ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"12" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/46318/12
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого судді Розваляєвої Т. С. (суддя-доповідач), суддів Маслія В. І., Черпіцької Л. Т.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 липня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2012 року у справі за позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області про визнання незаконними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося з позовом до Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області про визнання дій незаконними, скасування відмови в реєстрації зобов'язань, зобов'язання зареєструвати зобов'язання.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13 липня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2012 року, позов задоволено частково: визнано незаконними дії відповідача щодо відмови у реєстрації зобов'язань (фінансових зобов'язань) за договорами про навчання інвалідів; скасовано відмови у реєстрації зобов'язань (фінансових зобов'язань) за договорами про навчання інвалідів; зобов'язано відповідача зареєструвати зобов'язання (фінансові зобов'язання) за договорами про навчання інвалідів; в частині здійснення оплати зобов'язань в подальшому відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів, відповідач звернувся з касаційною скаргою на них, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просив їх скасувати, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
В запереченнях на касаційну скаргу позивач просив залишити її без задоволення.
Заслухавши доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Частково задовольнивши позов, суди виходили з того, що відповідно до реєстрів зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів № № 97, 70 від 15 грудня 2010 року та № 87 від 29 грудня 2010 року Запорізьким обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів для реєстрації фінансових зобов'язань та подальшого здійснення оплати направлено до Головного управління Державного казначейства в Запорізькій області договори про навчання студентів інвалідів від 25 серпня 2010 року № з317/10, від 17 серпня 2010 року № з99/10, від 04 серпня 2010 року № 7393, від 30 липня 2010 року № 329/10, від 10 серпня 2010 року № 8.040101/18, № 8.050401, від 01 вересня 2010 року № 613/М-Д/10-11, від 31 серпня 2010 року № 08, від 01 вересня 2010 року № 05.
В грудні 2010 року позивачем від відповідача отримано відмову у реєстрації фінансових зобов'язань, оформлену листами № 6 від 17 грудня 2010 року та № 7 від 29 грудня 2010 року.
Вказану відмову мотивовано неподанням пакета підтверджуючих документів щодо проведення процедури закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти та порушенням норм Закону України "Про здійснення закупівель" (2289-17) .
Відповідач послався на те, що згідно із частиною першої статті 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" закупівля всіх товарів, робіт і послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару, послуги дорівнює або перевищує 100 тис. грн, а робіт 300 тис. грн, здійснюється із застосуванням процедур закупівель, у порядку, визначеному Законом; вичерпний перелік випадків, на які не поширюється дія Закону визначений частиною третьою статті 2 Закону та не містить закупівель товарів, робіт і послуг за кошти Фонду соціального захисту інвалідів; частиною 5 статті 2 цього Закону забороняється укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів, та/або оплата замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом.
Зазначив, що предметом наданих на реєстрацію у грудні 2010 року до Головного управління договорів про навчання та надання освітніх послуг є здійснення навчання або надання освітньої послуги на загальну суму 213 706 грн 00 коп., де замовником виступає Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів. Оскільки послуги по навчанню та перекваліфікації інвалідів у професійно-технічних вищих та інших навчальних закладах, центрах професійної реабілітації інвалідів для здобуття професії за рахунок фінансової допомоги не входить до переліку випадків, на які дія Закону не поширюється, закупівля таких послуг потребує проведення процедури закупівлі, а тому підстави для реєстрації зобов'язань без надання підтверджуючих документів щодо проведення процедури закупівлі відсутня.
Суди першої та апеляційної інстанції, не погодившись з доводами відповідача і задовольнивши позов, зазначили наступне.
За правилами ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" суми адміністративно-господарських санкцій і пені, що надійшли до державного бюджету, використовуються Фондом соціального захисту інвалідів зокрема, на надання фінансової допомоги на здійснення заходів соціальної, трудової, фізкультурно-спортивної та професійної реабілітації інвалідів (відновлення працездатності шляхом забезпечення інваліда технічними реабілітаційними засобами, створення умов для занять фізичною культурою і спортом, оплата навчання та перекваліфікації, створення на робочому місці інваліда належних санітарно-гігієнічних, виробничих і технічних умов згідно з індивідуальною програмою реабілітації інваліда, випуск для інвалідів спеціальної літератури та аудіозаписів для їх професійної підготовки), працевлаштування інвалідів шляхом створення робочих місць, у тому числі спеціальних робочих місць, а також надання фінансової допомоги на технічне оснащення діючих робочих місць для працевлаштування на них інвалідів та на технічне переоснащення виробництва підприємств, організацій громадських організацій інвалідів з метою створення додаткових робочих місць і працевлаштування на них інвалідів.
