2а-1090/10/1070 Про стягнення коштів за здійснення діяльності з організації та проведення азартних ігор без наявності ліцензії - 22.10.2013 Прийняття

Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція в Київській області звернулась до суду з позовною заявою до Приватного підприємства "Шок" про стягнення коштів у сумі 6884735,00 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 09.11.2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2011 року у даній справі відмовлено у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29 січня 2009 року ДПА у Київській області була проведена перевірка відповідача з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої встановлено здійснення відповідачем діяльності з організації та проведення азартних ігор без наявності ліцензії, чим порушено п.29 ст. 9 Закону України від 01 червня 2000 року №1775-ІІІ "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (далі - Закон №1775-ІІІ (1775-14) ), а також невнесення до журналу персоніфікації фізичних осіб-відвідувачів гральних закладів відомостей про особу-гравця, чим порушено Порядок обліку доходів фізичних осіб у гральних закладах та персоніфікації таких осіб, затверджений наказом ДПА України від 20 жовтня 2003 року №494 (z1016-03) .

Суму виручки відповідача у розмірі 6884735,00 грн. податковий орган вважає коштами, які одержані без установлених законом підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до вимог п.29 ст. 9 Закону №1775-ІІІ ліцензуванню підлягають певні види господарської діяльності, зокрема, з організації та утримання тоталізаторів, гральних закладів, випуску та проведення лотерей. Законом України №2505-IV від 25 березня 2005 року (2505-15) "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (2285-15) та деяких інших законодавчих актів України" до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (1775-14) внесено зміни, зокрема, пункт 29 ст.9 доповнено словами "організація діяльності з проведення азартних ігор".

Як вбачається з довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, одним з видів діяльності за КВЕД для ПП "Шок" є азартні ігри та ігри на гроші.

Крім того, судами встановлено, що 29 січня 2009 року відповідачем до перевірки була надана ліцензія №133708 від 30 грудня 2004 року з організації та утримання грального закладу, видана Київською обласною державною адміністрацією. Однак, у ПП "Шок" була відсутня ліцензія на організацію діяльності з проведення азартних ігор, яка видається Міністерством фінансів України, у зв'язку з чим здійснення такої діяльності відповідачем в цей період порушує встановлений в державі правопорядок.

У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 року №1698 "Про затвердження переліку органів ліцензування" (1698-2000-п) органом ліцензування такого виду діяльності, як організація діяльності з проведення азартних ігор, є Міністерство фінансів України, а діяльності з організації та утримання тоталізаторів, гральних закладів - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації.

Аналіз вищенаведених законодавчих приписів дає підстави для висновку про те, що законодавством розмежовано такі види діяльності, як діяльність з організації та утримання гральних закладів та діяльність з організації та проведення азартних ігор, а тому наявність у відповідача ліцензії на право здійснення діяльності з організації та утримання гральних закладів не позбавляє останнього необхідності отримання ліцензії для здійснення діяльності з організації та проведення азартних ігор.

При цьому, суди дійшли обґрунтованого висновку, що доповнення переліку видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, новим пунктом щодо ліцензування діяльності з організації азартних ігор, не виключає з цього переліку діяльність з організації та утримання тоталізаторів і гральних закладів, не позбавляє відповідача можливості здійснювати таку діяльність, що підлягає ліцензуванню, а також не передбачає, що ліцензії, отримані до внесення відповідних змін до Закону №1775-ІІІ (1775-14) , втрачають чинність або підлягають заміні.

У відповідності до ст. 20 Закону №1775-ІІІ контроль за наявністю ліцензії у суб'єктів господарювання здійснюють спеціально уповноважений орган з питань ліцензування та інші органи виконавчої влади в межах їх повноважень шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Пунктом 4 ст. 10 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" передбачено здійснення державними податковими інспекціями, зокрема, у межах своїх повноважень контролю за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи.

Відповідно до ст. 22 Закону №1775-ІІІ до суб'єктів господарювання за провадження господарської діяльності без ліцензії застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, встановлених законом. Зазначені штрафи спрямовуються до Державного бюджету України. Рішення про стягнення штрафів приймаються органом, на який згідно з чинним законодавством покладено функції контролю за наявністю ліцензій.

Враховуючи вищенаведені норми законів, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування встановлена ст. 22 Закону №1775-ІІІ та передбачає застосування до суб'єкта господарювання за провадження господарської діяльності без ліцензії фінансових санкцій у вигляді штрафу, тому застосування відповідальності у вигляді стягнення в доход держави виручки, отриманої від здійснення діяльності з проведення азартних ігор без ліцензії, не ґрунтується на законі.

За таких обставин, суди дійшли вірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

Касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2011 року та постанову Київського окружного адміністративного суду від 09.11.2010 року по справі № 2-а-1090/10/1070 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.