Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів Зайця В.С. (суддя-доповідач), Мироненка О.В., Мороза В.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13 вересня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Республіканського комітету по земельним ресурсам Автономної Республіки Крим про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та скасування розпорядження, -

ОСОБА_4 звернулася із адміністративними позовом до Ради міністрів Автономної Республіки Крим та Республіканського комітету по земельним ресурсам Автономної Республіки Крим про визнання протиправним та скасування розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим № 343-р (rb343p001-12) "Про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду фізичній особі підприємцю ОСОБА_4" від 29 травня 2012 року, визнання протиправними дій Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим та зобов'язання Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим підготувати та винести на розгляд Ради міністрів Автономної Республіки Крим проект постанови про затвердження проекту відведення та надання в оренду ФОП ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,20га, що знаходиться за межами населених пунктів Молочненської сільської ради Сакського району, для розміщення будинку відпочинку та передати в оренду земельну ділянку; зобов'язання Ради Міністрів Автономної Республіки Крим розглянути та затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,20 га сільськогосподарських земель (пасовищ), розташованих на землях запасу за межами населених пунктів на території Молочненської сільської ради, в оренду фізичній особі підприємцю ОСОБА_4

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13 вересня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій скаржник оскаржила їх.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Встановлено, що Рішенням 20 сесії 4 скликання Молочненської сільської ради Сакського району № 202 від 20 грудня 2004 року узгоджено громадянці ОСОБА_4, яка є суб'єктом підприємницької діяльності, місце розташування будинку для відпочинку на земельній ділянці площею 0,20 га на землях запасу за межами населених пунктів на території Молочненської сільської ради.

Відповідно до п. 1.21 Постанови Верховної ради Автономної Республіки Крим від 18 жовтня 2006 року № 229-5/06 (rb0229002-06) "Про внесення змін до Постанови Верховної ради Автономної Республіки Крим від 22 лютого 2006 року № 1590-4/06 (rb1590002-06) "Про узгодження матеріалів місця розташування об'єктів" суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_4 узгоджено матеріали місця розташування будинку для відпочинку на землях запасу Молочненської сільської ради (0,2 га) (Сакський район).

Постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим № 367 від 07 червня 2007 року (rb0367001-07) узгоджено місце розташування будинку відпочинку фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 та дозволено розроблення проекту відведення земельної ділянки на умовах оренди.

Проект землеустрою з відводу земельної ділянки фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 за межами населених пунктів Молочненської сільської ради Сакського району для розміщення будинку відпочинку розроблено Приватним підприємством "Вега".

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернулася до Ради міністрів АР Крим з клопотанням від 19 травня 2009 року про затвердження проекту землеустрою з відведення земельної ділянки за межами населених пунктів Молочненської сільської ради Сакського району для розміщення будинку відпочинку і передачі в оренду земельної ділянки площею 0,20 га строком на 49 років.

Листом від 21 грудня 2009 року Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим повідомив позивачку про те, що порядок передачі в оренду земельної ділянки визначений статтею 124 Земельного кодексу України. Відповідно до цієї норми закону земельні ділянки державної і комунальної власності передаються в оренду за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, зазначених в частині 2 статті 134 Земельного кодексу України. Розміщення будинку відпочинку не входить до переліку випадків, визначених частиною 2 статті 134 Земельного кодексу України, а тому не є підставою для звільнення від проведення земельних торгів при передачі земельної ділянки в оренду.

Комітет повідомив, що до проведення земельних торгів він не може підготувати проект постанови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим про передачу в оренду фізичної особі - підприємцю ОСОБА_4 земельної ділянки державної власності площею 0,20 га, розташованої за межами населених пунктів Молочненської сільської ради Сакського району для розміщення будинку відпочинку.

У листопаді 2010 року позивачка вдруге звернулася до Ради Міністрів Автономної Республіки Крим з проханням підготувати та затвердити відповідний проект землеустрою з відведення земельної ділянки за межами населених пунктів Молочненської сільської ради Сакського району для розміщення будинку відпочинку і передачі в оренду земельної ділянки площею 0,20 га строком на 49 років.

29 травня 2012 року Рада Міністрів Автономної Республіки Крим винесла Розпорядження "Про відмову в затвердженні проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки в оренду фізичній особі підприємцю ОСОБА_4" у зв'язку з неможливістю погодження проекту землеустрою та передачі ділянки в оренду без проведення земельних торгів (аукціону).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції керувався положеннями частини 1 статті 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), якою передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частиною 2 статті 134 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Абзацом 3 частини 1 Перехідних положень ЗК України (2768-14) встановлено, що у разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів). Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" (509-17) прикінцевими положеннями визначив, що абзац 3 частини 1 Перехідних положень ЗК України (2768-14) діє протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Враховуючи, що позивач звернулась до Ради Міністрів Автономної Республіки Крим з проханням підготувати та затвердити проект землеустрою з відведення земельної ділянки фізичній особі в листопаді 2010 року, керуючись зазначеними нормами суд першої інстанції прийшов до висновку про правомірність дій відповідача, оскільки передача в оренду земельної ділянки без проведення земельних торгів неможлива.

Апеляційний суд погодився із висновками суду першої інстанції та залишив постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13 вересня 2012 року без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з такою правовою позицією судів першої та апеляційної інстанції із огляду на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією (254к/96-ВР) .

Зі змісту статті 16 ЗК України слідує, що до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим у галузі земельних відносин належить: розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і республіканських програм з питань використання та охорони земель; координація здійснення землеустрою і державного контролю за використанням та охороною земель; підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок; викуп земельних ділянок для суспільних потреб у порядку, визначеному законом; здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Частиною другою статті 134 ЗК України у редакції, яка діяла на час виникнення спірних відносин, встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Оскільки на земельну ділянку, на яку претендував позивач виключення, передбачені частинами 2, 3 статті 134 ЗК України не розповсюджуються, дія положень абзацу 3 частини 1 Перехідних положень ЗК України (2768-14) на час звернення позивача із заявою у листопаді 2010 року закінчилась, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що передача в оренду позивачу земельної ділянки можливе лише за результатами проведення земельних торгів, а тому Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, відмовивши в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_4 у зв'язку з неможливістю погодження проекту землеустрою та передачі ділянки в оренду без проведення земельних торгів (аукціону) діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та встановлених обставин справи.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій, підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, -

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13 вересня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.