Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді суддів:Тракало В.В., Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 травня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання дій протиправними та скасування наказів,

У березні 2011 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про визнання дій протиправними, скасування наказів про преміювання працівників та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30 травня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2011 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з грудня 2008 року по січень 2010 року проходив службу на посаді старшого оперуповноваженого відділення протидії схемам ухилення від податків оперативного відділу головного відділу податкової міліції Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку.

Згідно наказу начальника Державної податкової адміністрації в Луганської області від 19 січня 2010 року №14-о підполковника податкової міліції старшого оперуповноваженого відділення протидії схемам ухилення від податків оперативного відділу головного відділу податкової міліції Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку ОСОБА_4 звільнено з податкової міліції у відставку Збройних Сил України за пунктом 65 підпункту "б" (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Згідно довідки Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку від 20 січня 2010 року №13/05-47 посадовий оклад позивача становив 1117 грн. 00 коп., оклад за спеціальне звання - 130 грн., відсоткова надбавка за вислугу років 30% - 374 грн. 10 коп. та додаткові види його грошового забезпечення за період з 1 грудня 2008 року по 31 грудня 2009 року складали 19894 грн. 40 коп.

Згідно вказаної довідки позивачу за період з грудня 2008 року по січень 2010 року була виплачена щомісячна премія в сумі 6992,87 грн., а саме: у лютому 2009 року виплачена премія за грудень 2008 року в сумі 421,67 грн.(37,75%); у березні 2009 року премія не виплачувалась; у квітні 2009 року виплачена премія за січень 2009 року в сумі 226,75 грн.(20,30%); у травні 2009 року виплачена премія за лютий 2009 року в сумі 1073,10 грн.(96,07%); у червні 2009 року виплачена премія за березень 2009 року в сумі 1056,79 грн.(94,61%); у липні 2009 року виплачена премія за квітень 2009 року в сумі 205,81 грн.(128,98%);у серпні 2009 року виплачена премія за травень 2009 року в сумі 192,47 грн.(90,50%); у вересні 2009 року виплачена премія за червень 2009 року в сумі 812,30 грн.(63,66%); у жовтні 2009 року виплачена премія за липень 2009 року в сумі 862,95грн. (75,39%) та за серпень 2009 року в сумі 839,76 грн.(75,18%); у листопаді 2009 року виплачена премія за вересень 2009 року в сумі 619,26грн. (55,44%); у грудні 2009 року виплачена премія за жовтень 2009 року в сумі 387,72грн. (44,92%) та за листопад 2009 року в сумі 294,29 грн.(42,56%); у січні 2010 року виплачена премія за грудень 2009 року в сумі 537,84 грн.(48,15%).

Суть спірних правовідносин полягає у вирішення питання щодо правомірності видання наказів про преміювання начальником податкового органу у вищевказаних розмірах.

Підпунктом 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" від 9 березня 2006 року № 268 (268-2006-п) (далі - Постанова № 268) передбачено, що керівникам органів, зазначених у пункті 1 цієї постанови, надано право у межах затвердженого фонду оплати праці здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також до державних і професійних свят та ювілейних дат у 2006 році в межах коштів, передбачених на преміювання у кошторисі відповідного органу, та економії коштів на оплату праці, а починаючи з 1 січня 2007 року - у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.

Конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у положенні про преміювання відповідного органу.

Згідно з пунктом 8 Постанови № 268 (268-2006-п) видатки, пов'язані з набранням чинності цією постановою, здійснюються в межах асигнувань на оплату праці, затверджених у кошторисах на утримання відповідних органів.

Відповідно до підпунктів 1.2., 1.3 Положення про преміювання працівників Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку (далі - Положення) преміювання працівників Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку здійснюється відповідно до вимог пункту 2 Постанови №268 (268-2006-п) за наказом Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку. Преміювання працівників ДПІ проводиться щомісячно відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи.

Згідно з підпунктами 2.1 та 2.2 Положення фонд преміювання утворюється у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів працівників та економії фонду оплати праці. Видатки на преміювання передбачаються в загальному фонді оплати праці, затвердженому кошторисом.

Пунктом 4.6 Положення премії працівникам Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку може зменшуватися і в інших випадках за рішенням начальника ДПІ, у тому числі як захід дисциплінарної відповідальності та на підставі доповідних записок керівників структурних підрозділів ДПІ та організаційно-розпорядчого сектору.

Згідно п.п.5.4 Положення розмір премії працівникам ДПІ може бути збільшено або зменшено за рішенням начальника Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку на підставі обґрунтованих пропозицій, викладених у службових записках начальників структурних підрозділів, які погоджуються першим заступником (заступником) начальника ДПІ відповідно до розподілу обов'язків по керівництву роботою структурних підрозділів ДПІ.

Вирішуючи спір суди попередніх інстанцій виходили з того, що згідно вимог вказаного Положення пропозиції керівників про преміювання працівників структурних підрозділів подаються до сектору економічного аналізу та прогнозування, який в свою чергу подає на розгляд начальнику ДПІ пропозиції керівників про преміювання працівників структурних підрозділів одночасно з загальним розрахунком розміру премії по ДПІ, фінансовий відділ, на підставі отриманої від начальника резолюції та розрахунків, готує проект наказу про преміювання працівників та подає на розгляд начальнику ДПІ. При цьому п.6.8 Положення про преміювання встановлює, що 10 відсотків від суми фонду преміювання може залишитися у розпорядженні начальника ДПІ для стимулювання працівників, що забезпечили вагомий особистий внесок у загальні результати роботи за звітний місяць.

При цьому, первісний розмір премії позивачу встановлено відповідно до вимог Положення про преміювання працівників Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку, а саме: рішеннями начальника Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку на підставі пропозицій, викладених у службових записках начальника ГВПМ ДПІ у м. Сєвєродонецьку, за погодженням першого заступника начальника ДПІ.

Отже, остаточне рішення про розмір преміювання кожного працівника приймає саме керівник Державної податкової інспекції.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку, що виплата позивачу премій здійснювалась відповідно до вимог чинного законодавства, з урахуванням вимог Постанови № 268, наказів Державної податкової адміністрації в Луганській області від 30 травня 2008 року № 256, від 31 травня 2008 року № 257, від 25 липня 2008 року № 357 та наказів Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку.

Доводи касаційної скарги не ґрунтуються на законі та матеріалах справи, і не спростовують висновків судів, викладених у судових рішеннях.

Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Доводи касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на законі. Оскаржувані судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 травня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2011 року - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.