826/403/13-а Про визнання недійсним та скасування рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу - 05.09.2013 Прийняття

У січні 2013 року Приватне акціонерне товариство "Фармацевтична фірма "Дарниця" звернулося до окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів про визнання незаконним та скасування рішення Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 04.12.2012 року № 0042.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 25.02.2013 року позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" було задоволено. Скасовано рішення Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 04.12.2012 року № 0042.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду Україна від 06.06.2013 року апеляційну скаргу Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів було задоволено. Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 25.02.2013 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Приватному акціонерному товариству "Фармацевтична фірма "Дарниця" відмовлено.

У касаційній скарзі Приватне акціонерне товариство "Фармацевтична фірма "Дарниця", не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду Україна від 06.06.2013 року та залишити в силі постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 25.02.2013 року.

Державною інспекцією України з питань захисту прав споживачів подано заперечення на касаційну скаргу, в яких вона просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, заперечення на неї, рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо правильності застосування судами норм процесуального та матеріального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Всеукраїнська Рада захисту прав споживачів та безпеки пацієнтів 26.06.2012 року звернулась до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів з листом за № 480, у якому просила відповідача здійснити перевірку на відповідність реклами лікарського засобу "Мірамістин" вимогам статті 21 Закону України "Про рекламу" та статті 15 Закону України "Про захист прав споживачів".

Аналогічне звернення Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів отримала від Комітету з питань охорони здоров'я Верховної Ради України (лист від 06.08.2012 року № 04-24/9-732).

За результатами розгляду звернення Всеукраїнської Ради захисту прав споживачів від 26.06.2012 року № 480, Державною інспекцією України з питань захисту прав споживач складено протокол № 2 від 11.07.2012 року про наявні ознаки порушення законодавства про рекламу при рекламуванні лікарського засобу "Мірамістин".

Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів листом від 11.07.2012 року за № 3848-3-11/7 повідомила Приватне акціонерне товариство "Фармацевтична фірма "Дарниця" про розгляд звернення Ради та зобов'язала надати до 23.07.2012 року документи, усні чи письмові пояснення, зразки реклами лікарського засобу "Мірамістин", однак такі документи позивачем у встановлений термін надано не було.

23.07.2012 року Державною інспекцією України з питань захисту прав споживачів було повторно витребувано у позивача документи по факту порушення законодавства про рекламу. У відповідь на повторне звернення Приватним акціонерним товариством "Фармацевтична фірма "Дарниця" було надано пояснення, відповідно до яких воно заперечило факт порушення законодавства про рекламу.

На підставі протоколу про порушення законодавства про рекламу від 11.07.2012 року відповідачем 09.08.2012 року прийнято рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу.

Листом від 18.09.2012 року № 4685-3-11/7 Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів замовила незалежну експертизу у Всеукраїнській громадській організації "Всеукраїнська рекламна коаліція", яка листом від 09.11.2012 року № 01/11 надала експертний висновок, аналогічний висновку Ради, долученому останнім до листа від 26.06.2012 року № 480.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, Державною інспекцією України з питань захисту прав споживачів 04.12.2012 року прийнято рішення № 0042 про накладення на Приватне акціонерне товариство "Фармацевтична фірма "Дарниця" штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 16075606,30 грн.

Не погоджуючись з рішенням Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів від 04.12.2012 року № 0042 про накладення на Приватне акціонерне товариство "Фармацевтична фірма "Дарниця" штрафу за порушення законодавства про рекламу за результатами розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, Приватне акціонерне товариство "Фармацевтична фірма "Дарниця" звернулося до суду з позовом про його скасування.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду Україна від 06.06.2013 року постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 25.02.2013 року було скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Приватному акціонерному товариству "Фармацевтична фірма "Дарниця" відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції послався на експертний висновок Експертної комісії при Всеукраїнській громадській організації "Всеукраїнська рекламна коаліція" від 09.11.2012 року та на експертний висновок Всеукраїнської благодійної організації "Рада захисту прав та безпеки пацієнтів" від 20.06.2012 року, згідно яких рекламний ролик лікарського препарату "Мірамістин" містить ознаки недобросовісної реклами та серйозні порушення чинного рекламного та конкурентного законодавства України.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають вимогам статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, відповідно до положень статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, законним є рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Приймаючи до уваги експертні висновки Експертної комісії при Всеукраїнській громадській організації "Всеукраїнська рекламна коаліція" та Всеукраїнської благодійної організації "Рада захисту прав та безпеки пацієнтів" від 09.11.2012 року та від 20.06.2012 року відповідно, суд апеляційної інстанції фактично використав їх як на належний доказ.

Однак, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може погодитися з таким висновком суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статі 69 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно із статтею 81 Кодексу адміністративного судочинства України, для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу. В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

Оскільки судова експертиза по справі не призначалась, враховуючи, що Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів, замовляючи Експертній комісія при Всеукраїнській громадській організації "Всеукраїнська рекламна коаліція" та Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД, замовляючи Всеукраїнській благодійній організації "Рада захисту прав та безпеки пацієнтів" проведення експертизи телевізійного рекламного ролика лікарського засобу "Мірамістин" щодо відповідності вимогам статті 21 Закону України "Про рекламу", не попереджали експертів даних організацій про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, колегія суддів приходить до висновку про те, що експертні висновки Експертної комісія при Всеукраїнській громадській організації "Всеукраїнська рекламна коаліція" та Всеукраїнської благодійної організації "Рада захисту прав та безпеки пацієнтів" від 09.11.2012 року та від 20.06.2012 року відповідно не є належними доказами.

Оскільки вирішення спору з урахуванням приписів ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України потребує у даному випадку спеціальних знань, суду необхідно було призначити по даній справі експертизу, попередивши експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

Розглядаючи справу по суті, як суд першої інстанції так і суд апеляційної інстанції не скористалися наданим їм вищезазначеним правом для повного та всебічного з'ясування обставин справи, що є порушенням норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, порушення судами норм процесуального права призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності та обґрунтованості і таке неправильне вирішення справи не може бути усунено судом касаційної інстанції, а тому рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції слід врахувати вищенаведене та прийняти обґрунтоване та законне рішення за результатами повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" - задовольнити частково.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 25.02.2013 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013 року - скасувати.

Справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів про визнання незаконним та скасування рішення - направити на новий розгляд до суду першої інстанції.