ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"10" вересня 2013 р. м. Київ К/800/8229/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді суддів:Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області до Відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції, третя особа - Приватне підприємство "Азовагропром" про зняття арешту з майна за касаційною скаргою Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 липня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2012 року,
в с т а н о в и л а :
В липні 2010 року Бердянська об'єднана державна податкова інспекція Запорізької області звернулась до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції, третя особа - Приватне підприємство "Азовагропром" про зняття арешту з майна третьої особи, накладеного постановами відповідача №639711 від 26 січня 2009 року, №679849 від 11 березня 2009 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 липня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2012 року, відмовлено в задоволенні позову.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте, оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають вказаним вимогам закону.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що реєстрації позивачем 22 квітня 2009 року у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна податкової застави передують записи про реєстрацію відповідачем обтяжень від 27 січня 2009 року та від 11 березня 2009 року, відносно яких позивач пріоритету не має; позивачем не наведено обгрунтованих підстав для оформлення податкової застави рухомого майна Приватного підприємства "Азовагропром"; позивачем не надано до суду повного зворотного боку облікової картки платника за 2010 рік та 2011 рік, що позбавляє суд можливості перевірити чи погашена заборгованість у повному обсязі чи ні; позивачем в порушення норм права безпідставно поширено право податкової застави на активи Приватного підприємства "Азовагропром" без врахування суми його податкового боргу; позивачем не враховані факти часткового перерахування Приватним підприємством "Азовагропром" до бюджету сум податкового зобов'язання, що є підставою звільнення активів платника податків з податкової застави.
Проте, зазначені висновки судів не відповідають фактичним обставинам справи та предмету адміністративного позову.
Так, судами попередніх інстанцій було встановлено, що податковим керуючим складено акти опису активів Приватного підприємства "Азовагропром", на які поширюється право податкової застави від 24 листопада 2008 року, від 21 квітня 2009 року та зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна публічне обтяження 10 квітня 2008 року за №6990240 та 22 квітня 2009 року за №8661663. Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №8401247 від 27 січня 2009 року та №8534463 від 11 березня 2009 року вбачається, що 13 вересня 2010 року на рухоме майно Приватного підприємства "Азовагропром" Відділом державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області було накладено арешт згідно постанови про арешт майна боржника та оголошено заборону його відчуження.
При цьому, в обґрунтування позовних вимог позивач посилався на ст. ст. 37, 38, 39 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", відповідно до положень яких податкова застава відноситься до публічних обтяжень; зареєстровані публічні обтяження не мають пріоритету над обтяженнями того ж рухомого майна, які були зареєстровані раніше моменту реєстрації публічного обтяження, а також обтяженнями, які мають вищий пріоритет згідно з правилами, встановленими розділом III цього Закону.
Оскільки, відповідно до статті 14 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями і пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом, а позивачем обтяження рухомого майна було зареєстровано раніше, аніж відповідачем, то обтяження податкового органу має вищий пріоритет над обтяженням, накладеним органом державної виконавчої служби.
Відтак, змістом позовних вимог в даній справі є з'ясування правомірності накладення арешту на рухоме майно третьої особи та оголошення заборони на його відчуження постановами відповідача №8401247 від 27 січня 2009 року та №8534463 від 11 березня 2009 року в контексті положень Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (1255-15)
, в той час, як предметом дослідження судами попередніх інстанцій фактично було встановлення правомірності поширення позивачем на активи Приватного підприємства "Азовагропром" податкової застави.
При цьому, третьою особою акти опису активів Приватного підприємства "Азовагропром", на які поширюється право податкової застави від 24 листопада 2008 року та від 21 квітня 2009 року, що складені податковим керуючим та зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна публічне обтяження 10 квітня 2008 року за №6990240 та 22 квітня 2009 року за №8661663, в судовому порядку не оскаржувались.
Згідно з ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Частиною 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
За таких обставин, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій допущено порушення норм процесуального права, зокрема статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області задовольнити частково.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 липня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2012 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді:
З оригіналом згідно помічник судді Н.В. Мостова Я.Л. Іваненко М.І. Мойсюк В.В. Тракало