Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Васильченко Н.В., Донця О.Є., Леонтович К.Г.,

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою державної інспекції з контролю за цінами у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2011 року у справі № 2а-6743/09/1770 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-зерно-продукт" до Державної інспекції з контролю за цінами у Рівненській області про скасування рішення, -

У жовтні 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю "Рівне-зерно-продукт" звернулося в суд з позовом до державної інспекції з контролю за цінами у Рівненській області, в якому просило скасувати рішення державної інспекції з контролю за цінами у Рівненській області №69 від 18 квітня 2008 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення є безпідставним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки воно прийняте державним органом без повного, всебічного та обґрунтованого дослідження всіх матеріалів, доказів, що надавалися державному органу та без врахування заперечень. В період з 08.02.2008р. по 28.03.2008р. товариство з обмеженою відповідальністю "Рівне-зерно-продукт" не збільшувало оптово-відпускні ціни на борошно житнє обдирне та пшеничне вищого, першого та другого ґатунків більш як на один відсоток, а тому відповідачем безпідставно застосовані до позивача санкції передбачені ст. 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення".

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2011 року, позовні вимоги задоволені.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями державна інспекція з контролю за цінами у Рівненській області звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.04.2008 р. державна інспекція з контролю за цінами в Рівненській області провела перевірку дотримання державної дисципліни цін при встановленні, формуванні та застосуванні цін на окремі види продовольчих товарів в товаристві з обмеженою відповідальністю "Рівне-зерно-продукт", за наслідками якої прийняла оскаржуване рішення №69 від 18.04.2008 р. про вилучення у позивача в бюджет 64464,90 грн. необґрунтовано отриманої виручки з порушенням державної дисципліни цін та застосовано 128929,80 штрафу, всього 193394,70 грн.

Державна інспекція з контролю за цінами у Рівненській області прийшла до висновку про те, що позивач в період з 08.02.2008 р. по 28.03.2008 р. застосував оптово-відпускні ціни на борошно житнє обдирне та пшеничне вищого першого та другого ґатунків, з порушенням порядку обов’язкового декларування їх зміни, що суперечить ряду нормативно-правових документів, зокрема, Закону України "Про ціни та ціноутворення" (5007-17) , постанові КМ України від 25.12.1996 р. № 1548 (1548-96-п) "Про встановлення повноважень органів державної виконавчої влади та органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)", постанові КМ України від 17.10.2007 р. "Про затвердження порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари" (1222-2007-п) , розпорядженню голови Рівненської ОДА від 20.09.2006 р. № 424 "Про регулювання торговельних надбавок на основні продукти харчування" з наступними змінами, п.1,2,3 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Згідно листа управління державної служби боротьби з економічною злочинністю УМВСУ в Рівненській області № 22/3176 від 22.10.2008 р., 22.04.2008 р. від державної інспекції з контролю за цінами в Рівненській області надійшло звернення щодо підробки посадовими особами товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-зерно-продукт" накладних та податкових накладних на відпуск борошна протягом лютого 2008 року. В процесі розгляду звернення була проведена перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-зерно-продукт" та здійснено зустрічні перевірки з ТОВ "Луцький комбікормовий завод" та ТОВ "Волинь-зерно-продукт", за наслідками яких прийняте рішення про відмову в порушенні кримінальної справи відносно директора товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-зерно-продукт" у зв’язку із відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст. 358 КК України.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, відповідачем не доведена правомірність рішення №69 від 18 квітня 2008 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Згідно обставин справи предметом спору є правомірність рішення державної інспекції з контролю за цінами у Рівненській області №69 від 18 квітня 2008 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Відповідно п.1, 2 Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2007 р. N 1222 (1222-2007-п) , в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення відповідача, цей Порядок визначає механізм декларування зміни оптово-відпускних цін на борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, яловичину, свинину, м'ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове, яйця курячі, цукор, олію соняшникову (далі - продовольчі товари), передбачене пунктом 12 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. N 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" (1548-96-п) декларуванню підлягають зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, зазначені у пункті 1 цього Порядку, у разі, коли такі ціни збільшуються протягом місяця на 1 відсоток.

Відповідно абзацу 38 п. 12 Повноважень центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. N 1548 (1548-96-п) , Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації регулюють (встановлюють): оптово-відпускні ціни на борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, яловичину, свинину, м'ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове, яйця курячі, цукор, олію соняшникову шляхом декларування їх зміни.

Розпорядженням голови Рівненської ОДА № 628 від 07.12.2007 р., яке набрало чинності з 08.02.2008 р., було запроваджено регулювання цін на основні продукти харчування, в зв’язку із чим обов’язок позивача декларувати зміни цін при наявності умов, передбачених п. 2 Порядку, виникла з 08.02.2008 р.

Разом з тим, судами встановлено та підтверджується копіями документів первинного обліку наявними в матеріалах справи, що такий обов’язок у товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-зерно-продукт" не виник, оскільки за період з 08.02.2008 року по 28.03.2008 року він не збільшував оптово-відпускних цін на борошно житнє обдирне та пшеничне вищого першого та другого ґатунків та підтвердив це накладними № 98 та № 103 від 08.02.2008 р., а також іншими накладними згідно реєстру накладних за зазначений період.

Достовірність документів первинного обліку, наданих для перевірки, підтверджена рішенням про відмову в порушенні кримінальної справи відносно директора товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-зерно-продукт" у зв’язку із відсутністю складу злочину, передбаченого ст. 358 КК України.

Разом з тим, відповідачем не доведена правомірність свого рішення №69 від 18 квітня 2008 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Враховуючи вищенаведене суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до вірних висновків про задоволення позовних вимог.

Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами у Рівненській області відхилити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.