Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді суддів:Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про зобов'язання здійснити перерахунок, нарахування та виплату недоплаченої щорічної допомоги до 5 травня за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року,

У вересні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, в якому просив визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради щодо відмови у виплаті йому в повному обсязі разової грошової допомоги до 5 травня (далі також грошова допомога) за 2011 рік, зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради зробити перерахунок, а Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області нарахувати та виплатити йому грошову допомогу до 5 травня за 2011 рік як учаснику бойових дій в сумі 3360 грн.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 послався на те, що відповідно до Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) (далі - Закон № 3551-XII (3551-12) ) йому як учаснику бойових дій щорічно до 5 травня має виплачуватись грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Позивач зазначав, що в порушення цієї норми закону та всупереч Конституції України (254к/96-ВР) , відповідачем було здійснено виплату грошової допомоги за 2011 рік у менших розмірах.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 18 січня 2012 року позов задоволено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про часткове задоволення адміністративного позову. Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради та Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області щодо нарахування та невиплати ОСОБА_4 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік у відповідності до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради здійснити перерахунок, а Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області - нарахування та виплату ОСОБА_4 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленому ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 є учасником бойових дій та в 2011 році отримав грошову допомогу в розмірі 460 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) та "Про жертви нацистських переслідувань" (1584-14) від 04 квітня 2011 року № 341 (341-2011-п) (далі також постанова Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2011 року № 341 (341-2011-п) ).

Частково задовольняючи адміністративний позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що при визначенні розміру разової грошової допомоги до 5 травня позивачеві, застосуванню підлягає стаття 12 Закону № 3551-XII, а не постанова Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2011 року № 341, на підставі якої була нарахована та виплачена грошова допомога, оскільки остання істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя статті 22 Конституції України).

Правовий статус ветеранів війни визначено Законом № 3551-XII (3551-12) , статтею 12 якого передбачено пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них.

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону № 3551-XII щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Частиною третьою статті 2 Закону № 3551-XII встановлено, що нормативні акти органів державної влади і органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.

Підпунктом 1 пункту 20 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI (107-17) (далі - Закон № 107-VI (107-17) ) частину п'яту статті 12 Закону № 3551-XII викладено в новій редакції (чинній з 1 січня 2008 року), відповідно до якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Конституційний Суд України Рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) положення, зокрема, пункту 20 розділу II Закону № 107-VI (107-17) визнав такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними).

Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 23 грудня 2010 року № 2857-VI (2857-17) будь-яких змін до статті 12 Закону № 3551-ХІІ, які б зменшували розмір виплат, не вносилось.

Проте, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) та "Про жертви нацистських переслідувань" (1584-14) від 04 квітня 2011 року № 341 (341-2011-п) , якою керувався відповідач при нарахуванні та виплаті позивачеві разової грошової допомоги до 5 травня у 2011 році її розмір склав 460 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України (254к/96-ВР) , закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відтак, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що при вирішенні цього спору застосуванню підлягає саме Закон № 3551-ХІІ (3551-12) , а не постанова Кабінету Міністрів України "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) та "Про жертви нацистських переслідувань" (1584-14) від 04 квітня 2011 року № 341 (341-2011-п) .

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи даний спір, суд апеляційної інстанції дав правильну правову оцінку обставинам у справі та прийшов до обґрунтованого висновку про порушення прав позивача при виплаті йому одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік.

Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Тому колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

З оригіналом згідно помічник судді Н.В. МостоваЯ.Л. Іваненко М.І. Мойсюк В.В. Тракало