Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Головчук С.В., Пасічник С.С.,розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області до Міжрайонної профпатологічної медико-соціальної експертної комісії про визнання акта недійсним,

за касаційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2010 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2012 року,

У січні 2010 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі - Фонд соціального страхування) пред'явило позов до Міжрайонної профпатологічної медико-соціальної експертної комісії про визнання недійсним акта огляду від 05.10.2009 р. про встановлення 25% стійкої втрати професійної працездатності пенсіонеру за віком ОСОБА_4

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2012 року, відмовлено у відкритті провадження у справі з тієї підстави, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

У касаційній скарзі Фонд соціального страхування, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позов.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" медико-соціальна експертиза - це визначення на основі комплексного обстеження усіх систем організму конкретної особи міри втрати здоров'я, ступеня обмеження її життєдіяльності, викликаного стійким розладом функцій організму, групи інвалідності, причини і часу її настання, а також рекомендацій щодо можливих для особи за станом здоров'я видів трудової діяльності та умов праці, потреби у сторонньому догляді, відповідних видів санаторно-курортного лікування і соціального захисту для найповнішого відновлення усіх функцій життєдіяльності особи.

Статтею 3 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що інвалідність як міра втрати здоров'я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Відповідно до пункту 5 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1992 року № 83 (83-92-п) (чинного на момент прийняття спірного рішення), органом, який здійснює медико-соціальну експертизу, є медико-соціальні експертні комісії (МСЕК), що організуються в самостійні центри, бюро при управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Міські, міжрайонні, районні медико-соціальні експертні комісії утворюються в складі трьох лікарів-експертів (терапевта, хірурга, невропатолога), фахівця з медико-соціальної реабілітації (лікаря-реабілітолога), психолога, представника Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а також представника військово-медичних управлінь СБУ, Служби зовнішньої розвідки - у разі розгляду медичних справ пенсіонерів з числа військовослужбовців СБУ, Служби зовнішньої розвідки (пункт 13 Положення).

Медико-соціальні експертні комісії проводять засідання тільки у повному складі і колегіально приймають рішення. Дані експертного огляду і рішення заносяться до акта огляду та протоколу засідання медико-соціальної експертної комісії, які підписуються головою, членами комісії і засвідчуються печаткою (пункт 25 Положення).

Згідно з частиною третьою статті 8 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) рішення медико-соціальних експертних комісій є обов'язковими для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, реабілітаційними установами незалежно від відомчої підпорядкованості, типу і форми власності.

Таким чином, медико-соціальні експертні комісії здійснюють владні управлінські функції при прийнятті ними рішень, які оформлюються у вигляді актів огляду, спрямовані на забезпечення реалізації державної політики у сфері реабілітації інвалідів, створення правових, економічних, політичних, соціально-побутових і соціально-психологічних умов для задоволення їхніх потреб у відновленні здоров'я, матеріальному забезпеченні, посильній трудовій та громадській діяльності, а відтак, мають публічний характер та підлягають оскарженню в порядку адміністративного судочинства.

За змістом статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, відповідні суми грошової допомоги і пенсії.

З огляду на викладене суди попередніх інстанцій помилково вважали, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків не має права оскаржити до адміністративного суду акт огляду МСЕК, який є підставою для проведення страхових виплат за рахунок коштів Фонду, чим безпосередньо зачіпаються його інтереси.

Відповідно до статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки оскаржені судові рішення не можна визнати законними, то вони підлягають скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області задовольнити частково.

Скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2010 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2012 року і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.