Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді суддів:Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Крюківської районної ради м. Кременчука Полтавської області, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої суми щорічної разової допомоги до 5 травня за касаційною скаргою Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області на постанову Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05 грудня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2012 року,

В серпні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Крюківської районної ради м. Кременчука Полтавської області, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо виплати йому не в повному обсязі щорічно до 5 травня разової грошової допомоги (далі також грошова допомога) за 2007 - 2011 роки, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому недоплачену грошову допомогу за 2007 - 2011 роки. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 послався на те, що відповідно до статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон № 3551-XII (3551-12) ) йому як учаснику бойових дій щорічно до 5 травня має виплачуватись грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Позивач зазначав, що в порушення цієї норми закону та всупереч Конституції України (254к/96-ВР) , відповідачем було здійснено виплату грошової допомоги за 2007 - 2011 роки у менших розмірах.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07 листопада 2011 року залучено Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області до участі в справі в якості співвідповідача.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05 грудня 2011 року залишено без розгляду позовні вимоги ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Крюківської районної ради м. Кременчука Полтавської області, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої суми щорічної разової допомоги до 5 травня відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині перерахунку та виплати допомоги за період з 06 травня 2007 року по 03 лютого 2011 року включно.

Постановою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05 грудня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2012 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_4 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік в розмірі, передбаченому ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Зобов'язано Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області перерахувати та виплатити ОСОБА_4 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2011 рік відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням проведених виплат. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та закрити провадження у справі.

Перевіривши доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 є учасником бойових дій та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) та "Про жертви нацистських переслідувань" (1584-14) від 04 квітня 2011 року № 341 (341-2011-п) отримав грошову допомогу за 2011 рік в розмірі 460 грн.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтовано виходив з того, що при визначенні розміру разової грошової допомоги до 5 травня позивачеві застосуванню підлягає стаття 12 Закону № 3551-XII, а не постанова Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2011 року № 341 (341-2011-п) , на підставі якої була нарахована та виплачена грошова допомога, оскільки остання істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя статті 22 Конституції України).

Правовий статус ветеранів війни визначено Законом № 3551-XII (3551-12) , статтею 12 якого передбачено пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них.

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону № 3551-XII щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Частиною третьою статті 2 Закону № 3551-XII встановлено, що нормативні акти органів державної влади і органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.

Підпунктом 1 пункту 20 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI (107-17) (далі - Закон № 107-VI (107-17) ) частину п'яту статті 12 Закону № 3551-XII викладено в новій редакції (чинній з 1 січня 2008 року), відповідно до якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Конституційний Суд України Рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) положення, зокрема, пункту 20 розділу II Закону № 107-VI (107-17) визнав такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними).

Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 23 грудня 2010 року № 2857-VI (2857-17) будь-яких змін до статті 12 Закону № 3551-ХІІ, які б зменшували розмір виплат, не вносилось.

Проте, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) та "Про жертви нацистських переслідувань" (1584-14) від 04 квітня 2011 року № 341 (341-2011-п) , якою керувався Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області при нарахуванні та виплаті позивачеві разової грошової допомоги до 5 травня у 2011 році її розмір склав 460 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України (254к/96-ВР) , закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відтак, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що при вирішенні цього спору застосуванню підлягає саме Закон № 3551-ХІІ (3551-12) , а не постанова Кабінету Міністрів України "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) та "Про жертви нацистських переслідувань" (1584-14) від 04 квітня 2011 року № 341 (341-2011-п) .

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального та процесуального права. Оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а тому підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За таких обставин, оскаржувані судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05 грудня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

З оригіналом згідно помічник судді Н.В. МостоваЯ.Л. Іваненко М.І. Мойсюк В.В. Тракало