Відповідно до пункту 2 Порядку використання суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, що надійшли до державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 31 січня 2007 року №70 (70-2007-п) (зі змінами), використовуються у тому числі для: 1) "фінансування витрат на: професійне навчання (професійну підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку) інвалідів, які зареєстровані в установленому порядку у державній службі зайнятості як безробітні та відповідно до законодавства не мають права на допомогу по безробіттю, у професійно-технічних, вищих (I - IV рівня акредитації) та інших навчальних закладах, центрах професійної реабілітації інвалідів для здобуття професії за направленням державної служби зайнятості (з урахуванням бажання інвалідів та середньої вартості навчання у регіонах за отримання відповідної освіти); професійне навчання молоді з числа інвалідів після закінчення спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), загальноосвітніх санаторних шкіл (шкіл-інтернатів), загальноосвітніх навчальних закладів на спеціалізованих робочих місцях на підприємствах, організаціях громадських організацій інвалідів за наявності в них ліцензії на надання освітніх послуг, крім випадків, передбачених законодавством (вимоги до підприємств, установ, організацій, що надають послуги з професійного навчання на виробництві; 2) надання фінансової допомоги: інвалідам - шляхом оплати вартості їх навчання та перекваліфікації у професійно-технічних, вищих (I - IV рівня акредитації) та інших навчальних закладах, центрах професійної реабілітації інвалідів для здобуття професії;..."
Надання фінансової допомоги особам з інвалідністю здійснюється на безповоротній основі. Заява про надання фінансової допомоги на навчання подається інвалідом (законним представником інваліда) за місцем реєстрації проживання до територіального відділення Фонду.
Навчання та перекваліфікації інвалідів у професійно-технічних, вищих (I - IV рівня акредитації) та інших навчальних закладах, центрах професійної реабілітації інвалідів для здобуття професії повинно здійснюватися з урахуванням бажання інваліда та середньої вартості навчання у регіонах за отримання відповідної освіти.
Після прийняття рішення про фінансування витрат на професійне навчання відділенням Фонду укладається договір на оплату професійного навчання.
Фінансування витрат на навчання заявника в навчальному закладі здійснюється відповідним відділенням Фонду на підставі укладеного трьохстороннього договору з навчальним закладом та заявником.
Форма примірного договору на навчання інваліда затверджена наказом Фонду соціального захисту інвалідів від 30 червня 2009 року № 54.
Договір між навчальним закладом, відповідним відділенням Фонду та заявником укладається із врахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством України, щодо строків авансування послуг, що придбаваються за державні кошти, та повинен містити умови щодо оплати за певний період після відвідування студентом занять у навчальному закладі (тобто після фактичного одержання ним навчальних послуг за певний період на підставі акта виконаних робіт та за умови одержання ним успішних результатів чергової екзаменаційної сесії).
Договір між навчальним закладом, відповідним відділенням Фонду та заявником укладається із врахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством України, щодо строків авансування послуг, що придбаваються за державні кошти, та повинен містити умови щодо оплати за певний період після відвідування студентом занять у навчальному закладі (тобто після фактичного одержання ним навчальних послуг за певний період на підставі акта виконаних робіт та за умови одержання ним успішних результатів чергової екзаменаційної сесії).
Відділення Фонду відшкодовує навчальному закладу витрати по навчанню студента-інваліда в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом на відповідний бюджетний рік, по мірі надходження коштів з Державного бюджету України, шляхом посеместрового переказу коштів на рахунок навчального закладу в безготівковому порядку за умови відсутності у студента-інваліда незадовільних оцінок за результатами екзаменаційної сесії за попередній семестр.
Законодавець відокремив поняття фінансування витрат на професійне навчання (здійснення процедури закупівель товарів, робіт і послуг обов'язково) та надання фінансової допомоги інвалідам - шляхом оплати вартості їх навчання.
Проведення процедури закупівлі може призвести до порушення прав інвалідів встановлених Конвенцією "Про права інвалідів" від 13 грудня 2006 року (995_g71) (ратифікована 16 грудня 2009 року, набрала чинності 06 березня 2010 року) щодо визнання прав інвалідів на працю на рівні з іншими, воно включає право на отримання можливості заробляти собі на життя працею, яку інвалід вільно вибрав. Тобто, особа-інвалід може вибрати професію в тому випадку, коли реалізувалося його право на освіту, встановлено статтею 24 Конвенції.
Враховуючи вказане, суди прийшли до висновку, що позовні вимоги в цієї частині підлягають задоволенню.
Суди відмовили в задоволенні позову щодо зобов'язання надалі здійснювати оплату зобов'язань за договорами про навчання, оскільки відповідно до процесуального законодавства України судом не можуть розглядатися вимоги, що стосуються вчинення дій на майбутнє. Відповідно ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права та інтереси.
На думку колегії суддів, при розгляді справи судами повно встановлені обставини у справі та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Доводи касаційної скарги є декларативними.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив :
Касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 липня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.
Судді: