808/2360/13-а Про визнання протиправними дій посадових осіб та визнання недійсними податкових повідомлень-рішень з податку на прибуток та податку на додану вартість - 11.09.2013 Прийняття

до Головного державного податкового ревізора-інспектора відділу податкового контролю фізичних осіб Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби Кондратенко Ю.О. (далі - відповідач-1),

до начальника Управління податкового контролю фізичних осіб Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби Морозовського М.В. (далі - відповідач-2)

та Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби (далі - відповідач-3, Бердянська ОДПІ)

про визнання протиправними дій посадових осіб та визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ТОВ "Агрофірма "Нива-плюс" звернулось у лютому 2013 до суду з адміністративним позовом до відповідачів, в якому просило: визнати протиправними дії відповідача-1 та відповідача-2, які полягають у складанні незаконного акту позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року № 013/22-11/32263039 від 26.04.2012 року, яким позивачу були визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість; визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача-3 № 0002120153 від 15.05.2012 року з податку на додану вартість на суму 5 138 301 грн., № 0002130153 від 15.05.2012 року щодо зменшення від'ємного значення ПДВ на суму 51 922 грн., № 0017210151 від 15.05.2012 року з податку на прибуток у розмірі 3 962 612,75 грн.; стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по справі.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.04.2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2013 року, у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідач-3 в своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Відповідач-1 та відповідач-2 заяви про приєднання до касаційної скарги відповідача-1 або заперечень на касаційну скаргу до суду не надали.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинство України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справ, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що уповноваженими фахівцями податкового органу проведена виїзна позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складений акт № 013/22-11/32263039 від 26.04.2012 року.

В акті перевірки вчинено записи про отримання доходу по операціям із реалізації зернових, вартість яких не включається до складу виручки від реалізації продукції власного виробництва, та, відповідно, неправомірне використання спеціального режиму оподаткування, передбаченого законодавством для сільськогосподарських товаровиробників.

За позицією фахівців контролюючого органу: об'єктом оподаткування податком для сільськогосподарських товаровиробників є площа сільськогосподарських угідь, що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди; право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди та його державної реєстрації; в ході перевірки встановлена відсутність укладених договорів оренди використаних земельних ділянок.

Отже, позивачем отримані доходи по операціям із реалізації зернових, вартість яких не включається до складу виручки від реалізації продукції власного виробництва.

У зв'язку з тим, що підприємство має питому вагу сільськогосподарської продукції в її загальному обсязі менше 50%, ТОВ "Агрофірма "Нива-плюс" повинно сплачувати податок прибуток та податок на додану вартість на загальних підставах.

Крім того, перевіркою встановлено порушення пункту 5.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, в редакції Закону № 283/97-ВР від 22.05.1997 року (283/97-ВР) , а також нецільове використання коштів зі спеціального рахунку.

На підставі акту перевірки, керівником контролюючого органу 15.05.2012 року прийняті повідомлення-рішення № 0017210151, № 0002120153, № 0002130153.

Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України ТОВ "Агрофірма "Нива-плюс" визначено суми податкових зобов'язань за платежами: 3011021080, податок на прибуток, у розмірі - 3 927 015,00 грн. за основним платежем та 35 597,75 грн. штрафні (фінансові) санкції; 3014010180, податок на додану вартість, у розмірі - 4 720 612,75 грн. за основним платежем та 417 688,25 грн. штрафні (фінансові) санкції; зменшено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування за платежем - податок на додану вартість, на загальну суму 51 922,00 грн. за грудень 2011 року; відповідно.

Суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір по суті та відмовляючи в задоволені позовних вимог, з висновками яких погоджується суд касаційної інстанції, виходили з наступного.

Суди попередніх інстанцій зазначили, що за позицією позивача, визначення суми податкового зобов'язання ґрунтується на незаконних висновках Головного Державного податкового ревізора-інспектора відділу податкового контролю фізичних осіб Бердянської об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби Кондратенко Ю.О. та Начальника Управління податкового контролю Бердянської об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби Морозовський М.В.

Проте, судами вірно зазначено, що перевірка щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є способом здійснення податкового контролю. Органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Обмеження, перш за все, стосуються підстав проведення перевірок платників податків, відсутності яких (підстав) заявник апеляційної скарги не доводить.

Судами встановлено, що перевірку ТОВ "Агрофірма "Нива-плюс" здійснено уповноваженими на те фахівцями Головним Державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю фізичних осіб Кондратенко Ю.О. та Начальником Управління податкового контролю Бердянської об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби Морозовський М.В., на підставі відповідних направлень.

Акт перевірки є службовим документом, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Подання письмових заперечень до акту перевірки є невід'ємним правом платника податків, гарантованим пунктом 17.1.6 Податкового кодексу України (2755-17) .

Процедуру надання письмових заперечень до акту податкової перевірки встановлено також пунктом 86.7 Податкового кодексу України (2755-17) , а також Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Платник має право надати не тільки письмові заперечення, а ще й документи, визначені в акті перевірки як відсутні. Згідно з абзацом другим 2 пункту 44.7 Податкового кодексу України (2755-17) документи можна подати до органу ДПС протягом п'яти днів із дня отримання акта.

Отримані заперечення розглядаються органом ДПС протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, не досліджених під час перевірки та зазначених у зауваженнях), і платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 Податкового кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Платник, його уповноважена особа та/або представник мають право брати участь у розгляді своїх заперечень в органі ДПС.

Згідно з пунктом 6 Розділу IV Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984 (z0034-11) , заперечення можуть бути винесені на розгляд постійної комісії з розгляду спірних питань при органі ДПС.

Надання (надсилання) письмової відповіді платнику на його заперечення - неодмінна умова для прийняття ППР.

Отже, судами попередніх інстанцій встановлено, що службовці Кондратенко Ю.О. та Морозовський М.В. діяли від контролюючого органу, в межах повноважень контролюючого органу, та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України. Жодних обставин для визнання протиправними дій саме посадових осіб, які, на думку заявника, полягають у складанні незаконного акту позапланової перевірки, ТОВ "Агрофірма "Нива-плюс" не наведено. Та, як наслідок, за цих обставин, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень.

Крім того, судами попередніх інстанцій щодо обґрунтованості визначення суми податкових зобов'язань, з якими погоджується колегія суддів касаційної інстанції, зазначене, що неправомірне використання спеціального режиму оподаткування, передбаченого законодавством для сільськогосподарських товаровиробників, були предметом самостійного судового розгляду в адміністративній справі № 0870/6461/12.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які б могли б призвести до скасування оскаржуваних рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 167, 220- 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Нива-плюс" - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03.04.2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2013 року у справі № 808/2360/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.