2-31/5856-2008а Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким донарахована сума податкового зобов'язання з податку на прибуток та сума податку на додану вартість - 04.11.2013 Прийняття

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.01.2010, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2010, позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Керч №0002152301/2 від 14.02.2008 та №0002152301/3 від 08.05.2008 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1644851,50 грн., у т.ч. основного платежу 1073750,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 571101,50 грн. та №0002142301/2 від 14.02.2008, №0002142301/3 від 08.05.2008 в частині донарахування податкового зобов?язання з податку на прибуток в сумі 54077,76 грн., у т.ч. основного платежу 36051,84 грн. та 18025,92 грн. штрафних санкцій. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, у зв'язку з порушенням норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено виїзну планову перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 по 30.06.2007, за результатами якої складено акт перевірки №1768/23-1/01125554 від 18.10.2007.

На підставі акту перевірки, з врахуванням результатів адміністративного оскарження, прийняті податкові повідомлення-рішення №0002152301/2 від 14.02.2008, №0002152301/3 від 08.05.2008 про донарахування податкового зобов?язання з податку на додану вартість в сумі 1644851,50 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 1073750,00 грн. та штрафними санкціями у сумі 571101,50 грн., а також податкові повідомлення-рішення №0002142301/2 від 14.02.2008, №0002142301/3 від 08.05.2008 про донарахування податкового зобов?язання з податку на прибуток в сумі 54077,76 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 36051,84 грн. та 18025,92 грн. штрафних санкцій, які оскаржуються позивачем частково в сумі 129858,00 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 86527,00 грн., за штрафними санкціями 43286,00 грн.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судом повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.06.2006 позивачем виданий наказ №438-А та складена калькуляція вартості перевезення пасажирів теплоходом "Аргус" на базу відпочинку "Два моря" згідно якої затверджений та введений в дію з 15.06.2006 вільний тариф вартості проїзду на базу відпочинку "Два моря" для сторонніх організацій та осіб, які не є працівниками порту та не мають пільг.

Вартість квитка для працівників порту затверджена в розмірі 9,96 грн., у тому числі ПДВ 1,66 грн., для сторонніх пасажирів 13,50 грн., у тому числі ПДВ 2,25 грн. Різниця в тарифах 2,95 грн. без ПДВ обумовлена тим, що в розрахунок вартості проїзду для працівників порту прийнята тільки собівартість, без нормативного прибутку.

Відповідно до п.4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів).

Згідно пп.1.20.1 п.1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Відповідно до пп.1.20.2 п.1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни.

Позивач надавав послуги з перевезення пасажирів згідно вказаного наказу №438-А, розрахував вартість квитка для працівників порту та членів їх сімей по вільним тарифам вартості проїзду. Отже, ціна реалізації квитків для працівників підприємства обґрунтована калькуляцією вартості перевезення пасажирів теплохода "Аргус" на базу відпочинку "Два моря" на 2006 рік та наказом №438-А від 06.06.2006, затвердженим начальником позивача. Продаж квитків на базу відпочинку "Два моря" для працівників порту та членам їх сімей здійснювався за цінами не нижче встановлених та є економічно обґрунтованими.

Таким чином, висновки відповідача про заниження податкового зобов?язання з ПДВ в сумі 12137,48 грн. спростовується первинним документам бухгалтерського та податкового обліку позивача.

Щодо заниження позивачем податкових зобов?язань з податку на додану вартість в розмірі 52455,41 грн. з операцій продажу путівок на базу відпочинку "Два моря" та надання постільної білизни за цінами нижче за звичайні, то судами попередніх інстанцій встановлено, що калькуляцією вартості койко-місця на базі відпочинку "Два моря" на 2006 рік, визначена собівартість одного койко-місця на добу, яка для працівників порту склала 23,30 грн. (у тому числі ПДВ 3,88 грн.), для сторонніх організацій вартість склала 31,00 грн. (у т.ч. ПДВ 5,17 грн.).

Адміністрацією та профспілковим комітетом ДП "Керченський морський торговельний порт" прийнято спільне рішення від 19.06.2006 "Про організацію відпочинку працівників порту та членів їх сімей на базі відпочинку "Два моря" в оздоровчому сезоні 2006", згідно якого вартість путівки на базі відпочинку "Два моря" встановлена (у т.ч. ПДВ): для працівників порту, членів їх сімей та близьких родичів 2,00 грн., на добу за одне койко-місце, для працівників сторонніх організацій, іногородніх відпочиваючих 31,00 грн. на добу за одне койко-місце, іншим 25,00 грн. за одне койко-місце на добу. Для дітей у віці до 12 років включно працівників порту та іногородніх відпочиваючих в розмірі 50% від вартості путівки. Вартість використання постільної білизни встановлена (у т.ч. ПДВ): для працівників порту, членів їх сімей та близьких родичів 1,00 грн. за комплект, для інших 15,00 грн. за комплект.

