Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого судді Розваляєвої Т. С. (суддя-доповідач), суддів Маслія В. І., Черпіцької Л. Т.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2012 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві до Публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві звернулося з позовом до Публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2012 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів, відповідач звернувся з касаційною скаргою на них, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просив їх скасувати.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Судами встановлено, що за листопад та грудень 2010 року у відповідача виникла заборгованість по відшкодуванню сум виплачених пільгових пенсій в загальному розмірі 40 930 грн 29 коп.

Згідно із абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" ? "з" статті 13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Цей порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв'язку з набранням чинності Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (400/97-ВР) .

Таким чином, витрати на виплату та доставку пенсії працівникам підлягають компенсації за рахунок відповідача.

Між тим, відповідно до частин 1, 2 статті 99, частини 1 статті 100 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що такий строк позивачем не пропущено, оскільки документи, які стали підставою для звернення з позовом, отримані позивачем 01 вересня 2011 року.

Проте, такі висновки апеляційного суду є необґрунтованими.

Відповідно до п. п. 6.4, 6.8. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року (z0064-04) , розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомлення місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.

Таким чином, початок перебігу строку звернення до адміністративного суду слід відраховувати з урахуванням положень вказаної Інструкції.

На такі обставини у справі суд апеляційної інстанції увагу не звернув, а тому дійшов передчасного висновку, щодо того, що позивач не пропустив строк звернення до адміністративного суду.

Суд першої інстанції взагалі не дав оцінки питанню пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Неповне з'ясування обставин у справі є підставою для скасування рішень судів та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава" задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2012 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.