ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 листопада 2013 року м. Київ К/9991/17088/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючий: Нечитайло О.М. Судді: Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Чернівцізооветпромпостач"
на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.02.2010 р.
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2011 р.
у справі № 2а-501/10/2470
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Чернівцізооветпромпостач"
до Державної податкової інспекції у м. Чернівці
про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення рішення,
ВСТАНОВИВ :
Відкрите акціонерне товариство "Чернівцізооветпромпостач" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівці (далі - відповідач) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення рішення.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.02.2010 р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2011 р., у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача до суду касаційної інстанції не надіслав.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.
Працівниками податкового органу проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 р. по 30.09.2009 р., про що складено акт від 18.11.2009 р. № 3818/23-1/00727311, яким встановлено порушення позивачем п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
За результатами проведеної перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.12.2009 р. № 2403680350, яким позивачу визначену суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 52373,30 грн., у тому числі 36 250,00 грн. за основним платежем та 16 123,30 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Скаржник обґрунтовуючи касаційну скаргу зазначив, що в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні податковим органом невірно здійснено посилання на акт перевірки, що на його думку, дає підстави вважати, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення складено на підставі неіснуючого акту, з огляду на що є протиправним.
З такими доводами позивача обґрунтовано не погодилися суди попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 р. № 253 (z0567-01) (далі - Порядок № 253).
Абзацом 3 п.3.2 Порядку № 253 (z0567-01) передбачено, що у випадках, що зазначені в пункті 3.1 даного Порядку, структурний підрозділ, що здійснює розрахунок суми (донараховує суму) податкового зобов'язання (визначає суму бюджетного відшкодування ПДВ), складає податкове повідомлення за формою згідно з додатком 2 за наслідками документальних або камеральних перевірок (форма "Р").
Додатком № 2 до Порядку № 253 (z0567-01) затверджена форма податкового повідомлення-рішення (форма "Р"), згідно якої у податковому повідомленні-рішенні обов'язково має бути вказано, зокрема, посилання на акт перевірки (номер, дата складання), на пункт та статтю податкового та іншого законодавства, порушення яких встановлено актом, та відповідно до яких зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань.
Згідно п.4.5 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 р. №327 (z0925-05) (далі - Порядок № 327), вбачається, що Акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в день його підписання реєструється в єдиному журналі реєстрації актів, який ведеться структурним підрозділом, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції органу державної податкової служби. Такий журнал прошнуровується, пронумеровується та скріплюється печаткою органу державної податкової служби (далі - єдиний журнал реєстрації актів).
При цьому в акті на першому аркуші у верхньому лівому кутку зазначаються дата реєстрації акта перевірки та номер акта перевірки, який складається із порядкового номеру журналу реєстрації перевірок, коду структурного підрозділу, відповідального за проведення перевірки, коду за ЄДРПОУ суб'єкта господарювання.
Як вбачається з акту перевірки, він складений 18.11.2009 р. за № 3818/23-1/00727311, перші чотири цифри якого - порядковий номер журналу реєстрації перевірок, наступні три цифри - код структурного підрозділу відповідача, відповідального за проведення перевірки, а останні вісім цифр - код за ЄДРПОУ позивача.
При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач зробивши в податковому повідомленні-рішенні посилання на акт перевірки № 3818/231/00727311, фактично допустив технічну помилку, що не може слугувати підставою для скасування спірного податкового повідомлення-рішення.
Враховуючи, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення дотримано всіх обов'язкових вимог щодо форми податкового повідомлення-рішення, суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.
Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Чернівцізооветпромпостач" залишити без задоволення.
2. Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.02.2010 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2011 р. у справі 2а-501/10/2470 залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Нечитайло О.М. Судді: Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.