ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"07" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/51097/12
|
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів:Черпіцької Л.Т. Розваляєвої Т.С. Маслія В.І.розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 04.05.2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012р. у справі № 2-а-5767/10/2170 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області до Відкритого акціонерного товариства фірми "Херсоноблагробуд" про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій, -
ВСТАНОВИЛА:
Управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області звернулося з позовом до Відкритого акціонерного товариства фірми "Херсоноблагробуд" про стягнення 319,48 грн. заборгованості з фактичних витрат по виплаті та доставці пільгових пенсій.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 04.05.2011 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій Управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області звернулось з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Судами встановлено, що ОСОБА_4 працював електрозварювальником у СМПК-616 треста "Каховсільспецмонтаж", правонаступником якого є відповідач, з 09.06.1980 р. по 16.03.1981 р. та з 15.04.1986 р. по 27.04.1987 р.
Згідно розрахунку наданого позивачем, ОСОБА_4 вийшов на пенсію 17.12.2009 року. Пільговий стаж роботи на підприємстві відповідача врахований при обчисленні плати - 1 рік 6.97 міс. Загальний місячний розмір пенсії 1517 грн. 48 коп. Частка плати підприємства - відповідача 21,07 %, місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсії 319 грн.48 коп.
Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 2 Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 400/97-ВР (400/97-ВР)
, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" ? "з" статті 13 Закону № 1788-ХІІ до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.
Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.
Цей порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв'язку з набранням чинності Законом № 1058-IV (1058-15)
.
Пунктом 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV (1058-15)
(у редакції, чинній у період, за який стягуються позивачем витрати на виплату і доставку пільгової пенсії, призначених працівникам відповідача) встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ (1788-12)
. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Крім того, порядок відшкодування фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій передбачений Інструкцією про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 (z0064-04)
.
Відповідно до п.6 вказаної Інструкції, - відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15)
.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що право на пенсію відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має особа, яка набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до 01.01.1992 року і після цієї дати не працювала в подальшому на підприємстві. Таким чином витрати на пільгову пенсію цьому працівнику підприємством не відшкодовуються. З цим висновком погодився і суд апеляційної інстанції.
Однак колегія суду не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій та вважає їх передчасними з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В ст. 163 КАС України зазначено, що мотивувальна частина постанови виражає переконання адміністративного суду щодо вирішення спору на основі повного та всебічного розгляду з'ясування обставин справи. В мотивувальній частині зазначаються обставини, встановлені судом із посиланням на докази, мотиви неврахування окремих доказів, а також мотиви, з яких суд виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався.
Вивчивши матеріали справи, судова колегія Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що предметом даного позову є відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" ? "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" .
Водночас, вирішуючи справу по суті позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, застосували до спірних правовідносин статтю 100 вказаного Закону, яка передбачає тільки право на пільгову пенсію особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством.
При цьому, суди взагалі не звернули увагу на те, що предметом позову є не право позивача на пенсію відповідно до статті 100 Закону, а відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, яка вже призначена ОСОБА_4 відповідно до п. "б"-"з" ст. 13 Закону ще 17.12.2009 року.
Виходячи з викладеного, судова колегія Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про невірне застосування норм матеріального права, чинних як на момент прийняття судового рішення судом першої інстанції так і апеляційним судом, що потягло за собою неправильне вирішення спору по суті.
Відповідно до вимог постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення" (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Неповне з'ясування судами дійсних обставин справи та порушення норм матеріального права призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам статті 159 КАС України щодо законності і обґрунтованості.
З огляду на викладене, судові рішення, ухвалені у даній справі, підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справу суду належить усунути недоліки, викладені у мотивувальній частині ухвали і правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області задовольнити частково.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 04.05.2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.