Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Розваляєвої Т.С. Маслія В.І.

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2011 року у справі № 2а-23480/10/0570 за позовом ОСОБА_4 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_5, про визнання дій неправомірними, визнання акту та припису незаконними, скасування акту та припису, -

У жовтні 2010 року ОСОБА_4 звернувся із позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_5, про визнання неправомірними дій з приводу проведення заходу на приватній території позивача; визнання акта від 11.01.2010р. та припису від 11.01.2010р. такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства; скасування вказаних акта і припису.

Позовні вимоги ОСОБА_4 обґрунтовані тим, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області безпідставно здійснено захід на його приватній території, оскільки направлення на проведення заходу не надавалось, підстави для здійснення такого заходу відсутні; оскаржувані акт і припис складено без дотримання відповідних вимог, зокрема, на бланках, призначених для перевірок суб'єктів господарювання, а не фізичних осіб, зазначені документи позивачем не підписувались.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2011 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

При прийнятті рішення суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до висновку про необґрунтованість позовних вимог, так як перевірка здійснена на підставі повноважень відповідача, оскаржувані акт та припис складені відповідачем згідно з дотриманням вимог чинного законодавства.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить вказані рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі звернення ОСОБА_5 11.01.2010р. Західним відділом Маріупольського управління Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області проведено перевірку здійснення ОСОБА_4 будівельних робіт з будівництва індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1, за результатами складено акт.

Під час здійснення перевірки встановлено виконання таких будівельних робіт без дозволу на те Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, як цокольні - 100 %, улаштування монолітних залізобетонних конструкцій першого та другого поверхів - 90 %, улаштування монолітного залізобетонного перекриття першого поверху - 60 %, розкладка балок перекриття другого поверху - 100 %, чим порушено вимоги ст. 29 Закону України "Про планування і забудову територій".

На підставі виявлених порушень відповідачем складено припис від 11.01.2010р. про зупинення позивачем будівельних робіт та отримання відповідного дозволу на їх виконання.

Вказані акт та припис підписані позивачем, що підтверджується матеріалами адміністративної справи.

Крім того, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області складено протокол від 11.01.2010р. про вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та повідомлено позивача про розгляд справи 19.01.2010р. о 09 годині 00 хвилин.

За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення 19.01.2010р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області прийнято постанову № 1/8 про накладення на ОСОБА_4 штрафу у розмірі 850,00 грн. Копія зазначеної постанови отримана позивачем.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 вказував на те, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області безпідставно здійснено захід контролю на приватній території фізичної особи, порядку, яким регулювався б вказаний захід, не встановлено.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1993р. № 225 (225-93-п) затверджено Положення про державний архітектурно-будівельний контроль (надалі - Положення), відповідно до п. 3 якого (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) Держархбудінспекція та її територіальні органи (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю) виконують, зокрема, здійснення вибіркової перевірки: відповідності розміщення об'єктів, виконання будівельних робіт, виробництва будівельних матеріалів, виробів і конструкцій законодавству, державним стандартам, нормам і правилам, архітектурним вимогам, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням, а також місцевим правилам забудови населених пунктів; своєчасності та якості виконання учасниками будівництва передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення необхідної виконавчої документації; наявності сертифікатів на будівельну продукцію.

Крім того, ч. 1 п. 4 Положення передбачено, що Інспекціям державного архітектурно-будівельного контролю надається право безперешкодного доступу посадових осіб на будівництво об'єктів і підприємства, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, незалежно від форм власності.

Положенням про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві і Севастополі, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 19.11.2007р. № 317 (z1361-07) , на Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області покладено функції та завдання, аналогічні зазначеним.

Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, в установлених законодавством випадках проводити перевірку об'єктів будівництва і підприємств, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, незалежно від форм власності щодо дотримання вимог законодавства з питань, що належать до їх компетенції (п. 5 Положення).

Здійснення контролюючим органом перевірок об'єктів будівництва не ставиться чинним законодавством в залежність від того, чи є власником об'єкта будівництва фізична особа або суб'єкт господарювання.

Таким чином, здійснення Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області перевірки об'єкта будівництва позивача, як захід державного архітектурно-будівельного контролю і нагляду з питань будівництва, містобудування і архітектури, є законним та обґрунтованим.

Як встановлено судами, за результатами перевірки Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області 11.01.2010р. складено акт перевірки і припис про усунення виявлених порушень, які підписані позивачем без жодних зауважень.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, ОСОБА_4 зазначав, що припис про усунення виявлених порушень не має обов'язкової печатки контролюючого органу і дати виконання вимог припису; оскаржувані акт перевірки та припис складені на бланках, що призначені для контролювання суб'єктів господарської діяльності, а не фізичних осіб.

При цьому, позивач не заперечує проти несанкціонованого будівництва житлової споруди та не спростовує факти, встановлені контролюючим органом під час здійснення перевірки.

Колегія суддів зазначає, що недотримання контролюючим органом вимог законодавства під час здійснення такої перевірки не звільняє позивача від передбаченої чинним законодавством відповідальності за допущені ним порушення вимог архітектурно-будівельного законодавства, що виявлені в ході її проведення.

Так, ч. 2 п. 4 Положення визначено, що Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю мають право давати у межах своїх повноважень замовникам, проектним і будівельним організаціям, підприємствам, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурних вимог, технічних умов, затверджених проектних рішень, місцевих правил забудови населених пунктів, вносити замовникам пропозиції про припинення фінансування об'єктів до усунення виявлених недоліків.

Підставою для складання відповідачем оскаржуваного припису з вимогою зупинення будівельних робіт стало виконання позивачем будівельних робіт без наявності відповідного дозволу.

Частиною 6 п. 4 Положення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю надано право зупиняти будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурним вимогам, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням, місцевим правилам забудови населених пунктів або здійснюються без дозволу на їх виконання, а також виробництво і застосування в будівництві будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, виготовлених з порушенням державних стандартів.

Згідно з ч. 6 ст. 23 Закону України "Про планування і забудову територій" будівництво об'єктів містобудування здійснюється згідно з вимогами законодавства та відповідно до затвердженої проектної документації.

Поняття дозволу на виконання будівельних робіт визначено ч. 1 ст. 29 Закону України "Про планування і забудову територій", як документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкту будівництва до інженерних мереж та споруд.

Відповідно до ч. 3 ст. 29 Закону України "Про планування і забудову територій" замовник для одержання дозволу на виконання будівельних робіт подає до відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю письмову заяву, до якої додаються: 1) документи від замовника будівництва: документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; проектна документація на будівництво, погоджена та затверджена в порядку, визначеному законодавством; відомості про здійснення авторського і технічного нагляду; копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмової згоди його власника на проведення зазначених робіт (у разі здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування); фінансова звітність, що складається відповідно до статті 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та копія ліцензії на здійснення діяльності з надання фінансових послуг, засвідчена в установленому законом порядку (у разі здійснення будівництва, що передбачає пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб).

Отже, обов'язок отримання позивачем дозволу на виконання будівельних робіт передбачено чинним законодавством.

У матеріалах адміністративної справи знаходиться рішення Приморської районної адміністрації Маріупольської міської ради Донецької області від 28.07.2010р. № 142, відповідно до якого на підставі звернення ОСОБА_4 розглянуто питання надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, та рекомендовано позивачу до початку будівельних робіт розробити проектну документацію та узгодити її у Головному управлінні містобудування і архітектури міської ради, повідомити у семиденний строк про початок проведення будівельних робіт Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що при вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.