2а-0570/636/2011 Про припинення юридичної особи - 15.10.2013 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Краматорську на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011 року та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08.02.2011 року по справі № 2а-0570/636/2011 за позовом Державної податкової інспекції у місті Краматорську до Краматорської міської організації ліберальної партії України про припинення юридичної особи, -

В січні 2011 року Державна податкова інспекція у м. Краматорську Донецької області звернулась до суду з позовом до Краматорської міської організації ліберальної партії України про припинення юридичної особи

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08.02.2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить рішення окружного та апеляційного адміністративних судів скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами норм матеріального права та прийняття судових рішень без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Краматорська міська організація ліберальної партії України зареєстрована на підставі рішення виконавчого комітету Краматорської міської ради від 03.04.1996 року № 190Р, про що видано Свідоцтво про реєстрацію від 03.04.1996 року № 24. Відповідно до Довідки про взяття на облік платника податків від 21.10.2010 року № 397/10/29-014-13, виданою ДПІ в м. Краматорську, відповідач на податковому обліку знаходиться з 04.06.1996 року.

Відповідно до акту "Про ненадання звітності" від 20.12.2010 року № 108/15-1-24167791, відповідач не надає звітності до податкового органу з моменту реєстрації.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що спеціальним діючим законодавством не передбачена можливість у спосіб, обраний позивачем, припинити громадську організацію.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що вказані висновки судів не можна вважати такими, що зроблені на підставі повно та всебічно досліджених встановлених фактичних обставин справи.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 14 Закону України "Про об'єднання громадян", у випадку реєстрації об'єднання громадян набуває статус юридичної особи.

Дані реєстрації включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців шляхом внесення відповідного запису в порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

З огляду на викладене, норми Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (755-15) є загальними відносно спеціальних норм Закону України "Про об'єднання громадян" (2460-12) , які регулюють питання реєстрації об'єднання громадян, їх ліквідації і не суперечать загальним нормам.

У зв'язку з цим, залежно від підстав припинення об'єднання громадян застосуванню підлягають відповідно норми Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (755-15) чи Закону України "Про об'єднання громадян" (2460-12) .

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, згідно п. 17 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", органи державної податкової служби мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Компетенція органів державної податкової служби поширюється на відносини у сфері оподаткування.

Відтак, органи державної податкової служби можуть звертатися до суду, зокрема, з позовом про ухвалення судового рішення щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках коли податкові органи діють на реалізацію своєї владної компетенції.

Відповідно до ч.2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Правовий аналіз наведених законодавчих положень у їх сукупності свідчить на користь висновку, що органи податкової служби наділені правом звернення до суду з позовом про припинення об'єднання громадян, яке у розумінні абз. 2 ст. 1 Закону України "Про об'єднання громадян" відповідно до цього Закону визнається політичною партією або громадською організацією, за неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Однак, суди попередніх інстанції розглядаючи справу, не надали належної правової оцінки доводам податкового органу про те, що відповідач в порушення п.1.2 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" звітність до податкового органу не подає з моменту реєстрації.

Не встановлення та ненадання правової оцінки обставинам, які мають суттєве значення у справі, виключає можливість для висновку суду касаційної інстанції щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору.

Таким чином, суди обох інстанцій дали передчасну юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалені ними судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

Відповідно до п. 2 ст. 227 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, ухвала та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Краматорську задовольнити частково.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011 року та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08.02.2011 року по справі № 2а-0570/636/2011 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.