Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді суддів:Тракало В.В., Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 2 березня 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до тимчасово виконуючого обов'язки Голови атестаційної комісії військової частини А-1743 Персика Володимира Валентиновича, Голови атестаційної комісії військової частини А-2542 про визнання нечинними протоколів, визнання протиправними дій, визнання нечинним та скасування акту,

У січні 2011 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідачів. Просив визнати нечинними протоколи ведення перебігу атестації з інформацією на ім'я ОСОБА_4 від 8 листопада 2010 року, визнати неправомірними дії відповідачів в ході прийняття рішення, викладеного в атестації на ім'я ОСОБА_4 від 8 листопада 2010 року та такими, що були прийняті з грубим порушенням діючих загальновпроваджених процесуальних норм, визнати нечинним та скасувати акт атестації на ім'я ОСОБА_4 від 8 листопада 2010 року та притягнути відповідачів до адміністративної відповідальності.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 2 березня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2011 року, відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про поновлення строку звернення до адміністративного суду та залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_4 про визнання нечинними протоколів, протиправними дій, визнання нечинним та скасування акту від 8 листопада 2010 року.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про поновлення строків звернення до суду.

Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно вимог частин 2 та 3 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Судами встановлено, що згідно висновку атестації від 8 листопада 2010 року позивач займаній посаді не відповідає та його рекомендовано звільнити з військової служби у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту. Із даним висновком атестації позивач ознайомлений 8 листопада 2010 року, про що свідчить його підпис на вказаному акті атестації.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, обґрунтовано виходив з того, що позивач звернувшись до суду 17 січня 2011 року пропустив встановлений ст. 99 КАС України місячний строк звернення до суду, оскільки з висновком атестації він був ознайомлений 8 листопада 2010 року.

За таких обставин, коли позивачем пропущено встановлений ст. 99 КАС України строк звернення до адміністративного суду та позивачем не доведено поважних причин пропуску цього строку, колегія суддів приходить до висновку, що судами попередніх інстанцій на підставі ст. 100 КАС України обґрунтовано залишено позовну заяву без розгляду.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, викладених у судових рішеннях.

Відповідно до вимог частини 1 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами статті 224 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Тому колегія суддів, перевіривши у межах доводів касаційної скарги правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 2 березня 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2011 року - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.