Таким чином, судами попередніх інстанцій встановлено, що з урахуванням приписів п.1.20 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , продаж путівок для працівників порту, членів їх сімей та близьких родичів на базу відпочинку "Два моря" здійснювалась нижче економічно обґрунтованої затвердженої калькуляції. Позивач не відобразив суму різниці вартості проданих путівок, згідно прийнятого спільного рішення від 19.06.2006 та планової собівартості затвердженої калькуляції від 06.06.2006, у зв?язку з чим занижено зобов?язання з податку на додану вартість на суму 36795,45 грн.

Однак, оскільки позивачем був занижений і податковий кредит, заниження позивачем суми податкових зобов?язань не призвело до виникнення обов?язку по сплаті вказаної суми до бюджету.

Щодо заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 34463,08 грн. за необґрунтоване застосування пільгового оподаткування з надання субагентських послуг, то судами попередніх інстанцій встановлено, що між ДП "Керченський морський торгівельний порт" (Субагент) та підприємствами ДП "Трансшип" (Агентом) та ТОВ Суднохідною компанією "Трансюг" (Агентом) були укладені субагентські угоди №215/ПФ/04 від 01.01.2004 та №216/ПФ/04 від 12.01.2004, предметом яких є робота в області надання послуг судам Агента, на умовах визначених положеннями вищезазначених угод.

Згідно зі ст.118 Кодексу торгівельного мореплавства України, у разі обмеження довірителем звичайних повноважень морського агента будь-яка угода, укладена ним з третьою особою, яка діяла добросовісно, є дійсною і обов'язковою для довірителя, якщо тільки третій особі не було відомо про таке обмеження. Документів, підтверджуючих наявність будь-яких обмежень судновласниками звичайних повноважень ДП "Трансшип" та ТОВ Суднохідної компанії "Трансюг" заперечень, претензій зі сторони судновласників-довірителів на дії ДП "Керченський морський торговельний порт" як Субагента не надано.

Таким чином, позивачем виконувались зобов'язання Субагента згідно вказаних субагентських угод та відповідно відображались дані господарські операції у податковому та бухгалтерському обліку відповідно до пп.3.2.14 ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яким передбачено "надання послуг з агентування і фрахтування морського торговельного флоту судновими агентами", у зв'язку з чим висновки відповідача про донарахування податку на додану вартість в сумі 34463,08 грн. з надання субагентських послуг не знайшло свого підтвердження.

Щодо не включення до податкових зобов'язань суми податку на додану вартість в розмірі 164731,00 грн. за послуги, отримані на митній території України від нерезидента, судами попередніх інстанцій встановлено, що між ДП "Керченський морський торговельний порт" та компанією "Kirgan Holding S.A." був укладений контракт №3ч-2106-02/83/пФ/01 від 17.08.2001, предметом якого є надання послуг зачистки річних судів та барж, що відвантажуються на рейді Керченського порту. Згідно п.1.2 даного контракту ДП "Керченський морський торговельний порт" надає послуги буксирів (плавзасобів) для компанії "Kirgan Holding S.A.", однак, згідно п.1.3 цього контракту компанія-нерезидент "Kirgan Holding S.A." може також надавати позивачу послуги власних буксирів та плавкранів. Відповідно до п.1.3 вказаного контракту позивачу були надані послуги буксиру, належного компанії-нерезиденту усього на суму 143622,90 грн., у т.ч.ПДВ, що підлягає нарахуванню в сумі 26924,58 грн.

Згідно пп.7.3.6 п.7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті товарів є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунка платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.

Відповідно до п.10.1 ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість" особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є, зокрема, при наданні послуг нерезидентом - його постійне представництво, а при відсутності такого - особа, яка отримує такі послуги, якщо місце надання таких послуг знаходиться на митній території України.

Таким чином, позивач, отримавши послуги буксира, що надані компанією нерезидентом "Kirgan Holding S.A.", повинен був нарахувати та перерахувати податок на додану вартість в розмірі 26924,58 грн.

Відповідно до п.п.7.5.2 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.

У зв?язку з чим у позивача виникло право включити зазначену суму до податкового кредиту з податку на додану вартість у наступному місяці після сплати податкового зобов?язання.

