Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого судді Розваляєвої Т. С. (суддя-доповідач), суддів Маслія В. І., Черпіцької Л. Т.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 24 травня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Ялтинської міської ради, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про скасування рішень,

ОСОБА_4 звернувся з позовом до Ялтинської міської ради про скасування рішень № 90 від 28 липня 2004 року, № 140 від 24 грудня 2004 року, № 106 від 22 жовтня 2007 року, № 738 від 07 жовтня 2008 року.

Постановою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 24 травня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів, позивач звернувся з касаційною скаргою на них, в якій просить їх скасувати, справу направити на новий розгляд або для продовження розгляду.

Заперечень не надходило.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що рішенням відповідача № 90 від 28 липня 2004 року затверджено матеріали попереднього погодження місця розміщення житлового будинку, господарських споруд ОСОБА_5 на земельній ділянці, площею 0,06 га, за адресою: АДРЕСА_1

Рішенням відповідача № 140 від 24 грудня 2004 року в рішення № 90 від 28 липня 2004 року внесено зміни: затверджено матеріали попереднього погодження місця розміщення житлового будинку, господарських споруд ОСОБА_5 на земельній ділянці, площею 0,06 га, за адресою: АДРЕСА_1

Рішенням відповідача № 106 від 22 жовтня 2007 року надано дозвіл ОСОБА_7 на розробку проекту землеустрою з відведення земельної ділянки, площею 0,08 га, для будівництва і обслуговування будинку за адресою: АДРЕСА_1

Рішенням відповідача № 738 від 07 жовтня 2008 року затверджено ОСОБА_7 проект землеустрою з відведення земельної ділянки, площею 0,08 га, для будівництва і обслуговування будинку за адресою: АДРЕСА_1

Не погоджуючись з цими рішеннями, позивач звернувся до адміністративного суду.

Суд першої інстанції дійшов в висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, щодо відсутності підстав для задоволення цього позову.

Колегія суддів погоджується з висновками судів.

Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що в зв'язку з прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень порушуються права позивача.

Відповідно до частин 6-10 ЗК України (2768-14) (в редакції на час виникнення спірних відносин) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.

Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Обґрунтовуючи порушення свого права, позивач вказує на те, що 07 листопада 2005 року він звернувся до відповідача щодо передачі в безоплатну власність земельну ділянку, площею 0,1 га, для будівництва індивідуального житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2. Зазначив, що цією земельною ділянкою користується 15 років.

Між тим, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що звернення позивача мало місце після прийняття оскаржуваних рішень № 90 від 28 липня 2004 року, № 140 від 24 грудня 2004 року.

Крім того, суди дійшли правильного висновку, що позивач не надав докази того, що рішення відповідача № 106 від 22 жовтня 2007 року, № 738 від 07 жовтня 2008 року стосуються земельної ділянки, щодо якої подана заява від 07 листопада 2005 року. Позивач не надав докази того, що стосовно його заяви від 07 листопада 2005 року міськрадою прийнято відповідне рішення, що могло б свідчити про обтяження цієї земельної ділянки його правом.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками судів, що підстави для задоволення цього позову відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 24 травня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.