Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіВеденяпіна О.А.,

суддівЗайцева М.П.,Шведа Е.Ю.,

Масло І.В.,Швеця В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_6

до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

про визнання рішення незаконним,

ОСОБА_6 звернувся в суд з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія) про визнання незаконним рішення Комісії від 1 липня 2013 року № 336/бо-13, яким рекомендовано ОСОБА_7 для обрання на посаду судді Київського районного суду міста Одеси безстроково.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що при розгляді питання щодо рекомендації ОСОБА_7 для обрання на посаду судді Київського районного суду міста Одеси безстроково Комісією не враховано інформацію, описану ним у заяві від 2 червня 2013 року. Вважав, що в порушення норм права його не повідомлено про час і місце розгляду вищевказаного питання. ОСОБА_6 у позовній заяві зазначив, що ОСОБА_7 не міг бути рекомендованим для обрання на посаду судді безстроково через численні порушення законодавства, що вчинялися та вчиняються ним.

Позивач та його представник в судове засідання не прибули, у заяві від 28 жовтня 2013 року на адресу суду представник позивача позовні вимоги підтримав та просив розглянути справу за його відсутності.

У письмовому запереченні представник відповідача позовні вимоги не визнала та просила відмовити у задоволенні адміністративного позову. Зазначила, що Комісія, розглядаючи заяву кандидата ОСОБА_7 про рекомендування його для обрання на посаду судді безстроково, діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, прав та інтересів позивача не порушувала.

Представник відповідача подала до суду письмове клопотання про розгляд справи без її участі.

У зв'язку із зазначеним та відповідно до вимог статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю доповідача та дослідивши докази у справі, колегія суддів приходить до наступного. Указом Президента України від 13 листопада 2008 року № 1037/2008 (1037/2008) ОСОБА_7 призначено строком на п'ять років на посаду судді Суворовського районного суду міста Одеси. Указом Президента України від 2 квітня 2011 року № 345/2011 (345/2011) ОСОБА_7 переведено на роботу на посаді судді Київського районного суду міста Одеси у межах п'ятирічного строку.

9 квітня 2013 року ОСОБА_7 звернувся до Комісії з заявою, в якій просив рекомендувати його для обрання на посаду судді Київського районного суду міста Одеси безстроково. Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI (2453-17) (далі - Закон № 2453-VI (2453-17) ) регламентовано порядок розгляду питань про обрання кандидатів на посаду судді безстроково.

Частиною другою статті 74 Закону № 2453-VI передбачено, що суддя, строк повноважень якого закінчився, за його заявою має бути рекомендований Вищою кваліфікаційною комісією суддів України для обрання його Верховною Радою України на посаду судді безстроково, якщо відсутні визначені законом обставини, що перешкоджають цьому.

Частиною третьою статті 74 Закону № 2453-VI встановлено, що обрання на посаду судді безстроково здійснюється в такому порядку:

1) кандидат звертається з письмовою заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про рекомендування його для обрання на посаду судді безстроково;

2) Вища кваліфікаційна комісія суддів України повідомляє про підготовку матеріалів щодо кандидата на посаду судді безстроково на своєму офіційному веб-порталі та в офіційних засобах масової інформації;

3) Вища кваліфікаційна комісія суддів України перевіряє відомості про кандидата, враховує показники розгляду кандидатом справ;

4) Вища кваліфікаційна комісія суддів України приймає рішення про рекомендування чи відмову у рекомендуванні його для обрання на посаду судді безстроково і в разі рекомендування направляє відповідне подання до Верховної Ради України;

5) Верховна Рада України на підставі та в межах подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України приймає рішення про обрання на посаду судді безстроково в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини першої статті 75 Закону № 2453-VI кандидат на посаду судді безстроково не пізніше ніж за шість місяців до закінчення строку перебування на посаді судді звертається до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про рекомендування його для обрання на посаду судді безстроково.

Згідно з частиною другою статті 76 Закону № 2453-VI Вища кваліфікаційна комісія суддів України розглядає питання, пов'язані з обранням кандидата на посаду судді безстроково, не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку перебування його на посаді судді.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України здійснює перевірку дотримання кандидатом на посаду судді безстроково вимог статті 127 Конституції України, статей 53, 64 цього Закону, а також розглядає звернення громадян, громадських організацій, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо діяльності кандидата (частина третя статті 76 Закону № 2453-VI).

Частиною першою статті 77 Закону № 2453-VI передбачено, що рішення про рекомендування чи відмову у рекомендуванні кандидата для обрання на посаду судді безстроково приймається у присутності кандидата в порядку, встановленому Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, на засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та оголошується відразу після прийняття.

Вищевказані положення Закону № 2453-VI (2453-17) кореспондуються з Регламентом Комісії, зокрема, з розділом VIII, яким регулюється порядок розгляду питання про обрання на посаду судді безстроково.

Згідно з пунктом 8.11. Регламенту Комісії кандидат, вирішення заяви якого винесено на розгляд Комісії, повідомляється про дату, час і місце засідання Комісії в порядку, визначеному цим Регламентом.

Отже, Комісія зобов'язана повідомляти про дату, час і місце проведення засідання Комісії лише особу, щодо якої має розглядатися питання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено перевірку дотримання кандидатом на посаду судді безстроково вимог статті 127 Конституції України, статей 53, 64 Закону № 2453-VI, а також розглянуто звернення громадян ОСОБА_9 та ОСОБА_10, судді Київського районного суду міста Одеси Реви С.В. щодо діяльності кандидата на посаду судді ОСОБА_7 За результатами цієї перевірки Комісією не встановлено визначених законом обставин, які б могли перешкоджати рекомендуванню ОСОБА_7 для обрання на посаду судді безстроково.

1 липня 2013 року Комісія прийняла рішення № 336/бо-13 про рекомендування ОСОБА_7 для обрання на посаду судді Київського районного суду міста Одеси безстроково.

Слід зазначити, що згідно Рекомендації № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

З урахуванням тієї обставини, що оскаржуване рішення Комісії ґрунтується на дискреційних повноваженнях Комісії, суд не може втрутитись у внутрішню компетенцію відповідача.

Враховуючи вищевикладене та аналізуючи положення чинного законодавства України, зокрема стосовно порядку розгляду питання про обрання на посаду судді безстроково Комісією, суд приходить до висновку, що розгляд такого питання відносно ОСОБА_7 здійснено із додержанням процедури, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом не встановлено обставин порушення відповідачем прав, свобод та інтересів позивача.

Таким чином, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 158 - 163, 167, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_6 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання рішення незаконним відмовити повністю.

постанова є остаточною і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.