Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Головчук С.В., Пасічник С.С.,розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до прокурора Дніпровського району міста Києва про відшкодування шкоди,

за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2013 року,

У червні 2012 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до прокурора Дніпровського району міста Києва про відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок неналежного виконання прокурором Дніпровського району м. Києва вимог Закону України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) та Указу Президента України від 07 лютого 2008 року.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2013 року, відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України (2747-15) ).

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати судові рішення і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з частиною 2 статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Виходячи зі змісту позовної заяви, судами встановлено, що позивачем заявлено вимогу відшкодувати шкоду, спричинену внаслідок неналежного виконання прокурором Дніпровського району м. Києва, керівником органу державної влади, владних управлінських функцій щодо виконання вимог Закону України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) та Указу Президента України від 07 лютого 2008 року №109-2008 (109/2008) , на підставі визнання таких дій (бездіяльності) незаконними, але при цьому ОСОБА_4 не оскаржуються конкретні рішення, дії чи бездіяльність прокурора Дніпровського району м. Києва.

За наведених обставин суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що даний спір з приводу відшкодування шкоди, завданої протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір, що позивачем зроблено не було.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.