Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Розваляєвої Т.С. Маслія В.І.

провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Головного контрольно-ревізійного управління України на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25.02.2011р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31.05.2011р. у справі № 2а-5349/10/0270 за позовом Вінницької обласної ради до Головного контрольно-ревізійного управління України, третя особа Вінницька обласна державна адміністрація, про визнання протиправним та скасування рішення, -

Вінницька обласна рада звернулась до Головного контрольно-ревізійного управління України, третя особа Вінницька обласна державна адміністрація, з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати пункт 2 вимоги про усунення порушень № 08-14/2677 від 26.11.2010р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач при проведенні ревізії дійшов хибних висновків про необґрунтоване використання позивачем бюджетних коштів на оплату послуг охорони орендованого приміщення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 25.02.2011р., залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31.05.2011р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано пункт 2 вимоги Головного контрольно-ревізійного управління України про усунення порушень № 08-14/2677 від 26.11.2010р.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій Головне контрольно-ревізійне управління України звернулось з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з метою належного функціонування діяльності Ради між позивачем та управлінням Державної служби охорони при УМВС України у Вінницькій області 22.04.2009р. було укладено договір № 24 про надання цілодобових послуг з охорони будівлі Вінницької обласної Ради за адресою АДРЕСА_1 та забезпечення процесуального документування та оформлення протиправних дій у відповідності до чинного законодавства.

11.05.2010р. між позивачем та управлінням Державної служби охорони при УМВС України у Вінницькій області було укладено аналогічний вищенаведеному договір № 21.

Крім того, 25.05.2009р. та 19.10.2009р. між позивачем та управлінням Державної служби охорони були укладені додаткові договори № 31 та № 48 про надання послуг з посилення охорони будівлі Вінницької обласної ради.

Зазначені договори були укладені відповідно до затверджених бюджетних асигнувань у сумах 445 тис. грн. у 2009 році та 360 тис. грн. у 2010 році. Бюджетні асигнування були погоджені постійною комісією обласної Ради з питань бюджету та затверджені рішеннями сесій обласної Ради від 10.01.2009 р. та від 12.05.2010 р.

У жовтні 2010 року відповідачем проведено ревізію стану фінансово-господарської діяльності Вінницької обласної Ради за період 2008 - 2009 років та завершального періоду 2010 року, за результатами якої складено акт ревізії №08-07/39 від 15.10.2010р.

На думку відповідача, оскільки ревізією встановлено, що Вінницька обласна Рада займає лише 1689,4 кв. м. будівлі загальною площею 6068 кв. м. по АДРЕСА_1, а до суми коштів, сплачених Радою за послуги охорони у відповідності до вищенаведених договорів, увійшли кошти на оплату послуг охорони всього приміщення, спожитих у тому числі сторонніми юридичними особами (зокрема, Вінницькою обласною державною адміністрацією, Вінницькою філією "Військторгсервіс" (їдальня) та ПП ОСОБА_4 (перукарня)), це свідчить про нецільове використання позивачем бюджетних коштів та порушення Вінницькою обласною Радою вимог статті 51 Бюджетного кодексу України № 2592 від 07.10.2010р. та пунктів 20, 22 Постанови Кабінету Міністрів України № 228 від 28.02.2002р. "Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ" (228-2002-п) .

Листом-вимогою відповідача №08-14/2677 від 26.11.2010р. "Про усунення порушень" від позивача вимагалось ініціювати перед Вінницькою обласною державною адміністрацією, Вінницькою філією "Військторгсервіс" (їдальня) та ПП ОСОБА_4 (перукарня) питання укладення договорів на відшкодування послуг з охорони будівлі за адресою АДРЕСА_1 пропорційно займаній площі.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що оскаржуване рішення винесено відповідачем безпідставно, оскільки прийняте на підставі висновків акту, які ґрунтуються виключно на припущеннях, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Так, було встановлено, що оскільки вартість наданих послуг охорони залежала насамперед від кількості людей, залучених для охорони, та годин, протягом яких велась охорона (підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунками), а не від займаної тою чи іншою юридичною особою площі приміщення, то вказане є достатньою підставою вважати необґрунтованими посилання відповідача на завищення позивачем вартості послуг охорони.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.

Згідно із пунктом 20 Постанови Кабінету Міністрів України № 228 від 28.02.2002р. "Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ" (228-2002-п) (далі-Постанова № 228), під час визначення обсягів видатків бюджету та/або надання кредитів з бюджету розпорядників нижчого рівня головні розпорядники повинні враховувати об'єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності погашення дебіторської і кредиторської заборгованості та реалізації окремих програм і намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді.

Відповідно до пункту 22 Постанови № 228 (228-2002-п) , показники видатків бюджету або надання кредитів з бюджету, що включаються до проекту кошторису, повинні бути обґрунтовані відповідними розрахунками за кожним кодом економічної класифікації видатків або класифікації кредитування бюджет і деталізовані за видами та кількістю товарів (робіт, послуг) із зазначенням вартості за одиницю.

Аналізуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що Вінницька обласна Рада, сплативши Державній службі охорони при УМВС України у Вінницькій області кошти за охорону орендованого Радою приміщення, діяла в межах наданих їй Законом повноважень.

Таким чином, вимога про усунення порушень № 08-14/2677 від 26.11.2010р. прийнята відповідачем безпідставно, оскільки судами доведено обґрунтованість та правомірність здійснення позивачем оплати за послуги охорони.

Крім того, колегія суддів зазначає, що оскільки Вінницька обласна державна адміністрація, Вінницька філія "Військторгсервіс" (приміщення їдальні) та ПП ОСОБА_4 (приміщення перукарні) лише орендують приміщення за адресою АДРЕСА_1, і не є його власниками, то і не зобов'язані відшкодовувати позивачу кошти на оплату послуг охорони вказаного приміщення.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовано до них норми матеріального права.

Згідно із статтею 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу Головного контрольно-ревізійного управління України відхилити, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25.02.2011р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31.05.2011р. у справі № 2а-5349/10/0270 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.