Відповідно до договору оренди для експлуатаційного оперування теплоходу "Fortune А" №94/ПФ/03 від 24.11.2003 позивачем орендовано судно у фірми "Eurobulk Forwapding" (Болгарія), відповідно до п.15 ч.1 якого ДП "Керченський морський торговельний порт" (Орендар-експлуатаційний оператор) мало право на винагороду в розмірі 10% від ставки брутто фрахта. Винагорода склала 144892,28 грн., у тому числі у серпні 2006 року на суму 11149,64 грн., у вересні 2006 на суму 133742,64 грн. Податкові зобов?язання з ПДВ склали 28978,46 грн.

Винагорода, отримана від фірми-нерезидента "Eurobulk Forwapding" за даним договором прирівнюється до імпорту послуг, отриманих на митній території України, дана господарська операція підпадає під дію пп.7.3.6 п.7.3, пп.7.5.2 п.7.5 ст.7, пп.10.1 ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість", у зв'язку з чим позивачем були занижені податкові зобов?язання по ПДВ на суму 28978,46 грн.

Таким чином, позивачем занижено податкові зобов?язання з податку на додану вартість за період з серпня по жовтень 2006 року усього на суму 55903,04 грн. (26924,58 грн. по угоді з компанією "Kirgan Holding S.A." та 28978,46 грн. по угоді з фірмою "Eurobulk Forwapding"). Однак, у зв?язку з тим, що позивачем занижено податкові зобов'язання в розмірі 55903,00 грн. та занижений податковий кредит на суму 55903,00 грн., то на розрахунки з бюджетом вказані операції не вплинули.

Згідно експортного договору №06-05/КО від 26.01.2006 та додаткової угоди до нього № 3 від 19.04.2006, укладених між ДП "Керченський морський торговельний порт" та фірмою "Urvin LLC", предметом яких є перевалка (доставка) залізорудного концентрату власними та залученими плавзасобами позивача на якірну стоянку №471, позивачем надано послуги з доставки вантажу належного фірмі "Urvin LLC" на суму 1538475,88 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про транзит вантажів" учасники транзиту - вантажовласники та суб'єкти підприємницької діяльності (перевізники, порти, станції, експедитори, морські агенти, декларанти та інші), які у встановленому порядку надають (виконують) транзитні послуги (роботи). Статтею 3 даного Закону передбачено забезпечення свободи транзиту вантажів.

Транзит вантажів може бути пов'язаним з їх перевантаженням з одного виду транспорту на інший, переробкою, сортуванням, накопиченням, формуванням або дробленням партій, також з тимчасовим зберіганням. Такі вантажі, а також транспортні засоби транзиту за обліком вказаних операцій або без них є частиною повного маршруту перевезення, який починається та закінчується за територією України.

Позивачем надавались послуги з перевезення транзитного вантажу фірми "Urvin LLC" відповідно до норм Закону України "Про транзит вантажів" (1172-14) , у зв?язку з чим дані господарські операції підпадають під дію п.5.15 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість", яким встановлено, що звільняються від оподаткування операції з поставки послуг по перевезенню (переміщенню) пасажирів та вантажів транзитом через територію і порти України.

Таким чином, сума 55903,00 грн. (по операціях з компанією "Kirgan Holding S.A." та з фірмою "Eurobulk Forwapding") повинна бути відображена підприємством у податкових зобов'язаннях та у податковому кредиті, а сума податкових зобов?язань з ПДВ в розмірі 307695,00 грн. (по операціях з фірмою "Urvin LLC") не повинна нараховуватися, так як операції з транзиту звільнені від оподаткування, у зв?язку з чим висновки стосовно заниження позивачем зобов?язань з ПДВ в розмірі 164731,00 грн. не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до пп.7.4.3 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Статтею 84 Кодексу торгівельного мореплавства України передбачено, що у морському порту справляються такі цільові портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, вантажний, адміністративний та санітарний. Інші види зборів можуть встановлюватися законодавчими актами України. Розмір портових зборів встановлюється Кабінетом Міністрів України. Використання портових зборів допускається виключно за їх цільовим призначенням.

Пунктом 1 Положення про портові збори, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 12.10.2000 №1544 (1544-2000-п) , встановлено, що портові збори (корабельний, канальний, маяковий, причальний, якірний, адміністративний та санітарний) справляються у морських портах із суден зазначених груп і плавучих споруд, що плавають під Державним прапором України та іноземним прапором.

