Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач), суддів Калашнікової О. В., Маслія В. І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області про скасування декларації і постанови,

ОСОБА_4 звернувся з позовом до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області про визнання недійсною та скасування декларації про початок будівельних робіт, зареєстрованої 03 травня 2012 року за № ПТ 08312067979, та скасування постанови № П-30-12-10 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 08 серпня 2012 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2013 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В запереченнях відповідач просив залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши відповідно до вимог статті 220 КАС України доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з того, що позивачу на праві спільної часткової власності належить 1/2 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0318 га, на якій розташовано будинок за вказаною адресою, належить позивачу на праві приватної власності відповідно до Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серія Р1 №538584.

03 травня 2012 року позивач подав до Інспекції декларацію про початок виконання будівельних робіт № ПТ 08312067979 щодо реконструкції 1/2 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, - під магазин промислових товарів.

30 липня 2012 року працівниками Інспекції проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил позивачем щодо реконструкції 1/2 частини житлового будинку під магазин промислових товарів за адресою: АДРЕСА_1, - результати якої оформлено актом від 30 липня 2012 року.

За результатами перевірки встановлено, що позивачем у пункті 14 декларації про початок виконання будівельних робіт від 03 травня 2012 року № ПТ 08312067979, на підставі якої розпочато будівельні роботи, наведені недостовірні дані, а саме: цільове призначення вказаної земельної ділянки зазначено "комерційне використання", що не відповідає призначенню згідно з державним актом на право приватної власності на землю серія Р1 №538584, відповідно до якого землю передано для "обслуговування житлового будинку та господарських споруд". Крім того, у пункті 11 даної декларації наведена інформація про ліцензію проектної організації, з якої серія і номер ліцензії, дата видачі та строк дії не відповідають дійсності, що є порушенням п. 9 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (466-2011-п) та п. 8 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

За результатами перевірки та на підставі зазначеного акту складено протокол № П-338-12 про порушення у сфері містобудівної діяльності (а. с. 11-12).

08 серпня 2012 року Інспекцією винесено постанову № П-30-12-10 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (а. с. 15), якою за встановлені перевіркою порушення позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 пп. 4 п. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у розмірі 99 180 грн 00 коп.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади містобудівної діяльності визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) та Порядком виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (466-2011-п) (далі - Порядок).

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.

На виконання зазначеної норми позивачем подано декларацію про початок виконання будівельних робіт, зміст відомостей якої і визначав предмет перевірки.

Згідно зі статтею 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю розглядають відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) здійснювати контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів містобудування та архітектури; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій, які пройшли державну атестацію в центральному органі виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника інспекції чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки.

Пунктом 9 Порядку передбачено, що інспекція протягом п'яти робочих днів з дня надходження до неї декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та вносить їх до єдиного реєстру.

Частиною 8 статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

На виконання наданих Законом повноважень Інспекцією проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил за наслідками якої виявлено недостовірні дані у поданій позивачем декларації про початок виконання будівельних робіт.

Встановлені порушення позивачем у позовній заяві та в процесі судового розгляду не оспорювалися. Проте, представник позивача зазначив, що категорія складності об'єкта будівництва, вказана ним у декларації про початок виконання будівельних робіт, не відповідає дійсному обсягу робіт з реконструкції житлового будинку під магазин промислових товарів, у зв'язку з чим у судовому засіданні заявлялося клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи у справі.

Ухвалою суду від 18 жовтня 2012 року у задоволенні клопотання відмовлено, оскільки питання про віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється виключно проектною організацією і замовником будівництва на перспективу. Інакше це буде суперечити дійсному волевиявленню замовника будівництва, відображеному ним у декларації.

Відповідно до абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації на об'єктах III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Виходячи із встановлених обставин, а саме: за наявності доведеного факту правопорушення та з урахуванням задекларованої категорії складності, - відповідачем прийняте обґрунтоване рішення про накладення на суб'єкта господарювання штрафу у відповідності до вимог Закону.

Посилання представника позивача на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2011 року №2 а-1670/1401/11, якою припинено підприємницьку діяльність позивача, є безпідставним з урахування наступного.

Згідно частини 1 статті 18 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

В той же час положенням частини 3 статті 46 цього ж Закону передбачено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

З метою з'ясування обставин щодо наявності статусу підприємця у позивача на момент подачі декларації про початок виконання будівельних робіт судом 18 жовтня 2012 року виготовлено Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до записів якого значиться реєстрація судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності. Проте до графи стан фізичної особи-підприємця внесено запис "в стані припинення підприємницької діяльності". Тобто, припинивши фактично свою підприємницьку діяльність, фізична особа-підприємець не вжив усіх необхідних заходів для юридичного припинення такої та внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру. Таким чином позивач і по теперішній час наділений статусом підприємця з усіма правами й обов'язками, передбаченими чинним законодавством.

Крім наведеного, слід додати, що на час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності форма декларації вже була змінена, внаслідок чого з її змісту виключені вимоги щодо подання відомостей про земельну ділянку та проектну організацію. Проте, спірна декларація подана 03 травня 2012 року, відповідно до форми, чинної на момент її оформлення. До того ж законодавством відповідальність за надання недостовірних даних не пом'якшена та не скасована, оскільки положення абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" не змінено до теперішнього часу.

За таких підстав, суди дійшли висновку про безпідставність позовних вимог.

На думку колегії суддів, судами повно встановлені обставини у справі та не допущено порушень норм матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної інстанції є декларативними та не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.