2а/2370/4958/12 Про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість - 09.10.2013 Прийняття

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби (далі - ДПІ)

на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17.01.2013

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2013

у справі № 2а/2370/4958/2012

за позовом приватного сервісного підприємства "Ньютон" (далі - Підприємство)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 17.01.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2013, позов задоволено повністю; скасовано податкові повідомлення-рішення від 28.08.2012 № 0004032301 та № 0004042301.

Судові рішення по справі мотивовано тим, що Підприємством дотримано законодавчо встановлені умови формування податкового кредиту та валових витрат, тоді як податковою інспекцією не доведено існування обставин, з якими чинне законодавство пов'язує необґрунтованість податкової вигоди.

Посилаючись на невідповідність висновків судів положенням чинного податкового законодавства (зокрема, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) ) та на неповноту встановлення ними обставин справи, ДПІ подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати прийняті у справі судові акти та відмовити у позові. Зокрема, заявник касаційної скарги зазначає, що матеріалами справи не підтверджується факт поставки позивачеві ремонтно-будівельних робіт саме приватним підприємством "Інтерагро-форум" (далі - ПП "Інтерагро-форум").

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог з урахуванням такого.

Як встановили суди за наслідками дослідження наявних у матеріалах справи документів, ДПІ було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Підприємства щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП "Інтерагро-форум", за період з 01.04.2010 по 30.06.2012.

За наслідками цієї перевірки податковим органом було складено акт від 16.08.2012 № 185/22-11/24354040 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.08.2012 № 0004042301, за яким позивачеві донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 600 000 грн. із застосуванням 150 000 грн. штрафних санкцій, а також податкове повідомлення-рішення від 28.08.2013 № 0004032301, згідно з яким Підприємству збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1 036 055 грн. (у тому числі 828 844 грн. за основним платежем та 207 211 грн. за штрафними санкціями).

Правова позиція податкового органу, покладена в основу зазначеного донарахування податку на додану вартість, полягає у тому, що позивач незаконно включив до податкового кредиту суми ПДВ, пред'явлені названим постачальником у ціні поставлених ремонтно-будівельних робіт.

При цьому відповідач посилається на те, що спірні операції мали фіктивний характер з огляду на протиправний характер діяльності ПП "Інтерагро-форум", яке не має основних фондів та трудових ресурсів, об'єктивно необхідних для виконання розглядуваних операцій з поставки підрядних робіт та зареєстровано на підставну особу, яку було притягнуто до кримінальної відповідальності згідно з вироком суду за вчинення злочинів, передбачених статтями 205 (фіктивне підприємництво) та 358 (підробка документів) Кримінального кодексу України (2341-14) .

Наведені обставини було розцінено відповідачем як доказ складення платником пакету документів для отримання необґрунтованої податкової вигоди, позаяк застосований позивачем механізм господарсько-правових правовідносин з діяльності ПП "Інтерагро-форум" створює лише видимість руху активів без реальних економічних змін майнового стану у процесі здійснення фактичної господарської діяльності.

Крім того, висновок про безтоварний характер розглядуваних господарських операцій був покладений податковим органом в основу висновку про безоплатне отримання Підприємством у перевіреному періоді підрядних робіт, вартість яких у загальній сумі 3 600 000 грн. мала бути включена Підприємством до складу оподатковуваного доходу в порядку підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Як випливає з визначення, що міститься у пункті 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (який діяв на час укладення та виконання договору підряду від 05.07.2010 № 5/7/10, укладеного Підприємством та ПП "Інтерагро-Форум") податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 названого Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

З наведених законодавчих положень вбачається, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

У справі, що переглядається, суди встановили, що 05.07.2010 позивач (замовник) уклав з ПП "Інтерагро-Форум" (підрядник) договір підряду, умовами яких передбачалося виконання підрядником робіт по улаштуванню промислової бетонної підлоги на об'єктах Підприємства.

На підтвердження виконання зазначених ремонтно-будівельних робіт Підприємством подано акти приймання виконання підрядних робіт за типовою формою № КБ-2в, довідки про вартість виконаних робіт та витрат за формою № КБ-3, відомості витрачених ресурсів витрат підрядника, податкові накладні, рахунки-фактури, робочий проект та креслення. Зазначені документи містять необхідні для цілей оподаткування відомості щодо переліку робіт, виконаних названим постачальником та їх вартість.

Суди перевірили наявність у цього контрагента ліцензії на право здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.

Посилання ДПІ на наявність ознак анонімної структури у діяльності ПП "Інтерагро-Форум" у даному разі не можуть розглядатися як доказ безтоварності розглядуваних операцій, позаяк стосуються правопорушень, допущених цим контрагентом, тобто третьою особою, а відтак не можуть розглядатися як свідчення недобросовісності позивача.

Твердження податкової інспекції про відсутність у названого постачальника об'єктивної можливості для виконання поставки підрядних в силу відсутності основних засобів та робочого персоналу також не спростовують висновків судів, покладених в основу прийняття рішень зі спору. Адже укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка робіт постачальником. До того ж, податкова інспекція не довела неможливості виконання спірним постачальником розглядуваних ремонтно-будівельних наявними у нього силами та засобами.

Що ж стосується посилання ДПІ на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.07.2012 у кримінальній справі № 1/586-11 по обвинуваченню керівника ПП "Інтерагро-форум" ОСОБА_3 у створенні фіктивного суб'єкта господарювання та у підробці документів, то слід зазначити, що відповідно до частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, наведена процесуальна норма встановлює обов'язковість для врахування адміністративним судом фактів, наведених у вироку, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Однак у кримінальній справі № 1/586-11 правовідносини позивача та ПП "Інтерагро-форум" у рамках діяльності останнього не досліджувалися; у зазначеному вироку не встановлено фактів вчинення ОСОБА_3 дій щодо створення схеми для мінімізації податкових зобов'язань та отримання необґрунтованої податкової вигоди за участю Підприємства.

У той же час фіктивність реєстрації ПП "Інтерагро-форум" не означає автоматичної фіктивності усіх правочинів, укладених цим суб'єктом господарювання, та не може розглядатися як доказ безтоварності усіх без виключення здійснюваних ним господарських операцій.

Слід зазначити, що недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, однак такі докази на порушення вимог частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не представлено, реальність виконання господарських операцій, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, не спростовано.

А відтак не можна погодитися і з наданою податковим органом кваліфікацією про безоплатний характер спірних підрядних робіт, що спростовує посилання ДПІ на необхідність відображення Підприємством вартості цих робіт у складі валового доходу.

За таких обставин висновок судових інстанцій про дотримання Підприємством необхідних умов для формування податкового кредиту та про відсутність у податкового органу підстав для здійснення оспорюваних донарахувань відповідає наявним у справі доказам.

Доводи касаційної скарги досліджувалися у судах першої та апеляційної інстанцій, цим доводам було надано належну правову оцінку, а їх повторне заявлення у суді касаційної інстанції спрямоване на переоцінку висновків судів про належне документальне підтвердження господарських операцій. В силу ж частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями переоцінювати обставини, установлені судами в результаті всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження доказів по справі.

Порушення норм матеріального чи процесуального права, які є підставою для скасування оскаржуваних рішень попередніх судових інстанцій, судом касаційної інстанції не встановлені.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

Касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17.01.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2013 у справі № 2а/2370/4958/2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.