Порядок нарахування та проведення зборів розповсюджується на суб?єктів підприємницької діяльності усіх форм власності, які виконують роботи та надають послуги в морських портах, на причалах судноремонтних заводів України, незалежно від підпорядкування таких портів (причалів). Відповідно до Наказу №783 начальником Керченського торгового морського порту затверджується перелік витрат використання цільових зборів. Згідно п.5.16 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , звільняються від оподаткування цим податком операції з надання послуг, що включаються до складу портових зборів згідно із законодавством, на користь осіб, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів, їхнього багажу, вантажів та міжнародних відправлень від пункту перетину державного кордону України до пункту (місця) митного оформлення на території України при їх прибутті (отриманні) на митну територію України, а також від пункту (місця) митного оформлення на території України до пункту перетину державного кордону України.

Таким чином, суми доходів від портових зборів звільнені від оподаткування ПДВ.

Крім того, позивач надає послуги з перевезення пасажирів та вантажів транзитом через територію порту. Відповідно до п.5.15 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість" звільняються від оподаткування цим податком операції з поставки послуг з перевезення пасажирів, їхнього багажу, вантажів та міжнародних відправлень під митним режимом транзиту територією України згідно з положеннями глави 33 Митного кодексу України (4495-17) .

Також позивач надає послуги з агентування суден. Відповідно до пп.3.2.14 п.3.2 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" не є об?єктом оподаткування операції з надання послуг з агентування та фрахтування морського торговельного флоту судовими агентами.

Вищезазначені висновки судів попередніх інстанцій підтверджуються висновком проведеної у справі судово-економічної експертизи №12/09 від 19.11.2009, згідно якого висновки акта перевірки відповідача про завищення позивачем податкового кредиту в сумі 1073750,00 грн. не знайшли свого документального підтвердження.

Щодо податкових повідомлень-рішень №000214301/2 від 14.02.2008 та №0002142301/3 від 08.05.2008, якими визначено податкові зобов?язання з податку на прибуток в сумі 180043,00 грн. та 61980,20 грн. штрафних санкцій, то позивач визнав суму донарахованого податку на прибуток в розмірі 93471,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 18694,20 грн., всього 112165,20 грн., і в цієї частині податкові повідомлення-рішення не оспорюються.

Донарахування податку в сумі 86572,00 грн. (15171,85грн. + 71400,67грн.) та 43286 грн. штрафних санкцій обумовлено відображенням позивачем у складі валового доходу отриманого від реалізації пасажирських квитків за цінами, нижче звичайних цін на теплохід "Аргус" в сумі 60687,40 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 15171,85 грн. та включення до складу валового доходу суми реалізації путівок та постільної білизни на базу відпочинку "Два моря", за цінами нижче звичайних, в розмірі 285602,67 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 71400,67 грн.

З огляду на те, що відповідачем всупереч п.1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не доведено, що ціна реалізації квитків для працівників підприємства та членів їх сімей на теплохід "Аргус" здійснювалась за цінами нижче за звичайні, донарахування позивачу спірними податковими повідомленнями-рішеннями податку на прибуток в сумі 15171,85грн. та відповідно застосування штрафних санкцій за цим епізодом в сумі 7585,15грн. є необґрунтованим.

Стосовно не включення до складу валового доходу суми реалізації путівок та постільної білизни на базу відпочинку "Два моря", за цінами нижче звичайних цін, в розмірі 285602,67 грн., та відповідно заниження податку на прибуток в сумі 71400,67 грн., судами попередніх інстанцій встановлено, що продаж путівок для працівників порту, членів їх сімей та близьких родичів на базу відпочинку "Два моря", дійсно здійснювався позивачем нижче економічно обґрунтованої затвердженої калькуляції.

За даними калькуляції на 2006 рік собівартість одного койко-місця на добу для працівників порту та членів їх сімей та близьких родичів склала 23,3 грн. з ПДВ, враховуючи, що оплата згідно сумісного рішення провадилась по 2 грн. з ПДВ за одне койко-місце на добу, сума різниці склала 21,3 грн. (у тому числі ПДВ 3,55 грн.) для дорослої людини та 10,65 грн. без ПДВ для дітей до 12 років.

Позивач не відобразив суму різниці вартості проданих путівок, згідно прийнятого спільного рішення від 19.06.2006 та планової собівартості затвердженої калькуляції від 06.06.2006, сума заниженого валового доходу склала 202080,65 грн., таким чином заниження податку на прибуток відповідно склало 50520,16 грн.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що донарахування позивачу зобов?язань з податку на прибуток за спірними податковими повідомленнями-рішеннями в сумі 50520,16 грн. та відповідно застосування штрафних санкцій у розмірі 25260,08 грн. є правомірним.

Доводи касаційної скарги правильності висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, повторюють висновки акта перевірки, яким надавалась оцінка під час розгляду справи.

Згідно ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Керчі Автономної Республіки Крим відхилити, а постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.01.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2010 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236- 238 КАС України.