Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),суддівКалашнікової О. В., Маслія В. І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання дій протиправними та скасування постанови,

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови № 21 від 17 липня 2012 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів, позивач звернувся з касаційною скаргою на них, в якій просив рішення судів скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Заперечень не надходило.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що згідно реєстраційного посвідчення, яке видане на підставі рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 30 грудня 2008 року в справі № 2-1579/08, за позивачем на праві приватної власності зареєстровано в цілому нежитлової будівлі та споруди, що розташовані на території Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області ( автошлях Львів - Кіровоград - Знам'янка км. 356+600 ).

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців позивач зареєстрований 18 липня 1998 року як фізична особа - підприємець (реєстраційний номер 20010882858 ) та здійснює такі види діяльності: по забезпеченню фізичного комфорту, здавання в оренду власного нерухомого майна, діяльність кафе.

Судом встановлено, що в період з 09 липня 2012 року по 13 липня 2012 року головним державним інспектором інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Вінницькій області ( далі - Інспекція ) Малеванчуком О.М. відповідно до наказу № 45 від 22 червня 2012 року про затвердження плану перевірок на 3 квартал 2012 року та направлення на здійснення планової перевірки № 254П від 06 липня 2012 року проведено планову перевірку позивача щодо дотримання вимог чинного законодавства у сфері містобудування при виконанні будівельних робіт з будівництва кафе в смузі відчуження автомобільної дороги М-12 Львів - Кіровоград - Знам"янка, 356-600 на землях Якушинецької сільської ради Вінницького району. Перевірки проведені в присутності позивача.

В ході перевірки встановлено, що будівельні роботи з будівництва кафе виконуються позивачем з наведеними недостовірними даними у декларації, яка зареєстрована в інспекції за № 08312081991 від 24 травня 2012 року, що є порушенням пункту 8 статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

В ході перевірки складено припис № 62 від 11 липня 2012 року щодо усунення виявлених порушень, який отримано 11 липня 2012 року особисто позивачем, а також протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 13 липня 2012 року. Висновки перевірки оформлено актом перевірки № 254П від 13 липня 2012 року.

За наслідками проведеної перевірки на підставі вищенаведених документів заступником начальника інспекції Держархбудконтролю у Вінницькій області винесено постанову № 21 від 17 липня 2012 року про накладання штрафу в сумі 39 672 грн 00 грн. на позивача за порушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17)

Згідно із частиною 1 статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Судом встановлено, що позивачем, як фізичною особою - підприємцем, до відповідача подано декларацію про початок виконання будівельних робіт від 23 травня 2012 року з зазначенням недостовірних даних, оскільки в ній вказано про проведення реконструкції банкетного залу "Козацький стан", хоча насправді позивачем здійснювалось будівництво нового об"єкту. Закон України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (208/94-ВР) встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 244 від 06 квітня 1995 (244-95-п) , визначено процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (208/94-ВР) .

Відповідно до пункту 2 Порядку справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядаються Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Накладати штраф від імені інспекцій мають право керівник Держархбудінспекції та його заступники, керівники територіальних органів Держархбудінспекції та їх заступники.

Штрафи накладаються на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб'єкт містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно із пунктом 4 зазначеного вище Порядку підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є відповідний протокол, складений посадовою особою інспекції за результатами перевірки. Разом з протоколом складається припис. Припис складається у двох примірниках. Перший примірник припису вручається під розписку керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування. Другий примірник залишається в матеріалах справи.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що протягом трьох днів після оформлення протокол, інші необхідні матеріали (висновки експертів, дані лабораторних досліджень, фотографії, відомості про попередні порушення тощо) подаються посадовій особі інспекції, уповноваженій накладати штраф.

У відповідності до п. 6 Порядку питання про накладення штрафу розглядається в 15-денний строк з дня одержання протоколу про правопорушення. У разі потреби справа може розглядатися за участю представників суб'єкта містобудування, експертів, інших причетних до неї осіб.

Пунктом 7 Порядку зазначено, що рішення про накладення штрафу оформлюється постановою про накладення на суб'єкта містобудування штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу), що є виконавчим документом і підлягає виконанню в установленому законом порядку.

У постанові зазначається розмір штрафу.

Норми абзацу 2 пункту 4 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" передбачають відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме: за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації на об'єктах II категорії складності - у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат.

Натомість Кодекс України про адміністративні правопорушення (80731-10) , зокрема стаття 96, передбачає відповідальність за порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів чи споруд, що тягнуть за собою накладення штрафу на громадян.

З урахуванням викладеного суди дійшли висновку, що підстави для задоволення цього позову відсутні.

На думку колегії суддів, рішення судів прийняті за неповного з'ясування обставин у справі та з порушенням норм матеріального права.

Норма абзацу 2 пункту 4 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" передбачає накладення штрафу за зазначення недостовірних даних у декларації. Тобто порушенням вимог законодавства за вказаною нормою є вчинення дій щодо внесення до декларації завідомо неправдивих даних.

В основу оскаржуваного рішення відповідача покладено висновок про те, що в декларації про початок виконання будівельних робіт зазначено недостовірну інформацію: вказано про реконструкцію об'єкту будівництва, при тому, що фактично позивачем здійснювалося будівництво нового об'єкту.

Такі висновки відповідача, викладені в акті перевірці, покладено в основу судових рішень.

Між тим суди не з'ясували обґрунтованість таких доводів.

Під час судового розгляду справи позивач неодноразово наголошував на тому, що ним здійснюється саме реконструкція будівлі.

Відтак, для правильного вирішення справи судам необхідно дати оцінку нормативному регулюванню питанню "реконструкція" та "будівництво". Визначити їх основні ознаки. Встановити фактичні обставини щодо того, які саме будівельні роботи вчинялися позивачем, з урахуванням чого віднести їх до реконструкції або ж будівництва.

Також судам слід дати оцінку тому, на підставі яких документів відповідні дані (щодо реконструкції або будівництва) вносяться до декларації. З урахуванням цього слід встановити, чи вчиняв позивач дії щодо зазначення завідомо неправдивих даних, які є підставою для накладення штрафу.

Крім того, обґрунтованими, на думку касаційного суду, є доводи скаржника відносно того, що норма, яку застосував відповідач, стосується будівництва ІІ категорії складності, при тому, що ним здійснювалося будівництво ІІІ категорії складності.

Неповне з'ясування обставин у справі є підставою для скасування рішень судів та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, та керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.