Суддя Вищого адміністративного суду України Швед Е.Ю., вирішуючи питання про прийняття позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої ради юстиції про відміну ухвали Вищої ради юстиції від 07 лютого 2007 року та зобов'язання вчинити певні дії, -

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративними позовом до Вищої ради юстиції, в якому просить відмінити ухвалу Вищої ради юстиції від 07 лютого 2007 року в частині позовних вимог.

Частиною другою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі статтею 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Виходячи із змісту даної норми, початок перебігу строку звернення до адміністративного суду законодавець пов'язує з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 107 КАС України після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, встановлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Позивач оскаржує ухвалу Вищої ради юстиції від 07 лютого 2007 року.

Позивач раніше неодноразово зверталась до суду з аналогічним позовом, в задоволенні її клопотань про поновлення строку звернення до адміністративного суду відмовлено, а позовна заява залишалась без розгляду (ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 квітня 2011 року № П/9991/222/11, від 07 вересня 2011 року № П/9991/451/11, від 28 вересня 2011 року № П/9991/502/11, від 20 грудня 2011 року № П/9991/1518/11, від 14 лютого 2012 року № П/9991/49/12, від 03 липня 2013 року №П/800/380/13, П/800/400/13/. П/800/541/13).

Як встановлено судом, про оскаржувану ухвалу Вищої ради юстиції позивач дізналася у 2007 році.

Позивач вважає, що ухвалою Вищої ради юстиції від 07 лютого 2007 року порушено її право, однак до суду із цим позовом вона звернулась лише 09 вересня 2013 року, тобто з пропуском строку звернення до адміністративного суду, встановленого законодавством.

Відповідно до статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Враховуючи, що адміністративний позов ОСОБА_1 подано після закінчення строків, установлених законом, позивач цей строк поновити не просить і відсутні підстави для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, позов підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись статтями 99, 100, 107, 160, 165, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України,

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Вищої ради юстиції про відміну ухвали Вищої ради юстиції від 07 лютого 2007 року та зобов'язання вчинити певні дії залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.