Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді суддів:Іваненко Я.Л., Ємельянової В.І., Тракало В.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя про скасування рішення комісії щодо утримання переплати пенсії за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2012 року,

В липні 2009 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя з позовними вимогами про скасування рішення комісії щодо утримання переплати пенсії.

Ухвалою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 13 січня 2010 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - Запорізьке підприємство міського електричного транспорту "Запоріжелектротранс".

Постановою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 26 квітня 2011 року відмовлено в задоволенні позову.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2012 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення про задоволення адміністративного позову. Скасовано прийняте комісією з суперечливих питань при призначенні та виплаті пенсії при Управлінні Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя рішення № 3 від 30 січня 2009 року щодо утримання з пенсії ОСОБА_4 суми у розмірі 29499,83 грн., по 20% пенсії щомісячно до повного погашення переплати, що утворилася у період з 01 січня 2004 року по 31 січня 2009 року внаслідок провини пенсіонера.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 є пенсіонером за віком та отримує пенсію з 16 травня 1984 року.

У вересні 1999 року позивач звернулась до територіального органу пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії, у зв'язку з чим надала до останнього необхідні для перерахунку пенсії документи, до яких також входила довідка про заробітну плату від 17 вересня 1999 року № 29/1-1, видана Запорізьким підприємством міського електричного транспорту "Запоріжелектротранс", що була прийнята відповідачем та долучена до пенсійної справи позивача, а також була врахована при перерахунку пенсії ОСОБА_4 за її заявою у вересні 1999 року та під час перерахунку пенсії з 01 січня 2004 року, проведеного у зв'язку з набранням чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

У січні 2009 року Управлінням Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя проведено перевірку відомостей, зазначених у довідці про заробітну плату позивача від 17 вересня 1999 року № 29/1-1, виданої Запорізьким підприємством міського електричного транспорту "Запоріжелектротранс", за результатами якої було виявлено розбіжності між сумами заробітної плати, зазначеними в довідці та в особових рахунках за 1994-1998 роки, про що відповідачем 09 січня 2009 року було складено Акт зустрічної перевірки довідки про заробітну плату для призначення пенсії згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

У зв'язку з виявленим фактом видачі Запорізьким підприємством міського електричного транспорту "Запоріжелектротранс" на ім'я позивача довідки про заробітну плату з допущеною бухгалтерською помилкою, комісією з суперечливих питань при призначенні та виплаті пенсії при Управлінні Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя прийнято протокольне рішення № 3 від 30 січня 2009 року, яким переглянуто розмір пенсії позивача та, у зв'язку із встановленою переплатою за період з 01 січня 2004 року по 31 січня 2009 року у розмірі 29499,83 грн., прийнято рішення про утримання з позивача переплати в розмірі 29499,83 грн., що утворилася внаслідок провини пенсіонера, по 20% щомісячно до повного погашення згідно ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності дій відповідача щодо прийняття оскаржуваного рішення № 3 від 30 січня 2009 року, оскільки таке винесено обґрунтовано, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нову постанову про задоволення адміністративного позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що довідка про заробітну плату позивача від 17 вересня 1999 року № 29/1-1, необхідна для перерахунку її пенсії, була видана Запорізьким підприємством міського електричного транспорту "Запоріжелектротранс" і саме з вини підприємства було здійснено переплату пенсії, а відтак, враховуючи відсутність вини позивача, утримання з неї коштів є неправомірним.

Відповідно до частини першої статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Згідно зі статтею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Таким чином, кошти, що були надміру сплачені в якості пенсії, повинна відшкодувати та особа, дії якої спричинили виникнення такої переплати.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що сума пенсії ОСОБА_4 була виплачена надмірно не з вини пенсіонера, а в силу помилки, яку було допущено Запорізьким підприємством міського електричного транспорту "Запоріжелектротранс" при видачі довідки про заробітну плату, а отже вірним є висновок суду апеляційної інстанції, що позивач не може нести відповідальність за зміст та достовірність документів, які видаються органами державної влади, іншими організаціями та установами на виконання їх повноважень.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність прийнято відповідачем рішення про утримання з позивача зайво виплаченої пенсії.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи допущено порушення норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Тому колегія суддів, перевіривши в межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

З оригіналом згідно помічник судді Н.В. Мостова Я.Л. Іваненко В.І. Ємельянова В.В. Тракало