то прибуток від реалізації окремого підрозділу (бару) вцілому не вплинув на прибуток товариства, а неправильне ведення бухгалтерського обліку може бути підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб суб'єкта господарювання, а не для донарахування податкових зобов'язань.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до положень пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

За визначенням, наведеним в пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Пунктом 16.3 статті 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платник податку, який здійснює діяльність, що підлягає патентуванню відповідно до Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) , зобов'язаний окремо визначати податок на прибуток від кожного окремого виду такої діяльності та окремо визначати податок на прибуток від іншої діяльності. З цією метою такі платники податку ведуть окремий облік: валових доходів, отриманих від здійснення діяльності, що підлягає патентуванню; валових витрат, понесених у зв'язку із здійсненням такої діяльності; балансової вартості товарів, матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції (далі - запаси), які використовуються для здійснення діяльності, що підлягає патентуванню. При цьому балансова вартість таких запасів не бере участі у розрахунку приросту (убутку) балансової вартості згідно із пунктом 5.9 статті 5 цього Закону, для визначення об'єкта оподаткування від іншої діяльності; амортизаційних відрахувань, нарахованих на відповідну групу основних фондів, що використовуються для здійснення діяльності, що підлягає патентуванню. У разі якщо основні фонди використовуються як для здійснення діяльності, що підлягає патентуванню, так і для іншої діяльності, то з метою визначення об'єкта оподаткування для різних видів діяльності, застосовується метод пропорційного розподілу суми амортизаційних відрахувань залежно від питомої ваги доходів, що припадає на кожний вид діяльності. За цим методом валовий дохід платника податку, одержаний за окремим видом діяльності, що підлягає патентуванню, підлягає зменшенню на частку загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань звітного періоду, як сума доходу, одержаного за окремим видом діяльності, що підлягає патентуванню, відноситься до загальної суми валового доходу. Аналогічно відбувається розподіл валових витрат, що одночасно пов'язані як з діяльністю, що підлягає патентуванню, так і з іншою діяльністю. Податок з прибутку, отриманого від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) , підлягає сплаті до бюджету у сумі, визначеній відповідно до цього Закону, зменшений на вартість придбаних торгових патентів для здійснення цього виду діяльності.

Як встановлено судовим експертом у висновку судово-економічної експертизи Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 04 грудня 2008 року № 1695, наданому на виконання вимог ухвали Господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 травня 2008 року, висновки про донарахування податку на прибуток у сумі 14520,00 грн., викладені в акті перевірки ДПІ в м. Алушті АР Крим від 18 січня 2008 року № 40/23/33255008, документами бухгалтерського та податкового обліку ТОВ "Пансіонат "Магнолія" не підтверджуються. Зокрема, в мотивувальній частині вказаного висновку зазначено, що ТОВ "Пансіонат "Магнолія" не вело окремий облік операцій від реалізації по бару, але усі операції увійшли до загального складу валових витрат товариства. ТОВ "Пансіонат "Магнолія" в деклараціях з податку на прибуток за 9 місяців 2006 року, за 2006 рік, за 1 квартал 2007 року, за 1 півріччя 2007 року, за 9 місяців 2007 року було задеклароване від'ємне значення об'єкта оподаткування, а тому вартість торгових патентів у вказаних деклараціях не враховувалась (арк. справи 55-59).

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про неправомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення та наявність підстав для його скасування.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ в м. Алушті АР Крим підлягає залишенню без задоволення, а постанова Господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 січня 2009 року та ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2010 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 січня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.