Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Горбатюка С.А., Леонтович К.Г., Донця О.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною скаргою інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 20 березня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2013 року у справі № 826/1783/13а за позовом державного підприємства "Держекоінвест" до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області про скасування постанови, -

У лютому 2013 року державне підприємство "Держекоінвест" звернулося в суд з позовом до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області, в якому просило скасувати постанову від 18 вересня 2012 року № 42/12ю-Кд, якою на позивача накладений штраф за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 39672 грн. за здійснення будівельних робіт по проведенню капітального ремонту без зареєстрованої декларації на виконання будівельних робіт.

Позовні вимоги мотивовані тим, що об’єкт, на якому за угодою має бути проведений капітальний ремонт - Володимирівська загальноосвітня школа Знам’янського району Кіровоградської області є III категорії складності, в той час, як санкція застосована відповідно до II категорії складності.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 20 березня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2013 року, позов задоволений. Скасована постанова інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області № 42/12ю-Кд від 18 вересня 2012 року.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 9 травня 2012 року між державним агентством екологічних інвестицій України - "Головний розпорядник бюджетних коштів" та державним підприємством "Держекоінвест" – "Одержувач бюджетних коштів" був укладений Договір №15/2012 на делегування повноважень щодо здійснення функцій замовника при реалізації проекту цільових екологічних (зелених) інвестицій.

Згідно з п.п.1.1.1 Договору "Одержувач бюджетних коштів" у сфері реалізації проекту, зокрема, забезпечує здійснення процедури закупівель товарів, робіт і забезпечує здійснення процедури закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок коштів державного бюджету необхідних для реалізації проекту відповідно до вимог Закону України "Про здійснення державних закупівель" (із змінами і доповненнями), та інших нормативно - правових актів; укладає договори на закупівлю робіт, надання послуг, отримання товарів за державні кошти; забезпечує отримання всіх необхідних дозвільних документів на виконання підготовчих та будівельних робіт; забезпечує здійснення проектними організаціями авторського нагляду за будівництвом т.і..

На виконання умов Договору №15/2012 між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Стройінвест 2007" (підрядник) укладений Договір № 3/11 від 14 червня 2012 року про закупівлю за державні кошти, відповідно до умов якого підрядник зобов’язується виконати роботи з капітального ремонту об’єктів соціальної сфери у Кіровоградській області, у тому числі, Володимирівської загальноосвітньої школи.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області 3 вересня 2012 року була проведена позапланова перевірка на підставі наказу, направлення за участю директора школи з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил державним підприємством "Держекоінвест" та товариством з обмеженою відповідальністю "Стройінвест 2007" на об’єкті Володимирівської загальноосвітньої школи Знам’янського району Кіровоградської області.

Проведеною перевіркою виявлений факт виконання будівельних робіт шляхом проведення капітального ремонту без подання та реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, що є порушенням статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області стосовно ДП "Держекоінвест" складений протокол № 304/2012-Кд від 4 вересня 2012 року про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та винесена постанова №42/12ю-Кд від 18 вересня 2012 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою на позивача накладений штраф у сумі 39672 грн. відповідно до абз.2 п.4 ч.2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Позивач не спростовує здійснення будівельних робіт без зареєстрованої (на час проведення перевірки та винесення постанови) декларації про початок виконання будівельних робіт. Однак, позивач посилається на ті обставини, що після 15 жовтня 2012 року отримав право на виконання будівельних робіт з капітального ремонту Володимирівської загальноосвітньої школи Знам’янського району після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, та надав декларацію про початок виконання будівельних робіт, зареєстровану в Інспекції ДАБК 15 жовтня 2012 року, відповідно якої визначена ІІІ категорія складності об’єкту.

Позивач вважає постанову незаконною з підстав порушення відповідачем порядку проведення перевірки і застосована санкція не відповідає категорії складності об’єкта.

Суди першої та апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходили з тих обставин, що застосований відповідачем розмір штрафної санкції не відповідає вимогам щодо розміру санкції, визначеної для об’єктів III категорії складності; є значно нижчим, тому постанова інспекції державного архітектурно-будівельного контролю від 18 вересня 2012 року № 42/12ю-Кд прийнята з порушенням діючого законодавства.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками судів першої та апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо законності дій відповідача при прийнятті постанови від18 вересня 2012 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою на позивача накладений штраф у сумі 39672 грн. відповідно до абз.2 п.4 ч.2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Відповідно ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 (553-2011-п) затверджений Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок), п.1 якого передбачено, що він визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів будівництва.

Відповідно п.9 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб’єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об’єкт будівництва. Однак, норми Порядку не передбачають обов’язку Інспекції завчасно повідомляти суб’єктів містобудування про проведення позапланової перевірки і не встановлюють термінів для такого повідомлення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що перевірка проведена у присутності директора об’єкту, на якому проводилися будівельні роботи, Володимирівської загальноосвітньої школи, яка будь-яких зауважень щодо підстав проведення перевірки та виявленого порушення не вказала. В протоколі №304/2012-Кд про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 4 вересня 2012 року повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, акт перевірки та протокол вручений 10 вересня 2012 року ДП "Держекоінвест".

Враховуючи наведене суди попередніх інстанцій прийшли до правильних висновків, що позивач був ознайомлений про проведену 3 вересня 2012 року перевірку, складений за наслідками перевірки акт та протокол, тому не був позбавлений можливості надати свої зауваження, заперечення чи докази та бути присутнім під час розгляду справи.

Судамипершої та апеляційної інстанційї встановлено, що за умовами Договору № 15/2012 від 29 травня 2012 року на позивача покладений обов’язок забезпечення отримання всіх необхідних дозвільних документів на виконання підготовчих та будівельних робіт, забезпечення нагляду за виконанням будівельних робіт; тому відсутність зареєстрованої декларації про початок будівельних робіт на час проведення перевірки та винесення постанови при проведені капітального ремонту об’єкту підтверджує наявність порушення позивачем норм ст.ст.34, 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно п.2ч.1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт щодо об’єктів будівництва, що належать до I - III категорії складності.

Відповідно ч.2 ст.36 наведеного Закону виконувати будівельні роботи, підключати об’єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларація забороняється.

Згідно п.4 ч.2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб’єкти містобудування, які є замовниками будівництва об’єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також надання недостовірних даних у зазначених деклараціях.

Виходячи з наведеного суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованих висновків, що мало місце порушення позивачем вищенаведених законодавчих норм.

Разом з тим, оскаржуваною постановою за виявлене порушення до позивача застосована санкція у сумі 39672 грн., тобто у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат як за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт на об’єктах II категорії складності. Однак, відповідно зареєстрованої позивачем 15 жовтня 2012 року декларації про початок виконання будівельних робіт, об’єкт, на якому виявлені порушення відповідачем проведення будівельних робіт відноситься до III категорії складності. Отже штрафна санкція відповідно до вимог п.4 ч.2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" має бути у розмірі дев’яноста мінімальних заробітних плат.

Враховуючи наведене відповідач при застосуванні розміру штрафу допустив порушення щодо визначення категорії складності об’єкту, що привело до невідповідності застосованого штрафу, передбаченого наведеними законодавчими нормами, тобто застосований відповідачем розмір штрафної санкції не відповідає вимогам щодо розміру санкції, визначеної для об’єктів III категорії складності, що являється порушенням п.4 ч.2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Виходячи з наведеного суди першої та апеляційної інстанції прийшли до обґрунтованих висновків, що оскаржувана постанова винесена з порушенням діючого законодавства, тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої та апеляційної інстанції винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 20 березня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст. 237- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.